29 березня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 29.03.2026, 13:01
ПАЛЬНЕ — Уряд Румунії готує нові заходи для стримування зростання цін на пальне. Йдеться, зокрема, про зниження акцизів на бензин і дизельне паливо. Спеціальна робоча група має оцінити, наскільки держава може дозволити собі таке скорочення податків і на який термін його доцільно запровадити. За словами прем’єр-міністра Іліє Боложана, вже в понеділок уряд, імовірно, ухвалить нормативний акт про зниження акцизів. З 1 квітня також набудуть чинності заходи державного втручання на ринку пального, затверджені нещодавно у формі термінової постанови. Документ передбачає, що торговельна націнка для компаній, які виробляють, імпортують або реалізують бензин і дизель, буде обмежена середнім рівнем націнки, що застосовувався минулого року. Виняток становитимуть експортні операції та внутрішньосоюзні поставки. Водночас за порушення передбачені штрафи у розмірі від 0,5% до 1% від річного обороту за попередній рік. Окрім цього, до 30 червня буде зменшена частка біопалива в бензині з 8% до мінімум 2%. Упродовж цього періоду діятимуть зазначені захисні заходи. Експорт без необхідних дозволів від Міністерства економіки та Міністерства енергетики каратиметься штрафами від 5% до 10% річного обороту, а також конфіскацією реалізованої продукції.
СВЯТО — Католики, зокрема й у Румунії, країні, в якій більшість складають православні, сьогодні відзначають Вербну неділю, за тиждень до Великодня, який цього року припадає на 5 квітня. З цієї нагоди в Бухаресті відбулася релігійна процесія, організована Римо-католицькою архієпархією. Захід завершився Святою Літургією, яку очолив Високопреосвященний Аурел Перке.
ЛІТНІЙ ЧАС — Минулої ночі Румунія перейшла на літній час. О 3-й годині ночі стрілки годинника були переведені на годину вперед, тобто на 4-ту ранку. Цей перехід щороку відбувається в останні вихідні березня в більшості країн Європейського Союзу з метою ефективнішого використання природного світла та зменшення споживання енергії. Також сьогодгі Всесвітня служба Радіо Румунія перейшла на літній частотний розклад, з неділі передачі українською мовою ВСРР виходять в ефір щодня о 18:00, 20:00 та 22:00 год за київським часом на частоті 5910 кілогерців.
ПАРЛАМЕНТ — Міністерка охорони навколишнього середовища Діана Бузояну знову викликана в понеділок до парламенту в Бухаресті для надання роз’яснень після оголошення їй недовіри. Відповідну резолюцію зареєструвала опозиція в Сенаті, проте, як і раніше, Соціал-демократична партія, найбільша сила правлячої коаліції, заявила про підтримку цієї ініціативи. Ініціатори документа звинувачують Бузояну у блокуванні енергетичних проєктів, кризі з водопостачанням у двох повітах та неефективному вирішенні проблеми сміттєзвалищ. Союз порятунку Румунії, до якого належить міністерка, відкидає ці претензії та звинувачує соціал-демократів у неодноразовому порушенні протоколу співпраці в рамках коаліції.
ФУТБОЛ — Збірну Румунії у товариському матчі проти Словаччини, який відбудеться 31 березня в Братиславі, очолить асистент головного тренера Йонел Гане, оскільки наставник команди Мірча Луческу був госпіталізований у неділю. 80-річний Мірча Луческу мав проблеми зі здоров’ям із початку року. Наразі він перебуває в лікарні, де пройшов обстеження та необхідні процедури для стабілізації серцевого ритму. Його стан оцінюється як стабільний.
ДРОНИ — У неділю на південному сході Фінляндії впали два дрони, повідомило Міністерство оборони в Гельсінкі, назвавши інцидент «імовірним порушенням повітряного простору», передають AFP та Reuters. Сусідні балтійські держави — Естонія, Латвія та Литва, раніше повідомляли, що кілька українських дронів впали на їхній території. Останніми тижнями Україна посилила атаки дронами на нафтопереробні заводи та експортні маршрути Росії, намагаючись послабити її економіку на тлі того, що мирні переговори за посередництва Вашингтона зайшли в глухий кут, зазначають інформаційні агентства. За словами губернатора Ленінградської області Александра Дрозденка, російська протиповітряна оборона за ніч збила 36 дронів над регіоном.
СЕРЕДНІЙ СХІД — Пентагон готується до кількатижневої наземної операції в Ірані, однак досі незрозуміло, чи схвалить президент Дональд Трамп плани розгортання наземних військ, – повідомляють американські ЗМІ. За даними Washington Post із посиланням на американських чиновників, ці плани не передбачають повномасштабного вторгнення, а радше серію додаткових рейдів за участю об’єднаних сил спеціальних операцій і підрозділів звичайної піхоти. Як зазначається, США вже відправили 4 000 морських піхотинців у Перську затоку, десантники із 82-ї повітряно-десантної дивізії перебувають у стані готовності, а також обговорюють можливість додаткових підкріплень до приблизно 50 тисяч військових, уже залучених до війни в Ірані. Тим часом Іран продовжує запускати ракети та дрони по цілях у країнах Перської затоки. Надходять повідомлення про нові нічні атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Катарі, Кувейті та Об’єднаних Арабських Еміратах. Міністерство закордонних справ Оману засудило суботні атаки на свою територію, додавши, що жодна зі сторін не взяла на себе відповідальність.
ПРОТЕСТИ — У суботу по всій території США пройшли масові протести проти політики президента Дональда Трампа — від примусової депортації мігрантів до війни в Ірані. Це була третя антитрампівська акція з моменту вступу республіканця на посаду в Білому домі, організована рухом «No Kings» («Без королів»), який заявив, що вивів на вулиці вже понад вісім мільйонів людей. За словами кореспондентки «Радіо Румунія» у Вашингтоні, учасники протестів засудили атаки на демократію та Конституцію і мирно виступили проти жорстких дій співробітників Імміграційної та митної служби (ICE), які викликали напруження в американських містах. Зокрема, взимку в Міннесоті під час операцій було зафіксовано смертельні інциденти за участю федеральних агентів, що спричинили суспільний резонанс і розслідування . Серед інших причин невдоволення — різке зростання цін, можливе залучення сухопутних військ на Близькому Сході без чіткого бачення завершення війни в Ірані, скорочення підтримки України, а також спроби республіканців обмежити виборчі права. Окремо протестувальники висловлювали критику навіть щодо нового бального залу Дональда Трампа.
