22 – 28 лютого 2026 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Штефан Стойка і Василь Каптару, 28.02.2026, 07:30

Україна, чотири роки війни

У понеділок, 23 лютого, румунські парламентарії вшанували хвилиною мовчання пам’ять громадян України, які загинули у війні. Наступного дня, 24 лютого, виповнилося чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У вівторок Палац парламенту, а також будівлі Адміністрації Президента, Уряду та МЗС підсвітили кольорами українського прапора. За оцінкою Центру міжнародних стратегічних досліджень, загальна кількість жертв може сягати 2 мільйонів осіб, із яких близько двох третин — російські військові. Цей конфлікт вважають найкривавішим у Європі після Другої світової війни. Мільйони українців були змушені залишити свої домівки через бойові дії. Румунія й надалі надаватиме Україні необхідну підтримку, заявив президент Нікушор Дан після участі у відеоконференції засідання Коаліції охочих. «Україна бореться з гідністю і мужністю, щоб захистити нас усіх, і за це ми їй вдячні. Такий тривалий період війни робить стійкість українського народу ще більш гідною поваги», — написав глава держави в мережі X.

Реформи…

Після кількох місяців політичних переговорів у межах чотирипартійної коаліції, яка залишається ідеологічно строкатою та позбавленою внутрішньої єдності, у вівторок уряд ухвалив термінову постанову про реформу державного управління. Її мета — підвищити ефективність роботи органів місцевого самоврядування, поглибити децентралізацію, зменшити бюрократію та посилити податкову дисципліну. Як повідомив міністр розвитку Аттіла Чеке, у системі місцевого державного управління буде ліквідовано майже 12 800 посад. Крім того, скороченню підлягають ще 20 тисяч вакантних посад. На центральному рівні, за винятком сфер оборони, культури та охорони здоров’я, документ передбачає зменшення витрат на персонал у міністерствах і підпорядкованих установах на 10%. Окремий розділ реформи присвячено підвищенню рівня збору податків, місцевих платежів і штрафів. Влада пояснює це мільярдними втратами бюджету через ухилення від сплати податків і несплату штрафів за правопорушення. Цією ж постановою затверджено пакет заходів на підтримку економіки обсягом п’ять мільярдів євро. За словами міністра фінансів Александру Назаре, вони мають забезпечити перехід від моделі зростання, що базується переважно на споживанні, до розвитку, орієнтованого на інвестиції та внутрішнє виробництво.

… і протести

У вівторок профспілка поліцейських провела акцію протесту з вимогою вилучити із закону про реформу державного управління положення, яке передбачає підвищення пенсійного віку. Раніше профспілки брали участь у публічних обговореннях проєкту постанови Міністерства розвитку, згідно з яким протягом 30 днів після його ухвалення Міністерство оборони Румунії та Міністерство внутрішніх справ Румунії мають внести зміни до законодавства і підвищити стандартний пенсійний вік для поліцейських і військовослужбовців. Наступного дня на протест вийшли й педагоги. Вони висловили невдоволення збільшенням навчального навантаження, новими правилами надання шкільних стипендій та об’єднанням окремих навчальних закладів. Освітяни не виключають оголошення загального страйку під час проведення національних іспитів. Ініціативу вчителів підтримали студенти, які звернули увагу на наслідки хронічного недофінансування освіти та вимагали збільшення стипендіального фонду.

Європейські кошти

Конституційний суд Румунії оприлюднив мотивувальну частину рішення про відхилення останнього звернення Верховного суду щодо реформи пенсій суддів і прокурорів, відкривши таким чином шлях до підписання відповідного закону президентом Нікушором Даном. Попри затримку з його ухваленням, прем’єр-міністр Іліє Боложан заявив, що Румунія має шанси отримати від Брюсселя частину коштів, раніше заблокованих через зволікання з прийняттям цього нормативно-правового акту. Європейське фінансування, зокрема кошти, передбачені для Румунії в обмін на реалізацію реформ у межах Національного плану відновлення та стійкості, стало головною темою його переговорів у Брюсселі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. До кінця серпня Румунія може залучити близько 10 мільярдів євро за умови просування реформ і подання нових заявок на виплати. Боложан також узяв участь у запуску програми EastInvest – фінансового інструменту, спрямованого на підтримку країн уздовж східного кордону ЄС, які зазнали впливу війни Росії проти України. Програма передбачає можливість виділення до 28 мільярдів євро для підтримки економіки східних регіонів Євросоюзу. За словами Урсули фон дер Ляєн, Румунія разом з Естонією, Латвією та Литвою демонструє відданість курсу на суттєве збільшення інвестицій в оборону та військову мобільність, а заходи з посилення безпеки водночас сприяють підвищенню конкурентоспроможності регіону.

Прогнози

Європейський банк реконструкції та розвитку знизив прогноз зростання румунської економіки на 2026 рік до 1,2% проти 1,6%, очікуваних у вересні. Про це йдеться в доповіді, оприлюдненій у четвер міжнародною фінансовою установою. Водночас на 2027 рік прогнозується прискорення зростання до 2,2%. За оцінкою ЄБРР, цьому сприятимуть очікуваний пік освоєння європейських фондів та поліпшення торговельного балансу. У доповіді також зазначається, що довіра бізнесу залишається низькою через політичну нестабільність у першому півріччі та заходи фіскальної консолідації, запроваджені у другій половині 2025 року.