4 березня 2022 року
БЕЗПЕКА – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску у п’ятницю закликав переглянути концепцію позиції НАТО на східному
фланзі. Він взяв участь у спеціальному засіданні міністрів закордонних справ
країн НАТО в Брюсселі, в якому взяли участь і міністри закордонних справ Швеції
та Фінляндії, а також Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики
безпеки Жозеп Боррель. Як повідомляє МЗС Румунії, переговори були зосереджені
на воєнній агресії Росії проти України, впливі цієї кризи на безпеку в східному
сусідстві Альянсу, особливо в Чорноморському регіоні та на європейському й
євроатлантичному рівнях, а також на реакції ЄС. Північноатлантичний альянс,
зосереджений на заходах щодо посилення стримування та оборони на східному
фланзі. Глава румунської дипломатії підкреслив безпрецедентні серйозні наслідки
для безпеки, які випливають безпосередньо з рішення Росії порушити міжнародний
порядок, заснований на правилах, як в Чорноморському регіоні, так і на
європейському, євроатлантичному та глобальному рівнях. Він знову наголосив на
необхідності значного посилення, принаймні в середньостроковій перспективі,
позицій стримування та оборони на східному фланзі, особливо на Чорному морі,
шляхом розгортання союзних сил, і знову закликав до прискореного створення
Румунської бойової групи НАТО. Ауреску наголосив на необхідності продовження
підтримки сусідньої України та окреслив заходи Румунії щодо цього, зокрема
створення логістичного центру (регіонального хабу) для збору та спрощення
транзиту гуманітарної допомоги в Україну. Міністр також підкреслив важливість подальшого посилення підтримки партнерів Альянсу -
України, Республіки Молдова та Грузії, щоб підвищити їхню стійкість.
Bogdan Matei, 04.03.2022, 12:41
БЕЗПЕКА – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску у п’ятницю закликав переглянути концепцію позиції НАТО на східному
фланзі. Він взяв участь у спеціальному засіданні міністрів закордонних справ
країн НАТО в Брюсселі, в якому взяли участь і міністри закордонних справ Швеції
та Фінляндії, а також Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики
безпеки Жозеп Боррель. Як повідомляє МЗС Румунії, переговори були зосереджені
на воєнній агресії Росії проти України, впливі цієї кризи на безпеку в східному
сусідстві Альянсу, особливо в Чорноморському регіоні та на європейському й
євроатлантичному рівнях, а також на реакції ЄС. Північноатлантичний альянс,
зосереджений на заходах щодо посилення стримування та оборони на східному
фланзі. Глава румунської дипломатії підкреслив безпрецедентні серйозні наслідки
для безпеки, які випливають безпосередньо з рішення Росії порушити міжнародний
порядок, заснований на правилах, як в Чорноморському регіоні, так і на
європейському, євроатлантичному та глобальному рівнях. Він знову наголосив на
необхідності значного посилення, принаймні в середньостроковій перспективі,
позицій стримування та оборони на східному фланзі, особливо на Чорному морі,
шляхом розгортання союзних сил, і знову закликав до прискореного створення
Румунської бойової групи НАТО. Ауреску наголосив на необхідності продовження
підтримки сусідньої України та окреслив заходи Румунії щодо цього, зокрема
створення логістичного центру (регіонального хабу) для збору та спрощення
транзиту гуманітарної допомоги в Україну. Міністр також підкреслив важливість подальшого посилення підтримки партнерів Альянсу -
України, Республіки Молдова та Грузії, щоб підвищити їхню стійкість.
ОБСЄ – Румунія приєдналася до групи 44 держав в рамках Організації
з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) для активізації так званого
Московського механізму оцінки впливу на права людини та гуманітарної ситуації
нападу Росії на Україну. Як повідомили в МЗС Румунії, механізм сприяє
направленню польових експертів для збору даних для документування можливих
військових злочинів, злочинів проти людяності та порушень міжнародного права,
міжнародного гуманітарного права та зобов’язань ОБСЄ в Україні. Рішення
підтримати цей крок було прийняте Румунією на тлі її зусиль по рішучому засудженню
військової агресії Росії проти України, а також підтримки суверенітету та
територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів,
повідомило румунське МЗС.
РАДІО ЗА МИР – 150 європейських суспільних радіостанцій, у тому
числі Радіо Румунія, одночасно транслювали сьогодні пісню «Give Peace a Chance/Дайте
миру шанс», написану засновником легендарного гурту «The Beatles» Джоном
Ленноном, закликаючи, таким чином, до припинення війни в Україні. Відому пісню
можна було почути в 25 країнах, у тому числі в Україні, в тому числі на
приватних радіостанціях, які долучилися до ініціативи німецького суспільного
радіомовника радіо.
КОРОНАВІРУС – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у п’ятницю, що термін дії режиму
надзвичайної ситуації у зв’язку з коронавірусом не буде
продовжено після 8 березня. «Епідемія COVID-19 йде на спад, а п’ята хвиля ось-ось закінчиться», – пояснив
глава держави. Напередодні
він скликав спеціальну нараду
з питань боротьби з епідемією COVID-19, в якій взяли участь
прем’єр-міністр Ніколає Чуке та члени кабінету міністрів. Запроваджений у травні 2020 року, після
двох місяців надзвичайного стану, викликаного пандемією COVID-19,
режим
надзвичайної ситуації передбачав
численні обмеження, які вплинули як на економіку країни, так і на соціальну згуртованість в
Румунії. З моменту спалаху пандемії в Румунії зареєстровано понад 2,7 мільйона
випадків COVID-19, померли понад 63 тисячі людей, в яких діагностовано новий коронавірус. Країна має другий найнижчий рівень
вакцинації серед 27 членів Європейського Союзу після Болгарії.
ЗЕМЛЕТРУС – Сьогодні п’ятницю виповнилося 45 років
від дня потужного землетрусу, магнітудою 7,2 бали за шкалою Ріхтера, який
стався 4 березня 1977 року. У результаті підземних поштовхів, загинули 1570
людей, переважно в Бухаресті, а збитки оцінюються в понад два мільярди доларів.
Близько 230 000 будинків були зруйновані або серйозно пошкоджені, а сотні
підприємств були закриті. Землетрус спричинив економічну та соціальну кризу,
яку, на думку істориків, комуністична диктатура не змогла подолати аж до її
краху в 1989 році. Фахівці попереджають, що в разі землетрусу, подібного до
1977 року, можуть впасти сотні будівель у Бухаресті. Щорічно в Румунії
відбувається понад 100 землетрусів магнітудою понад 3 бали за шкалою Ріхтера.
