4 травня 2022 року
ВІЗИТ – Необхідно посилити тиск
на Росію задля припинення вторгнення в Україну та агресії проти цієї країни, -
заявив президент Румунії Клаус Йоганніс, який у середу в Бухаресті прийняв свого німецького колегу
Франка-Вальтера Штайнмаєра. За словами глави румунської держави, надзвичайно
важливо, щоб підтримка Європейського Союзу та держав-членів продовжувалася як
для України, так і для українських біженців, паралельно із запровадженням нових
санкцій щодо Росії та продовженням зусиль щодо її ізоляції на міжнародному
рівні. Зі свого боку Франк-Вальтер Штайнмаєр підкреслив, що Румунія та
Німеччина тісно пов’язані політично, економічно та з точки зору громадянського
суспільства. Він також зазначив, що німці вражені солідарністю та людяністю
Румунії щодо українських біженців і підкреслив, що солідарність Німеччини в
НАТО безсумнівна. «Ми залишимося з Україною в цей важкий для неї час, ми не
залишимо її наодинці», – додав президент Німеччини. Офіційний візит до
Бухареста президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра відбувається в
контексті 30-ї річниці підписання Договору між Румунією та Німеччиною про дружбу,
співробітництво та партнерство в Європі. Переговори між Клаусом Йоганнісом та
його німецьким колегою були зосереджені на конкретних шляхах розвитку та
поглиблення румунсько-німецьких відносин, які мають стратегічний характер.
Президент Німеччини також зустрівся з прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке, який висловив зацікавленість у диверсифікації інвестицій та співпраці між двома країнами у стратегічних сферах, таких як енергетика, технологія та інфраструктура. Німеччина є найбільшим торговельним партнером Румунії, а обсяг торговельних обмінів
перевищив 35 мільярдів євро в 2021 році. Водночас Німеччина є третім за
величиною інвестором в румунську економіку.
Eugen Coroianu, 04.05.2022, 12:03
ВІЗИТ – Необхідно посилити тиск
на Росію задля припинення вторгнення в Україну та агресії проти цієї країни, -
заявив президент Румунії Клаус Йоганніс, який у середу в Бухаресті прийняв свого німецького колегу
Франка-Вальтера Штайнмаєра. За словами глави румунської держави, надзвичайно
важливо, щоб підтримка Європейського Союзу та держав-членів продовжувалася як
для України, так і для українських біженців, паралельно із запровадженням нових
санкцій щодо Росії та продовженням зусиль щодо її ізоляції на міжнародному
рівні. Зі свого боку Франк-Вальтер Штайнмаєр підкреслив, що Румунія та
Німеччина тісно пов’язані політично, економічно та з точки зору громадянського
суспільства. Він також зазначив, що німці вражені солідарністю та людяністю
Румунії щодо українських біженців і підкреслив, що солідарність Німеччини в
НАТО безсумнівна. «Ми залишимося з Україною в цей важкий для неї час, ми не
залишимо її наодинці», – додав президент Німеччини. Офіційний візит до
Бухареста президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра відбувається в
контексті 30-ї річниці підписання Договору між Румунією та Німеччиною про дружбу,
співробітництво та партнерство в Європі. Переговори між Клаусом Йоганнісом та
його німецьким колегою були зосереджені на конкретних шляхах розвитку та
поглиблення румунсько-німецьких відносин, які мають стратегічний характер.
Президент Німеччини також зустрівся з прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке, який висловив зацікавленість у диверсифікації інвестицій та співпраці між двома країнами у стратегічних сферах, таких як енергетика, технологія та інфраструктура. Німеччина є найбільшим торговельним партнером Румунії, а обсяг торговельних обмінів
перевищив 35 мільярдів євро в 2021 році. Водночас Німеччина є третім за
величиною інвестором в румунську економіку.
Р.МОЛДОВА – Європейський Союз
зобов’язаний підтримувати Республіку Молдова, – заявив в середу президент
Європейської ради Шарль Мішель у Кишиневі. Він повідомив, що Брюссель розглядає
можливість додаткової військової підтримки молдовської влади, на доаток до допомоги
в сферах матеріально-технічного забезпечення та кіберзахисту, яку вже пообіцяв Євросоюз.
У той же час Шарль Мішель підтвердив намір ЄС надати підтримку Республіці
Молдова в процесі управління потоком українських біженців. Невелика держава, що
має приблизно 2,5 мільйони жителів і розташована між Україною та Румунією, побоюється
дестабілізації та розширення конфлікту в Україні. Серія вибухів минулого тижня
сколихнула Придністров’я, підтримуваний Москвою сепаратистський регіон, який
відокремився від Р.Молдови у 1992 році після збройного конфлікту. Росія все ще
має у цьому регіоні близько 1500 військових.
МЕМОРАНДУМ – Трудові стандарти та
права громадян Румунії, які працюють в Італії та громадян Італії, які працюють в
Румунії, потрібно поважати відповідно до правил Європейського Союзу, – заявив
прем’єр-міністр Ніколає Чуке у середу в Бухаресті під час підписання
меморандуму про взаєморозуміння у сфері трудової інспекції міністрами праці Румунії
та Італії Маріусом Будеєм та Андреа Орландо. Прем’єр-міністр
висловив переконання, що такі кроки будуть продовжені для румунів, які працюють
в інших країнах ЄС та за його межами. Ніколає Чуке нагадав, що в Італії працює
понад 1 мільйон румунів, а в Румунії – близько 9 тисяч італійців.
Прем’єр-міністр також уточнив, що економічні відносини між Румунією та Італією
є послідовними і, своїми зусиллями, уряд сприяє їх зміцненню та розвитку.
КІНО
– «Недоречний секс, або Божевільне порно» румунського режисера Раду Жуде отримав Приз за найкращий повнометражний фільм на церемонії вручення
нагород Gopo, що відбулася у вівторок
увечері в Національному театрі у Бухаресті. Кінострічка
також отримала нагороди у категоріях: Найкраща гра актриси у головній ролі -
Катя Паскаріу та Кращий монтаж – Кетелін Крістуціу. Найбільше статуеток Gopo – п’ять,
отримав фільм Крісті Пую «Мальмкрог» за найкращу режисуру, найкраще зображення,
найкраща декорація, найкращі костюми, найкращі макіяж та зачіски. Найкращим
актором головної ролі став Богдан Фаркаш за роль у фільмі «Невідомі», який
також отримав нагороду за найкращій сценарій.
ПРОТЕСТ
– Члени однієї з найбільших у Румунії конфедерації профспілок у середу провели акцію
протесту перед урядом, вимагаючи дотримання принципу верховенства права і
законів, прийнятих парламентом, а також вирішення соціальних вимог, які вони неодноразово
висували компетентним відомствам, але без конкретних результатів. Згідно із
заявою профспілки, інфляція та зростаючі ціни на товари, електроенергію, тепло
та обов’язкове страхування призводять до того, що платіжки стають непосильним тягарем для румунів. Профспілки стверджують, що трудове
законодавство є незбалансованим і перешкоджає працевлаштуванню молодих
працівників, а правова структура виробничих відносин сприяє інтересам
транснаціональних компаній на шкоду інтересам працівників та суспільства в
цілому. Протестувальники вимагали підвищення чистої гарантованої мінімальної
зарплати до 3000 леїв (близько 600 євро), приведення всіх зарплат і пенсій у
відповідність до реальної інфляції, прийняття нового закону про профспілки,
відповідно до статусу Румунії як члена ЄС.
КОШТИ – Уряд Румунії у середу
визначив спосіб, в який європейські кошти будуть використані для модернізації
енергетичних систем та підвищення їх ефективності. Це близько 13 мільярдів євро
від вартості зелених сертифікатів. Вони будуть виділені державам Європейського
Союзу, ВВП на душу населення яких був нижче 60% від середнього по ЄС. Крім
Румунії це також Болгарія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина та
країни Балтії. Ці гроші вони можуть використати в сфері боротьби зі зміною
клімату, зменшення викидів забруднюючих речовин, збільшення частки
відновлюваних джерел енергії, енергоефективності та взаємозв’язку мереж
електропостачання.
