3 березня 2017 року
ЄВРОСОЮЗ – Через 10 років від вступу в Європейський Союз довіра румунів до ЄС як і раніше – вище середнього європейського рівня (52% проти 36%), але дещо впала у порівнянні з моментом приєднання до ЄС, коли рівень довіри становив 65%. Про
це повідомляє європейська служба соціальних досліджень
Євробарометр. У той же час, румуни мають більш оптимістичний погляд на майбутнє
Європи, ніж в середньому по Європі (67% проти 50%), навіть якщо цей показник
знизився в порівнянні з 2007 роком, коли становив 75%. У документі також
наголошується, що підтримка румунів пріоритетів ЄС залишається на досить
високому рівні, становлячи 55% щодо
Єдиного економічного і валютного союзу та 77% щодо вільного пересування людей.
Крім того, дві третини румунів кажуть, що вони відчувають себе європейськими
громадянами і підтримують спільну закордонну політику. Найбільш
властиві цінності Європейського Союзу, на думку румунів, є права людини, демократія і
мир.
Василь Каптару, 03.03.2017, 12:00
ЄВРОСОЮЗ – Через 10 років від вступу в Європейський Союз довіра румунів до ЄС як і раніше – вище середнього європейського рівня (52% проти 36%), але дещо впала у порівнянні з моментом приєднання до ЄС, коли рівень довіри становив 65%. Про
це повідомляє європейська служба соціальних досліджень
Євробарометр. У той же час, румуни мають більш оптимістичний погляд на майбутнє
Європи, ніж в середньому по Європі (67% проти 50%), навіть якщо цей показник
знизився в порівнянні з 2007 роком, коли становив 75%. У документі також
наголошується, що підтримка румунів пріоритетів ЄС залишається на досить
високому рівні, становлячи 55% щодо
Єдиного економічного і валютного союзу та 77% щодо вільного пересування людей.
Крім того, дві третини румунів кажуть, що вони відчувають себе європейськими
громадянами і підтримують спільну закордонну політику. Найбільш
властиві цінності Європейського Союзу, на думку румунів, є права людини, демократія і
мир.
РЕФОРМА
ЄС – Міністри закордонних справ Франції Жан-Марк Айро і Німеччини Зігмар
Габрієль, поширили спільну заяву, в якій висловлюють підтримку ідеї Європи різних швидкостей, що враховує різні рівні амбіцій країн-членів
співтовариства. Таким чином вони підтримують один із п’яти сценаріїв,
розроблених і представлених головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером. У
Бухаресті, президент Клаус Йоханніс заявив, що Румунія не хоче Євросоюзу
кількох швидкостей, оскільки такі формули реконфігурації можуть привести до
розпаду проекту європейського співтовариства. Очікується, що перші орієнтири
стосовно спільного майбутнього Європи будуть окреслені на зустрічі, що
відбудеться наступного понеділка в обмеженому складі у Версалі, а потім на
саміті 25 березня в Римі. Спостерігачі відзначають, однак, що через
президентські вибори у Франції та парламентські перегони в Німеччині, жодне
важливе рішення не буде прийняте до кінця року.
ЗЕМЛЕТРУС
– У суботу виповнюються 40 років від руйнівного землетрусу, який стався 4
березня 1977 року. Він став найпотужнішим підземним поштовхом в історії країни,
розташованої в зоні контакту двох тектонічних плит. У результаті землетрусу
магнітудою 7,2 бала за шкалою Ріхтера загинули 1570 осіб, переважна більшість в
Бухаресті, а завдані збитки оцінювалися тоді в понад 2 млрд доларів США. Були
зруйновані або серйозно пошкоджені близько 230 тисяч житлових будинків, а
близько 760 промислових об’єктів були виведені з ладу. Землетрус викликав
економічну і соціальну кризу, наслідки якої, на думку істориків, комуністичний
режим не зміг подолати до свого падіння в 1989 році. Експерти попереджають, що
сотні будівель можуть обвалитися в разі землетрусу, аналогічного до того, що
потряс Бухарест у 1977 році.
БРУА -
Міністерство енергетики Румунії оголосило про видачу дозволу на будівництво
газопроводу БРУА, нового європейського транспортного коридору, який з’єднає
Болгарію, Румунію, Угорщину та Австрію. Міністр енергетики Тома Петку заявив,
що будівельні роботи почнуться в останньому кварталі цього року і мають
завершитися у 2020 році. У Румунії газопровід протяжністю 550 км пролягатиме
через 11 повітів. Загальна вартість
робіт становить 600 млн євро, а третина витрат буде покрита з фондів ЄС.
