15 квітня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Богдан Матей і Христина Штірбець, 15.04.2026, 08:58
МВФ — Міжнародний валютний фонд знизив прогнози щодо зростання румунської економіки в цьому році до 0,7% з 1,4%, які були опубліковані в жовтні, згідно з останнім звітом цієї міжнародної фінансової організації. МВФ також погіршив прогнози щодо зростання світової економіки через війну в Ірані. У своєму щорічному звіті інституція попереджає, що світова економіка може опинитися на межі рецесії, якщо ціна бареля нафти залишатиметься вище 100 доларів до 2027 року. Уряди будуть схильні вживати фіскальних заходів для пом’якшення наслідків високих цін на енергоносії, – вважає МВФ, який, однак, попереджає, що така ситуація призведе до значного зростання бюджетних дефіцитів та державного боргу.
ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції знову почав зростати і минулого місяця наблизився до позначки 10%, причому найбільше подорожчали послуги та непродовольчі товари, – як повідомляє Національний інститут статистики. У березні найбільше подорожчали електроенергія та залізничні квитки порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Серед продуктів харчування найбільше подорожчали кава, яйця та яловичина. Аналітики прогнозують, що інфляція перевищить поріг у 10% через зростання цін на паливо та енергоносії на тлі кризи в Перській затоці.
ВІЗИТ— Сьогодні в рамках візиту міністра фінансів Румунії Александру Назаре до Сполучених Штатів відбулися переговори у Вашингтоні з президентом Світового банку Аджаєм Бангою. Вони були присвячені фінансуванню ядерних проєктів у Румунії, з нагодлоосм на інвестиціях у модернізацію АЕС у Чернаводі (південний схід), яка вважається важливим стовпом національної енергетичної безпеки. Румунський міністр охарактеризував зустріч як прем’єру такого рівня відкритості для нашої країни в той час, коли Румунія швидко завойовує довіру і стає дедалі більш значущим регіональним гравцем. На порядку денному також стояло питання розвитку інфраструктури природного газу, зокрема проєкту «Вертикального коридору», що реалізується за участю компанії «Трансгаз». Окрім участі у весняних засіданнях Світового банку та МВФ у Вашингтоні, візит міністра фінансів також включає переговори в Білому домі, Міністерстві фінансів США та Міністерстві торгівлі.
АРТЕФАКТИ— У Нідерландах судять трьох чоловіків за крадіжку золотого шолома віком 2.500 років та трьох браслетів, що є частиною національної спадщини Румунії, викрадених з нідерландського музею на початку минулого року. У січні 2025 року злодії використали вибухівку та кувалди, щоб проникнути до музею Дрентс на півночі Нідерландів. Поліція заарештувала трьох підозрюваних лише за кілька днів, проте місцезнаходження скарбу залишалося таємницею аж до початку цього місяця, коли нідерландські власті представили шолом та два браслети на прес-конференції, що відбулася в музеї. Скарби було повернуто після того, як влада дійшла згоди з двома підозрюваними, третій заперечував будь-яку причетність до крадіжки. Підозрюваних, ідентифікованих як Ян Б. (21 рік), Дуглас Чеслі В. (37 років) та Бернхард З. (35 років). Їх звинувачують у крадіжці та пошкодженні музею. Де знаходиться третій браслет, поки що невідомо.
ХАКЕРИ — Група хакерів, пов’язана з режимом у Кремлі, з вересня 2024 року по березень 2026 року зламала майже 300 електронних поштових скриньок, що належали переважно владі України, а також Румунії, Болгарії, Греції та Сербії, як свідчить аналіз організації Ctrl-Alt-Intel, що спеціалізується на кіберзагрозах, на який посилається Reuters. Зламані облікові записи належали представникам військової та урядової сфер, а метою тривалої кібератаки було, серед іншого, перешкоджання виявленню російських шпигунів або збір інформації, що могла б компрометувати високопоставлених чиновників відповідних держав. У Румунії хакери зламали щонайменше 67 електронних поштових скриньок румунських ВПС, серед яких були адреси, що належали базам НАТО, та щонайменше одна адреса високопоставленого військового офіцера. Міністерство національної оборони повідомило в середу, що електронні адреси співробітників відомства, які були зламані хакерами, пов’язаними з Росією, не містили секретної інформації, а використовувалися для адміністративних цілей та поширення публічної інформації.
ОПИТУВАННЯ — Майже 40 % румунів вважають, що нинішня політична система країни настільки недосконала, що її потрібно повністю замінити, незалежно від того, якими засобами — про це свідчать результати опитування, проведеного Агентством політичного рейтингу. Водночас майже половина опитаних передбачає розпад нинішньої правлячої коаліції до складу якої входять СДП, НЛП, СПР, ДСУР до терміну, передбаченого для ротації прем’єрів, у квітні 2027 року. Дослідження Агенції політичного рейтингу також показує, що більшість румунів заявляють про сильний вплив на них зростання цін і побоюються впливу війни в Ірані на них. З іншого боку, опитування, проведене Avangarde, показує, що 29% румунів підтримують приєднання Румунії до США у конфлікті в Ірані, незалежно від того, що кажуть інші європейські країни, тоді як 35% не погоджуються з таким підходом.
НАВЧАННЯ — 500 військовослужбовців та фахівців з Румунії та країн-членів Північноатлантичного альянсу беруть участь до 24 квітня на полігоні Капу-Мідія (південний схід) у навчаннях з протидії загрозам з боку безпілотників. Навчання організовано Міністерством національної оборони та Командуванням НАТО з питань трансформації спільно з економічними операторами оборонної промисловості країни та з-за кордону. У своєму повідомленні Міністерство оборони країни зазначає, що ця діяльність присвячена інноваціям та випробуванню можливостей боротьби з загрозами, що створюються безпілотними літальними апаратами.
БЛИЗЬКИЙ СХІД — Румунія приєднується до європейської спільноти у наданні допомоги цивільному населенню Лівану, яке стикається з гуманітарною кризою, спричиненою ситуацією з безпекою на Близькому Сході, — повідомляють румунські власті. Так, 15 тонн продовольства, наметів та польового спорядження з державних резервів, завантажених на два літаки Міністерства оборони, сьогодні вилитіли з 90-ї бази повітряних перевезень у Бухаресті-Отопені до Аммана (Йорданія), звідки в складі багатонаціонального гуманітарного конвою прибудуть до Бейрута. Рішення було прийнято Національним комітетом з надзвичайних ситуацій, скликаним прем’єр-міністром Іліє Боложаном, і є відповіддю на запит про допомогу, отриманий Румунією через Європейський механізм цивільного захисту, який фінансує 75% вартості транспортування.
