27 лютого 2019 року

Брюссель – Політичний клас в Бухаресті відреагував по-різному в середу, після того як колишній керівник Національного антикорупційного управління Лаура Колруца Кьовеші, кандидат на посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури, отримала найбільшу кількість голосів – 26 з боку членів Комітету Європейського парламенту з громадянських свобод, правосуддя та внутрішніх справ (LIBE). Двома іншими кандидатами були Жан-Франсуа Бонер з Франції, який отримав 22 голоси та Андрес Ріттер з Німеччини, який отримав один голос. Новий головний європейський прокурор повинен бути призначений консенсусом Європарламентом і Радою ЄС. У Бухаресті права парламентська опозиція привітала отримані результати Лаурою Кодруцу Кьовеші та критикувала коаліцію при владі Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, стверджуючи, що коаліція зрадила Румунію та організувала кампанію зневаги проти румунського кандидата. З іншого боку, Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і демократів зазначили, що голосування в Комітеті LIBE є справжньою демонстрацією того, як політичний фактор втручається в ці вибори, а також, що члени Європарламенту від правлячої румунської коаліції проголосували проти пані Кьовеші, з огляду на те що вона була звинувачена в зловживанні повноваженнями у Національному антикорупційному управлінні. Європейська прокуратура буде незалежним відомством, відповідальним за розслідування та відправленням до суду злочинів проти бюджету ЄС, таких як шахрайство, корупція або транскордонне шахрайство з ПДВ. Європейська прокуратура розпочне працю до кінця 2020 року.

România Internațional, 27.02.2019, 12:10

Брюссель – Політичний клас в Бухаресті відреагував по-різному в середу, після того як колишній керівник Національного антикорупційного управління Лаура Колруца Кьовеші, кандидат на посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури, отримала найбільшу кількість голосів – 26 з боку членів Комітету Європейського парламенту з громадянських свобод, правосуддя та внутрішніх справ (LIBE). Двома іншими кандидатами були Жан-Франсуа Бонер з Франції, який отримав 22 голоси та Андрес Ріттер з Німеччини, який отримав один голос. Новий головний європейський прокурор повинен бути призначений консенсусом Європарламентом і Радою ЄС. У Бухаресті права парламентська опозиція привітала отримані результати Лаурою Кодруцу Кьовеші та критикувала коаліцію при владі Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів, стверджуючи, що коаліція зрадила Румунію та організувала кампанію зневаги проти румунського кандидата. З іншого боку, Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і демократів зазначили, що голосування в Комітеті LIBE є справжньою демонстрацією того, як політичний фактор втручається в ці вибори, а також, що члени Європарламенту від правлячої румунської коаліції проголосували проти пані Кьовеші, з огляду на те що вона була звинувачена в зловживанні повноваженнями у Національному антикорупційному управлінні. Європейська прокуратура буде незалежним відомством, відповідальним за розслідування та відправленням до суду злочинів проти бюджету ЄС, таких як шахрайство, корупція або транскордонне шахрайство з ПДВ. Європейська прокуратура розпочне працю до кінця 2020 року.

Бухарест – Упродовж 2018 року румунська судова система, зокрема прокуратури, перебувала під великим тиском. Також продовжилися заходи щодо внесення змін до законів у сфері правосуддя та до Кримінального й Кримінально-процесуального кодексів, заявив генеральний прокурор Августін Лазер на підсумковому засіданні Громадського міністерства. Він також сказав, що минулого року, політичним гравцям вдалося відкликати керівника Національного антикорупційного управління. Генеральний прокурор у своєму виступі також підкреслив, що пропозиції представників Генеральної прокуратури були проігноровані при прийнятті законодавчих змін. За словами Августіна Лазера, деякі поправки суперечать міжнародним зобов’язанням Румунії, а позицію Генеральної прокуратури підтримували європейські установи. У 2018 році прокурорам довелося розглядати 1,7 мільйонів справ, з яких понад 500 тисяч були вирішені. Глава держави Клаус Йоханніс сказав, що румуни хочуть країну без корупції. Втручання політичного фактора в процес правосуддя стало більш помітним, зазначив глава держави. Нагадаємо, що сотні магістратів в Румунії протестують проти внесення нових поправок до законів у сфері правосуддя через термінову урядову постанову.

Брюссель
– Румунська економіка стикається з підвищеними ризиками, попереджає Європейська
комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну-учасницю. У документі,
оприлюдненому в середу, Єврокомісія
згадує,
між іншим, що термінова урядова постанова 114 а також закон, прийнятий Парламентом, який передбачає обмеження
відсотків за іпотечними кредитами, загрожують
нормальному функціонуванню фінансового сектора. Ризики для румунської економіки
пов’язані й зі
збільшенням дефіциту поточного рахунку,
а також із збільшенням витрат на оплату праці, внаслідок підвищення мінімальної
заробітної плати та зарплат
державних працівників. Європейська
Комісія також звертає увагу на низьку ефективність у галузі освіти та науки.

Кишинів – Проєвропейський блок «АКУМ» не створить коаліцію в майбутньому Парламенті, ні з Демократичною партією, ні з Партією соціалістів, сказала голова партії Дія і солідарність Майя Санду, яка додала, що були вкрадені голоси людей, як в день виборів, так і перед виборчою кампанією через розповсюдження фальшивих інформації на адресу проєвропейської опозиції. За результатами парламентських виборів, ліва Соціалістична партія отримала 35 мандатів, Демократична партія – 30, проєвропейський блок «АКУМ» – 26, а Партія «Шор» – 7 мандатів. До парламенту пройшли й 3 незалежних депутати.

Бухарест – Законодавчий пакет у сфері освіти в Румунії буде доопрацьований до 31 березня 2019 року а потім буде винесений на публічне обговорення, уточнюється у прес-релізі Міністерства національної освіти, в контексті протесту, організованого у середу Федерацією профспілок «Spiru Haret» перед міністерством. Викладачі зажадали, щоб законодавчий пакет про освіту був доопрацьований до кінця березня відповідно до угоди, узгодженої між федераціями працівників освіти та урядом. Серед вимог налічуються підвищення нормативної вартості навчання одного учня, правильний розрахунок премій та виплат заробітної плати, а також припинення насильства в навчальних закладах та додаткове фінансування класів, в яких навчаються діти з особливими освітніми потребами.