Огляд найголовніших подій 2025 року в світі
Яким був у світі рік, що минув? Огляд основних подій, які створили картину 2025 року...
Богдан Матей і Христина Манта, 27.12.2025, 06:39
Нова політична динаміка у Білому домі
Повернення на початку 2025 року майже вісімдесятирічного республіканського мільярдера Дональда Трампа до звичної ролі найвпливовішої людини планети приголомшило світ. Старий і водночас новий президент Сполучених Штатів не залишив нікого байдужим. Його непередбачуваний і різкий стиль управління внутрішніми та міжнародними справами знову викликав або беззастережне захоплення, або відверту незгоду. Нещодавно федеральний суддя зобов’язав адміністрацію Трампа вивести підрозділи Національної гвардії, розгорнуті всупереч позиції місцевої демократичної влади в Лос-Анджелесі, другому за чисельністю населення місті США, у відповідь на протести проти рейдів імміграційної поліції. На міжнародній арені Трамп спричинив потрясіння на фінансових ринках, оголосивши про підвищення мит на імпорт до Сполучених Штатів, переконаний, що це пожвавить економіку і створить нові робочі місця для американців. Коментатори, які спостерігають за ним ззовні, вважають, що Трамп прагне здобути Нобелівську премію миру. Його команда і він сам наполягають, що заслуговують на неї, посилаючись на посередництво між заклятими ворогами — Вірменією та Азербайджаном, Індією та Пакистаном, Камбоджею та Таїландом. У Європі Трамп викликає скепсис серед керівних еліт, як у Брюсселі, так і в столицях різних країн континенту. Нова стратегія безпеки Білого дому перелічує проблеми, які, на думку Вашингтона, дедалі важче долати Європі: економічний занепад, надмірне регулювання з боку Брюсселя, підрив ідентичності та суверенітету національних держав, що разом із нелегальною міграцією загрожує самій європейській цивілізації, а також цензуру свободи слова, тиск на політичну опозицію і нереалістичні очікування щодо війни в Україні, яких дотримуються європейські лідери. Якщо нинішні тенденції збережуться, Європа за 20 років або й раніше стане невпізнанною, – роблять висновок американські стратеги.
Війна триває, але поняття перемоги залишається неясним
«Ми підтримуватимемо Київ до перемоги» — ця формула залишається у 2025 році мантрою багатьох провідних європейських політиків, які послідовно підтримують Україну з часу повномасштабної агресії Росії майже чотири роки тому. Водночас самі поняття стають дедалі розмитішими, адже вже майже ніхто не може чітко пояснити, що означає перемога України і якою ціною вона може бути досягнута. Російські війська просуваються повільно, але системно, а близько п’ятої частини міжнародно визнаної території України залишається під окупацією. Обстріли й убивства цивільного населення — дітей, жінок, людей похилого віку, тривають без розбору. Наприкінці року Андрій Єрмак пішов у відставку з посади керівника Офісу президента України після найбільшого корупційного скандалу за часів президентства Володимира Зеленського. Цей епізод, на думку аналітика з Румунії, який водночас є громадянином України, символізує розпад моделі влади, сформованої у воєнні роки: централізованої системи, заснованої на особистій лояльності та вузькому колі наближених до президента, де Єрмак відігравав ключову роль. Залишається з’ясувати, – додає він, – чи йдеться про справжню реструктуризацію влади, чи лише про символічний крок, покликаний заспокоїти суспільне обурення і відтермінувати складніші питання функціонування держави в умовах війни.
Крихкий мир на Близькому Сході
У секторі Газа запанувала відносна тиша після припинення ізраїльських військових операцій. Безпрецедентний напад ісламістського руху ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року забрав життя понад 1200 людей. Військова відповідь Ізраїлю призвела, за даними адміністрації сектору Газа, контрольованої ХАМАС, до загибелі майже 70 тисяч осіб, більшість із яких були цивільними. Організація Об’єднаних Націй вважає ці дані достовірними. Водночас журналісти, які мають надійні джерела в Газі, стверджують, що ще близько 30 тисяч тіл залишаються під завалами, спричиненими бомбардуваннями.
Два чинні лідери з ордерами Міжнародного кримінального суду
Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху — за воєнні злочини і злочини проти людяності в Газі — та президента Росії Володимира Путіна — за аналогічні злочини в Україні. Попри це, обидва залишаються при владі і продовжують керувати своїми державами. Нетаньяху 76 років, Путіну — 73. Більшість жертв рішень, ухвалених ними, були значно молодшими, зауважує міжнародна преса.
Уряди, створені, щоб не витримати
Майже дві третини французів, опитаних у межах соціологічного дослідження, заявили, що хочуть відставки президента Еммануеля Макрона. 56% респондентів також вимагають розпуску парламенту і дострокових виборів. За останні три роки у Франції змінилося щонайменше п’ять урядів. У грудні в сусідній з Румунією Болгарії впав коаліційний уряд на чолі з Росеном Желязковим. Після семи парламентських виборів менш ніж за чотири роки його кабінет, сформований із чотирьох партій, почав роботу лише на початку цього року. Найбідніша держава Європейського Союзу має перейти на євро 1 січня 2026 року.
Через Атлантику до вручення Нобелівської премії
Лауреатка Нобелівської премії миру, лідерка венесуельської опозиції Коріна Мачадо, була змушена пройти шлях, гідний кіносценарію, щоб дістатися до Осло і отримати нагороду. Про це повідомляє Румунське сеспільне радіо з посиланням на західні ЗМІ. 58-річна політикиня таємно подолала майже десять годин шляху від Каракаса до Атлантичного океану, перетнувши країну під прикриттям і пройшовши через десять військових блокпостів, контрольованих режимом Ніколаса Мадуро, який роками її переслідує. У відкритому океані, долаючи шторм і сильний вітер, вона пересіла з рибальського човна на судно, кероване американською неурядовою організацією, що спеціалізується на евакуації людей. Американські сили, залучені до антинаркотичної операції поблизу Венесуели, були заздалегідь поінформовані про евакуацію, щоб уникнути інцидентів. Через 13–14 годин Коріну Мачадо доставили до літака, який прямував до Осло.
