31 травня – 06 червня 2026 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…
Роксана Васіле і Христина Штірбець, 06.06.2026, 08:19
Президент Румунії висунув кандидатуру Еуджена Томака на посаду прем’єра
Через місяць після відставки уряду на чолі з лібералом Іліє Боложаном президент Румунії Нікушор Дан оголосив у четвер ввечері, що висунув кандидатуру радника президента Еуджена Томака на посаду прем’єр-міністра країни і що зробив цей вибір, оскільки йдеться про особу, незалежну від парламентських фракцій, але з політичним досвідом. 44-річний Еуджен Томак народився на території сучасної України і є першим призначеним прем’єр-міністром, який народився за межами країни. Він приїхав до Румунії у 17 років на навчання, де отримав спеціальність історика. Підтримуваний у політичній кар’єрі колишнім президентом країни Траяном Бесеску, Еуджен Томак протягом багатьох років очолював партію «Народний рух», яка не пройшла до Парламенту на останніх парламентських виборах, і з посади голови якої він пішов у відставку перед призначенням на посаду прем’єр-міністра, щоб стати політично незалежним. Почесний радник нинішнього глави держави та євродепутат Еуджен Томак має десять днів, щоб представити програму урядування та склад уряду, про який він сказав, що буде технічний, а не політичний уряд. Нагадаємо, що 5 травня уряд на чолі з Іліє Боложаном був відправлений у відставку Парламентом шляхом винесення вотуму недовіри після того, як СДП — яка до того часу перебувала при владі разом із НЛП, СПР та ДСУР — відкликала довіру до ліберального прем’єра. Соціал-демократи ставили умовою збереження урядової коаліції відставкою прем’єр-міністра, проте його відмова подати у відставку призвела до реконфігурації правлячої коаліції через вихід з уряду СДП, яка об’єдналася з націоналістичною опозицією, представленою АОР, і повалила в Парламенті уряд Боложана. Під час як неформальних, так і офіційних обговорень з главою держави з метою пошуку виходу з політичної кризи жодна з партій, що до того часу утворювали коаліцію, не бажала більше співпрацювати у старій формулі, єдиній, яка б забезпечила уряду комфортну більшість у Парламенті. Однак президент Нікушор Дан заявив, що обрав прем’єр-міністра, незалежного від партій, в особі Еуджена Томака, як єдине рішення для виходу з кризи.
Закон про єдину систему оплати праці викликає значні заперечення
У Міністерстві праці Румунії тривають обговорення щодо нового закону про єдину систему оплати праці в державному секторі. Парламент повинен до кінця серпня ухвалити цей нормативно-правовий акт, обов’язковий пункт у НПВС, від виконання якого залежить, чи не втратить Румунія траншу фінансування у розмірі близько 800 мільйонів євро. Однак проєкт викликає глибоке невдоволення. Постраждавши протягом майже року від урядових заходів жорсткої економії та найвищої інфляції в Європейському Союзі, румуни побоюються, що після набрання чинності цим законом їхній рівень життя знизиться ще більше. Його оскаржують профспілки працівників освіти, охорони здоров’я, представники збройних сил, працівників державних фінансів, суддів, поліцейських та фахівців культурної сфери. Вони скаржаться на критерії та коефіцієнти, встановлені для розрахунку зарплат, звинувачуючи, що ієрархії є повністю незбалансованими. Закон про єдину систему оплати праці має набрати чинності 1 січня 2027 року.
Економічний звіт Європейської комісії
У звіті, опублікованому в середу, Єврокомісія зазначила, що Румунія, як й інші країни-члени ЄС, вжила ефективних заходів для виправлення надмірного дефіциту, що вона перебуває на правильному шляху до зменшення дисбалансів, однак ще не подолала критичний момент, тому має підтримувати темпи реформ. Румунія все ще має найбільший дефіцит у Євросоюзі, хоча за рік вдалося зменшити його на 1,4 пункти, а наприкінці 2026 року він знизиться до 6,2%. Румунія також є єдиною країною з надмірними макроекономічними дисбалансами та має найнижчий рівень збору ПДВ, податку на прибуток або оподаткування доходів фізичних осіб. НПВС вважається надзвичайно важливим для розвитку Румунії завдяки залученим коштам та здійсненим інвестиціям, а також завдяки проведеним реформам. Європейська комісія також звертає увагу на небезпеки, які може спричинити нестабільна політична ситуація в Румунії, і зазначає, що будь-який уряд, який прийде до влади, повинен дотримуватися політики збалансування.
Закупівлі в рамках програми SAFE
Цього тижня тимчасовий уряд Румунії опублікував детальний перелік контрактів на закупівлі в рамках програми SAFE Європейського Союзу, спрямованої на зміцнення оборонної промисловості, за якою Румунія отримає майже 17 мільярдів євро. Кошти підуть на військове обладнання та інфраструктуру. Наразі Румунія підписала контракти на закупівлю понад 200 бойових машин для піхоти, чотирьох кораблів — два для морського патрулювання та два для підводних операцій, 11 систем протиповітряної оборони, 34 системи військових дронів, 934 ракети «Містраль» класу «земля-повітря» з дуже короткою дальністю дії та шість вертольотів для перевезення військ і військового обладнання. Уряд також оголосив, що найближчим часом Румунія підпише контракти на закупівлю у партнерстві з європейськими державами, наприклад, з Францією. Буде підписано контракт на закупівлю 12 вертольотів, призначених для тривалих місій, з великою вантажопідйомністю, які можуть діяти в складних умовах. Також з Францією буде підписано контракт на закупівлю 12 радарів «gap-filler».
Румунія наближається до ОЕСР
Цього тижня тимчасова міністерка закордонних справ Оана Цою взяла участь у засіданні Міністерської ради Організації економічного співробітництва та розвитку, на якому були присутні її колеги з країн-членів та країн-партнерів. Румунія перебуває на дуже просунутій стадії процесу вступу до ОЕСР, до якої входять 38 країн з усіх континентів, з розвиненими та швидко зростаючими економіками, метою яких є впровадження кращих політик для кращого життя. У рамках переговорів про вступ, розпочатих у 2022 році, Румунія завершила 24 з 25 розділів. Після завершення останнього, що стосується торгівлі, Румунія буде прийнята як повноправний член ОЕСР.
