18 червня 2020 року

СХІДНЕ
ПАРТНЕРСТВО – Президент
Румунії Клаус Йоханніс взяв участь, у четвер, у саміті Східного партнерства,
який пройшов у форматі відеоконференції. Він підтвердив прихильність Румунії
підтримувати європейську перспективу найбільш відданих східних партнерів, відповідно
до індивідуального прогресу. Він також висловив підтримку Румунії більш амбітному
підході Європейського Союзу щодо співробітництва у галузі безпеки, здатного
відповідати законним інтересам Союзу та держав-партнерів у регіоні. Важливою
темою було управління спільними проблемами, спричиненими дезінформацією та посиленням
гібридних дій. Клаус Йоханніс наголосив на постійній підтримці, яку надає
Румунія Республіці Молдова та Україні для боротьби з наслідками пандемії
COVID-19. Поряд з главами держав та урядів держав-членів Європейського Союзу у
засіданні взяли участь Президенти України та Азербайджану, а також прем’єр-міністри
Республіки Молдова, Грузії, Вірменії та Білорусі. З іншого боку, президент
Клаус Йоханніс візьме участь, в п’ятницю, в зустрічі Європейської ради в
форматі відеоконференції. Будуть обговорені План економічного відновлення і недавно
переглянуті Європейською комісією Багаторічні фінансові рамки на період 2021-2027
рр, процес переговорів щодо майбутніх відносин між Європейським союзом і
Великобританією, а також теми закордонної політики.

Eugen Coroianu, 18.06.2020, 05:33

СХІДНЕ
ПАРТНЕРСТВО – Президент
Румунії Клаус Йоханніс взяв участь, у четвер, у саміті Східного партнерства,
який пройшов у форматі відеоконференції. Він підтвердив прихильність Румунії
підтримувати європейську перспективу найбільш відданих східних партнерів, відповідно
до індивідуального прогресу. Він також висловив підтримку Румунії більш амбітному
підході Європейського Союзу щодо співробітництва у галузі безпеки, здатного
відповідати законним інтересам Союзу та держав-партнерів у регіоні. Важливою
темою було управління спільними проблемами, спричиненими дезінформацією та посиленням
гібридних дій. Клаус Йоханніс наголосив на постійній підтримці, яку надає
Румунія Республіці Молдова та Україні для боротьби з наслідками пандемії
COVID-19. Поряд з главами держав та урядів держав-членів Європейського Союзу у
засіданні взяли участь Президенти України та Азербайджану, а також прем’єр-міністри
Республіки Молдова, Грузії, Вірменії та Білорусі. З іншого боку, президент
Клаус Йоханніс візьме участь, в п’ятницю, в зустрічі Європейської ради в
форматі відеоконференції. Будуть обговорені План економічного відновлення і недавно
переглянуті Європейською комісією Багаторічні фінансові рамки на період 2021-2027
рр, процес переговорів щодо майбутніх відносин між Європейським союзом і
Великобританією, а також теми закордонної політики.

ОБОРОНА -
Румунія відправляє в місії та операції за кордон цього року 2.669 військовиків
(розгорнуті сили та сили, що розгортаються на замовлення – які активізуються та
відправляються на замовлення НАТО та ЄС). Крім того, 791 працівник Міністерства
внутрішніх справ можуть бути доступні для продовження участі у місіях та
операціях за кордоном, а ще 1.007 можуть бути розміщені на замовлення, згідно з
інформацією, представленою на пленарному засіданні Парламенту президентом
Клаусом Йоханнісом. У документі зазначається, що війська румунської армії
виконують місії, передбачені «для виконання взятих на себе зобов’язань та з
метою підтвердження ролі нашої країни як постачальника безпеки. Це забезпечує
продовження миротворчих дій, згідно з даними, затвердженими НАТО, ЄС, ООН та
ОБСЄ.» Президент Йоханніс також схвалив розміщення «в разі необхідності» на
території Румунії сил реагування НАТО з дуже високою здатністю реагувати. Так
само, Парламент схвалив створення Командування Південно-Східного
багатонаціонального корпусу під назвою Headquarters Multinational Corps South-East. Агентство Аджерпрес повідомляє, що це багатонаціональний
наземний командний та контрольний корпус, який буде в розпорядженні НАТО як
інтегруючий елемент національних та союзних планів оборони.

КОРОНАВІРУС
В РУМУНІЇ – У Румунії зростає число випадків зараження коронавірусом. Інші
320 випадків було зафіксовані в останню добу, в результаті
чого загальне число інфікованих досягло 23.080,
повідомила, в четвер, Група стратегічних комунікацій в Бухаресті. З них,
більше 16.300 вилікувалися, а 1.473 осіб померли. 187 пацієнтів
перебувають і інтенсивній терапії. Згідно міністру охорони здоров’я Нелу
Тетару, зростання числа випадків було викликано
декількома заходами ослаблення обмежень. З іншого боку, прем’єр-міністр Людовик Орбан
заявив, що театри і ресторани в Румунії будуть знову відкриті, коли це стане можливо з
епідеміологічної точки зору. Він знову закликав до пильності і суворого
дотримання правил.

ПЕНСІЇ – Двопалатний парламент у Бухаресті схвалив, у
четвер, на спільному пленарному засіданні проєкт закону про оподаткування так
званих спеціальних пенсій, який був прийнятий, у середу, Палатою депутатів. Голосування на пленумі необхідно, оскільки проєкт
має на увазі також пенсії депутатів і сенаторів. Депутати прийняли рішення про
оподаткування різниці між спеціальною і звичайною пенсіями. Так різниця від
2000 до 7000 лей підлягатиме оподаткуванню в 10%, а для сум, що перевищують
7000 лей податок складе 85%. Омбудсмен вже оскаржив закон у Конституційному суді, так
само й Вищий касаційний суд.

НАТО – Румунський міністр оборони Ніколає
Чуке
взяв участь в Міністерській зустрічі НАТО, що пройшла в системі
відеоконференції. З цієї нагоди, було підкреслено важливу
роль, яку відіграє НАТО у підтримці союзників та партнерів у протидії пандемії
коронавірусу, за допомогою конкретних дій: польоти для перевезення обладнання,
операціоналізація польових лікарень та підтримка зусиль цивільної влади.
Міністри схвалили план операцій щодо відповіді Альянсу у
разі нової хвилі COVID-19. Ніколає Чуке представив готовність Румунії забезпечити
приміщення для зберігання санітарних матеріалів із резерву НАТО. Він також
закликав союзників збільшити внесок у проєкти в Чорноморському регіоні, що
мають стратегічне значення для НАТО. Згідно із прес-релізом Міноборони,
міністри також оцінили етап реалізації стримувальної та оборонної позицій НАТО,
з наголосом на наслідках розвитку Росією систем крилатих і ядерних ракет, для
європейської і євроатлантичної безпеки.