19 – 25 липня 2026 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Христина Штірбець, 25.07.2026, 08:42

Новий закон про єдину систему оплати праці викликає невдоволення у всіх

Тиждень у Румунії розпочався з попереджувального страйку, організованого працівниками державної системи охорони здоров’я. Протягом двох годин у понад 400 медичних закладах медична діяльність була скорочена до однієї третини, при цьому надавалася лише невідкладна допомога. Федерація «Санітас», організатор протесту, наголосила, що головні претензії стосуються нового закону про оплату праці, який працівники сфери охорони здоров’я хочуть бачити справедливим і чесним, а також захисту доходів та поваги до праці персоналу. Водночас профспілковці сфери охорони здоров’я попередили, що за відсутності рішень з 28 липня вони розпочнуть загальний страйк на необмежений термін. Тим часом Апеляційний суд Бухареста задовольнив клопотання «Санітас» і постановив призупинити процедуру ухвалення проєкту закону про оплату праці на тій підставі, що тимчасовий уряд не має права пропонувати закони. Саме закон про єдину систему оплати праці викликає найбільше проблем і перешкоджає досягненню консенсусу між політичними силами. Він може бути винесений на розгляд парламенту під час можливої позачергової сесії на початку наступного місяця, – зазначає тимчасовий прем’єр-міністр Іліє Боложан, який пояснив, що дискусії щодо остаточного варіанту документа ще тривають. Якщо закон не буде ухвалено до кінця серпня, це означатиме для Румунії втрату європейського фінансування в розмірі 770 мільйонів євро, – додав Іліє Боложан, зазначивши, що інші проєкти, пов’язані з певними етапами Національного плану відновлення та сітйкості, вплив яких становить кілька мільярдів євро, будуть обговорені на позачерговій сесії парламенту наступного тижня.

Морські інциденти в Чорному морі

Цього тижня в Чорному морі, у виключній економічній зоні Румунії, сталися два морські інциденти. Перший з них стався в понеділок вночі: нафтовий танкер під прапором Ліберії, завантажений приблизно 3.800 тоннами скрапленого газу і прямуючий до України, зазнав серйозних пошкоджень внаслідок вибуху після того, як, за словами екіпажу, його надбудова була атакована дронами. 17 моряків, що перебували на борту — філіппінці, грузини, турки та індійці — звернулися по допомогу і були евакуйовані румунськими рятувальними суднами. Троє отримали опіки, а в четвер один із них помер. «Державні органи перебувають у стані підвищеної готовності та з’ясують обставини, причини та відповідальність за цей серйозний інцидент, який, найімовірніше, є частиною незаконної агресивної війни Російської Федерації проти України», — повідомив президент Нікушор Дан. Корабель було пришвартовано й залишено горіти, а навколо нього встановлено периметр безпеки. Крім того, до району було направлено буксир, щоб упевнитися, що судно не дрейфує і не становить додаткової загрози для безпеки судноплавства. Другий інцидент на морі стався в ніч на четвер – торгове судно, що перевозило вугілля, також під ліберійським прапором і яке також прямувало до України, зазнало пошкоджень після зіткнення з морським дроном або морською міною. Екіпаж не вимагав евакуації, і судно змогло продовжити рух до берега для технічної перевірки та усунення пошкоджень.

Румунія — частина нової інвестиційної програми НАТО

У найближчі роки НАТО інвестуватиме 27 мільярдів євро у розвиток інфраструктури на Східному фланзі, зокрема в Румунії, на яку припадатиме понад два мільярди євро. Ці кошти будуть спрямовані на модернізацію складів, розподільчих мереж та паливопроводів. Мета полягає в тому, щоб війська НАТО могли швидко переміщуватися, забезпечуватися паливом та підтримуватися у разі кризи чи конфлікту. Для Румунії це рішення є важливим, оскільки вона розташована на Східному фланзі НАТО та на узбережжі Чорного моря — регіоні, який вважається стратегічно важливим після вторгнення Росії в Україну. Порт Констанца, авіабаза імені Міхаїла Когилнічану та військова транспортна інфраструктура є частиною ширших зусиль Альянсу, спрямованих на швидке переміщення військ та обладнання на схід, звідки й випливає інтерес до паливної інфраструктури. У Бухаресті президент Нікушор Дан привітав рішення Північноатлантичної ради, яка схвалила фінансування проєкту з спільних фондів НАТО — найбільшої інвестиції такого типу в історії Альянсу — та наголосив, що це рішення ухвалено після понад п’яти років переговорів і відображає уроки, винесені з російського вторгнення в Україну, які підкреслили вирішальну роль логістичної інфраструктури у забезпеченні колективної оборони.

Завершено монтаж морської видобувної платформи для проєкту «Neptun Deep»

Один із важливих етапів у реалізації найбільшого проєкту з видобутку природного газу в Румунії завершено — державна компанія «Romgaz» та «OMV Petrom», найбільший інтегрований виробник енергії в Південно-Східній Європі, завершили монтаж морської видобувної платформи в Чорному морі для проекту «Neptun Deep». «Neptun Deep — це стратегічний проєкт для Румунії, який сприятиме енергетичній безпеці країни та зменшенню залежності від імпорту», — зазначає генеральний директор OMV Petrom Крістіна Верчере у прес-релізі. «Крім того, — зазначається, — що було завершино буріння 6 із 10 експлуатаційних свердловин, а також монтаж трубопроводу довжиною 160 км, що з’єднує платформу з берегом. Реалізація проєкту триває з прокладанням підводних трубопроводів та омбікальних кабелів між родовищами для з’єднання морських об’єктів; за цим етапом послідують ретельні випробування з метою підготовки до видобутку, який, за прогнозами, розпочнеться у 2027 році». «Проєкт Neptun Deep знаменує низку важливих досягнень, які сприятимуть енергетичній безпеці Румунії. Операція з установки морської виробничої платформи «Нептун Альфа» була проведена з дотриманням найвищих стандартів безпеки та стала продовженням завершення етапу монтажу газотранспортного трубопроводу», — зазначив, у свою чергу, генеральний директор «Romgaz» Резван Попеску. Платформа є повністю автоматизованою та може керуватися дистанційно.