30 серпня – 5 вересня 2026 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Сорін Йордан, 05.09.2026, 06:28

Щорічна зустріч представників румунської дипломатії

Цього тижня Бухарест приймав щорічну зустріч румунської дипломатії, в якій взяли участь керівники дипломатичних місій та консульських установ за кордоном, іноземні посли та високопосадовці держави. Темою цьогорічної зустрічі стала «Дипломатія — якір у мінливому світі», а порядок денний обговорень був зосереджений на економічному зростанні, безпеці та зміцненні довіри й відносин із діаспорою. Зміцнення безпеки, румунські громади за межами країни та економічна дипломатія — це три цілі зовнішньої політики Румунії, заявив президент Нікушор Дан у промові перед дипломатичним корпусом. Румунія робить свій внесок у трансатлантичну безпеку, безпеку Східного флангу та регіону, в якому ми знаходимося, зазначив він. Дан також говорив про великі проекти регіонального з’єднання та повідомив, що видобуток газу в рамках офшорного проєкту «Нептун Діп» розпочнеться наступного року. Крім того, президент також наголосив на необхідності термінового вирішення деяких адміністративних затримок у системі, зокрема щодо розміщення консульських установ та затримок із ротацією дипломатів. Водночас президент ще раз підтвердив підтримку, яку Румунія надає інтеграції Республіки Молдови та України до Європейського Союзу, і зазначив, що відносини з Кишиневом залишаються надзвичайно важливими для зовнішньої політики Румунії. У свою чергу, тимчасовий міністр закордонних справ Оана Цою зазначила, що процес вступу Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку є одним із найважливіших завдань румунської дипломатії цього року, та додала, що серед усіх держав, які перебувають у процесі вступу, Румунія досягла найбільшого прогресу. 

НПВС добіг кінця

Національний план відновлення та стійкості — європейський пакет реформ та державних інвестицій на період після пандемії — добіг кінця. Аж до останнього дня, 31 серпня, у Румунії відбувалися прийоми завершених об’єктів та ухвалення урядом у Бухаресті нормативних актів, покликаних забезпечити виконання якомога більшої кількості взятих на себе зобов’язань та досягнення поставлених цілей. У Тиргу-Муреші (центр) було відкрито новий Центр серцево-судинної хірургії, а на Автомагістралі А7 відкрито для руху ще одну ділянку довжиною майже 50 км. Кошти в рамках НПВС склали 13,5 млрд євро у вигляді грантів та приблизно 7 млрд євро у вигляді позик. Загалом Румунія змогла залучити та інвестувати понад 90 % безвідсоткових коштів, наданих Європейським Союзом у рамках цієї програми, повідомив тимчасовий прем’єр-міністр Іліє Боложан. Він зазначив, що в Румунії будуть реалізовані значні інвестиції у велику інфраструктуру, зокрема в модернізовані та електрифіковані залізниці, лікарні та школи майже в усіх адміністративних центрах повітів, а також у проекти з енергоефективності. Прем’єр-міністр зазначив, що, однак, було втрачено значні кошти, наприклад, 770 мільйонів євро через провал реформи оплати праці державних службовців або майже 100 мільйонів євро через неповні заходи у сфері декарбонізації. З понад 15 000 запланованих інвестицій майже 4 500 проєктів залишилися незавершеними або не прийнятими до експлуатації. У порівнянні з рештою країн Європейського Союзу Румунія посідає останнє місце за відсотком коштів, фактично отриманих у рамках НПВС, зумівши забезпечити лише близько 61 % від загального обсягу виділених коштів. Лідерами за обсягом отриманих коштів у рамках НПВС є Іспанія та Італія, які залучили від 90 до 100 % коштів, за ними йдуть Португалія та Греція з рівнем освоєння 80–85 %.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта у Бухаресті

Президент Румунії Нікушор Дан у четвер прийняв у Бухаресті голову Європейської ради Антоніу Кошту, який перебував із візитом для обговорення пріоритетів та актуальних питань Румунії. Дан зазначив, що головною темою діалогу стали переговори щодо майбутнього бюджету ЄС на період 2028–2034 років. Він зазначив, що наша країна виступає за «амбітний» бюджет із значними асигнуваннями на напрямки «Згуртованість» та «Сільське господарство», що дозволить Румунії скоротити відставання від інших європейських країн. У свою чергу Антоніу Кошта заявив, що нещодавні порушення повітряного простору Румунії, а також інциденти за участю морських дронів викликають «глибоке занепокоєння» і що Брюссель і надалі підтримуватиме Румунію, оскільки розуміє, що безпека Румунії — це безпека Європи в цілому. «Ми маємо бути єдиними у наших зусиллях щодо досягнення справедливого та сталого миру в Україні», — наголосив Кошта. І, нарешті, він висловив вдячність за «потужну підтримку, надану Румунією Республіці Молдова на її шляху до інтеграції в ЄС». У четвер голова Європейської Ради також відвідав Болгарію та Грецію. Раніше він побував у Словаччині, Естонії, Латвії, Литві, Чехії, Угорщині, Хорватії та Люксембурзі.

Дії Росії викликають обурення у столицях країн Європейського Союзу

Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла Росії в Бухаресті Володимира Ліпаєва, щоб він надав пояснення щодо інциденту з дроном, що стався минулого місяця в аеропорту Лейпцига, який, за твердженням Німеччини, був організований Росією. Тимчасовий міністр закордонних справ Румунії Оана Цою заявила, що Бухарест солідарний з Берліном та іншими європейськими столицями, які зіткнулися з гібридними діями, втручанням та безрозсудними й наполегливими провокаціями з боку Росії, з якими зіткнулася й наша країна. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що такі інциденти, як саботаж із використанням російських дронів у Німеччині, стали «новою нормою» і свідчать про нову ескалацію російської активності на території Європейського Союзу. Вона зазначила, що якби атака вдалася, «це спричинило б величезні збитки і, можливо, навіть людські жертви». У свою чергу, генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Марк Рютте зазначив, що Росія стає «дедалі більш безрозсудною», продовжуючи широкомасштабне вторгнення в Україну, але єдність союзників є «непохитною». Кілька держав-членів викликали представників Москви для надання пояснень після того, як німецька поліція ідентифікувала ДНК двох чоловіків із російськими паспортами, яких підозрюють у тому, що вони привезли дрон із вибухівкою до аеропорту в Лейпцигу.

День румунської мови вперше був відзначений у трьох країнах

День румунської мови відзначали цього тижня, 31 серпня, у Румунії, Республіці Молдова та вперше в Україні. Так, урочисте засідання було організовано одночасно як у Румунській академії, так і в Академії наук Республіки Молдова. Крім того, у Сенаті в Бухаресті відбувся захід, присвячений рукописному письму румунською мовою, під назвою «Великий національний диктант», у якому взяли участь діти та дорослі з різних сфер діяльності. Їм було запропоновано написати під диктовку уривок із щоденника королеви Марії. Подібний захід відбувся у Кишиневі. Понад 2 500 осіб зібралися в центрі столиці Республіки Молдова та переписали уривок з твору актора, режисера, драматурга та гумориста Георге Урского, якого називають «королем гумору» Республіки Молдова. День румунської мови відзначали й у Чернівцях, в Україні. Представники місцевої влади, румунської дипломатії в Україні, а також румунської громади регіону поклали вінки до пам’ятників Тарасу Шевченку та Міхаю Емінеску — першого вважають національним поетом України, а другого — найвпливовішою постаттю румунської літератури. «Ми є свідками історичного моменту, адже вперше Румунія, Республіка Молдова та Україна відзначають День румунської мови в один і той самий день», — заявив посол Румунії в Києві Віктор Мікула. Він привітав рішення президента України Володимира Зеленського офіційно визнати румунську мову та запровадити це свято й у сусідній країні.