30 серпня 2026 року
Головні новини Румунії та світу: важливі рішення, суспільні зміни, міжнародні події та все, що варто знати просто зараз.
Сорін Йордан і Василь Каптару, 30.08.2026, 12:40
КОНСУЛЬТАЦІЇ — 1 вересня президент Нікушор Дан проведе з парламентськими партіями новий раунд консультацій щодо призначення майбутнього прем’єр-міністра Румунії. Нікушор Дан вважає, що цього разу вдасться сформувати більшість для створення стабільного уряду. Він пояснив, що протягом літа не висував жодних кандидатур, оскільки послідовне відхилення кандидатур на посаду прем’єр-міністра могло б негативно вплинути на економічний імідж Румунії. Президент цього разу виключив можливість формування технократичного уряду та зазначив, що майбутній кабінет, найімовірніше, складатиметься з міністрів, висунутих парламентськими партіями. За даними деяких політичних джерел, майбутнім прем’єр-міністром має стати незалежний політик, який очолить уряд із соціал-демократичною більшістю, що матиме підтримку в парламенті також з боку Демократичного союзу угорців Румунії.
НПВС — Румунія завершує важливі проєкти, що фінансуються в рамках Національного плану відновлення та стійкості, саме в останній день його реалізації. 31 серпня для руху буде відкрито нову 47-кілометрову ділянку автомагістралі A7, яка забезпечить пряме автомобільне сполучення між Бухарестом та містом Бакеу на північному сході країни. Державний секретар Міністерства транспорту Гораціу Косма повідомив у дописі в мережі, що таким чином забезпечено транш фінансування у розмірі 1,5 млрд євро у вигляді безвідплатних коштів. Він також зазначив, що надалі всі зусилля будуть зосереджені на 80-кілометровій ділянці між містами Бакеу та Пашкань. Мета полягає в тому, щоб на початку наступного року завершити будівництво 320 км цієї автомагістралі між містами Плоєшть та Пашкань. Відома як автомагістраль «Молдова» або автомагістраль «Об’єднання», ця дорога матиме довжину понад 450 км і з’єднає Бухарест із північним кордоном з Україною.
ПАРЛАМЕНТ — 1 вересня Парламент Румунії розпочинає осінню сесію, під час якої передбачається як затвердження повноцінного уряду, так і ухвалення низки структурних реформ, зокрема реформи центральної державної адміністрації та державних підприємств. Передбачається підвищення ефективності роботи урядових інституцій та посилення контролю за управлінням державними підприємствами. Ще одним законодавчим пріоритетом є виборча реформа. Обговорюватимуться законопроєкти, спрямовані на скорочення чисельності парламенту, а також місцевого адміністративного апарату. Депутати також зосередяться на невиконаних завданнях, що залишилися в рамках Національного плану відновлення та стійкості (НПВС). Закон про єдину систему оплати праці планується обговорити разом із профспілками, щоб уникнути зниження доходів у державному секторі. Ще однією метою є реформа бюджету медичного страхування, в рамках якої будуть внесені зміни, покликані розблокувати вакансії в системі та оптимізувати фінансування лікарень. Щодо освіти, сенатори та депутати мають вирішити, чи скасувати окремий вступний іспит до ліцею, чи відкласти його проведення.
ВІЗИТ — Президент Європейської ради Антоніу Кошта до 17 вересня здійснює турне столицями держав Європейського Союзу. Він прагне з’ясувати, які пріоритети та проблеми стоять на порядку денному кожної країни, з огляду на те, що наступного тижня завершуються літні канікули й європейські інституції повертаються до роботи. 3 вересня Кошта відвідає Бухарест, Софію та Афіни. Під час зустрічей із лідерами держав-членів він порушуватиме такі теми, як оборона, конкурентоспроможність, розширення ЄС, підтримка України та майбутній багаторічний бюджет Євросоюзу на період 2028–2034 років. За даними міжнародних ЗМІ, Антоніу Кошта прагне заручитися підтримкою щодо запровадження нових податків, які мають зміцнити фінансову спроможність ЄС. Згідно з пропозицією, висунутою минулого року Європейською комісією, майбутній багаторічний бюджет має становити 2 000 мільярдів євро, що є найбільшою сумою в історії спільного бюджету ЄС. Голова Європейської ради вже відвідав Словаччину, Естонію, Латвію, Литву та Чехію.
АКЦИЗ — Міністерство фінансів Румунії знизить акциз на дизельне паливо ще на 5% після першого зниження на 20%, про яке було вирішено два тижні тому на підставі спеціального закону, ухваленого цього року. Цей захід, який діятиме з 1 до 15 вересня, є результатом нової двомісячної оцінки та був ухвалений на тлі зростання цін на нафту на міжнародних ринках. Міністерство зазначає, що додаткове зниження акцизу на дизельне паливо має на меті обмежити ланцюговий ефект зростання витрат на пальне, зокрема у транспортному секторі, що безпосередньо впливає на ціни на товари широкого вжитку. Згідно з даними додатка «Монітор цін», у Бухаресті літр стандартного дизельного пального коштував у неділю вранці трохи менше 2 євро.
ДУНАЙ — Витрата Дунаю на вході до Румунії залишається нижчою за багаторічні середні показники. Гідрологи зазначають, що тенденція до незначного зростання, яка спостерігалася останніми днями, послабиться, а витрата річки знову знизиться до 1 500 кубічних метрів на секунду. Вже кілька тижнів цей показник залишається значно нижчим за багаторічні середні значення, які в цей період становлять 3 800–3 900 кубічних метрів на секунду. Уряд продовжив до 30 вересня термін, протягом якого компанія «Транселектрика» може вживати заходів безпеки, передбачених для кризових ситуацій. Румунський уряд зазначив, що, найімовірніше, вдаватися до таких заходів не доведеться, але правові рамки були створені для того, щоб у разі потреби мати в розпорядженні необхідні важелі впливу. Через низький рівень води два реактори Чернаводської атомної електростанції на південному сході країни були зупинені, що призвело до скорочення виробництва електроенергії в країні на 20%. У цих умовах у години пікового внутрішнього споживання Румунія масово імпортує електроенергію із сусідніх держав, часто за цінами, що у два-три рази перевищують експортні.
ТРИВОГА — Система радіолокаційного спостереження Збройних сил Румунії у неділю вранці виявила повітряну ціль за 20 кілометрів на схід від українського селища Вилкове, поблизу кордону з Румунією. Про це повідомило Міністерство оборони. Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій розіслав повідомлення RO-ALERT мешканцям північно-східної частини повіту Тульча (південний схід). Тим часом два літаки F-16 з 86-ї авіабази «Борча» були підняті для відстеження розвитку ситуації. Інформації про порушення повітряного простору Румунії не повідомлялося, тому тривога була скасована до 12:00.
ПОЖЕЖІ — У неділю, 30 серпня, до Греції прибув третій контингент румунських пожежників для забезпечення безперервності операцій з моніторингу та гасіння рослинних і лісових пожеж, які проводяться протягом останніх двох тижнів. За інформацією Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, пожежники дислоковані в Неа-Макрі, населеному пункті в регіоні Аттика, приблизно за 25 кілометрів на північний схід від столиці Греції Афін. Водночас румунські пожежники, які перебувають з місією в Сербії, продовжують працювати над локалізацією лісової пожежі в провінції Воєводина на північному сході країни. Місії румунських пожежників у цих двох державах здійснюються в рамках Європейського механізму цивільного захисту та взаємодопомоги у разі катастроф.
РЕЙК’ЯВІК — Ісландці відхилили пропозицію уряду щодо відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу. Згідно з результатами референдуму, що відбувся в суботу, прихильники відмови перемогли з перевагою приблизно у 5%. Ісландський уряд зобов’язався дотримуватися результатів голосування, хоча вони мають лише консультативний характер, і зазначив, що винесе на розгляд парламенту питання про можливе офіційне відкликання заявки на вступ до ЄС. Ісландія вперше подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році, після фінансової кризи, яка завдала серйозного удару по її економіці, але переговори були призупинені у 2013 році, коли до влади прийшов євроскептичний уряд. Незважаючи на це рішення, Ісландія залишається тісно пов’язаною з Європейським Союзом завдяки членству в Європейській економічній зоні та Шенгенській зоні. За даними агентства France Presse, цей результат розчарував Брюссель, який, як повідомляється, прихильно ставився до кандидатури Ісландії та був готовий піти на компроміси, щоб прийняти її до числа держав-членів.
