6 жовтня 2022 року
ЗУСТРІЧ
– Єдність ЄС можна зміцнити, якщо Румунія,
Болгарія та Хорватія стануть частиною Шенгенської зони, – заявив президент
Румунії Клаус Йоганніс у четвер у Празі. Лідери 42 країн зібралися в столиці
Чехії на перше засідання нової
неформальної організації – Європейської політичної спільноти, запропонованої президентом Франції Еммануелем Макроном
у відповідь на війну Росії в Україні. Російське вторгнення спричинило тотальне
геополітичне переосмислення, іЄвропейська політична спільнота хоче бути платформою для співпраці з питань безпеки між
країнами ЄС та партнерами на континенті, кандидатами на вступ чи ні. Під час
неформального засідання Європейської Ради, яке відбудеться в п’ятницю теж у
Празі, лідери ЄС обговорять ситуацію в Україні з точки зору відповіді на кроки
Росії щодо ескалації конфлікту,а також продовження підтримки України на
фінансовому,політичному та військовому та гуманітарному планах. Також
розглядатиметься ситуація на енергетичному ринку з точки зору впливу високих
цін на енергоносії на життя людей та зусиль щодо забезпечення безпеки енергопостачання.
Eugen Coroianu, 06.10.2022, 09:21
ЗУСТРІЧ
– Єдність ЄС можна зміцнити, якщо Румунія,
Болгарія та Хорватія стануть частиною Шенгенської зони, – заявив президент
Румунії Клаус Йоганніс у четвер у Празі. Лідери 42 країн зібралися в столиці
Чехії на перше засідання нової
неформальної організації – Європейської політичної спільноти, запропонованої президентом Франції Еммануелем Макроном
у відповідь на війну Росії в Україні. Російське вторгнення спричинило тотальне
геополітичне переосмислення, іЄвропейська політична спільнота хоче бути платформою для співпраці з питань безпеки між
країнами ЄС та партнерами на континенті, кандидатами на вступ чи ні. Під час
неформального засідання Європейської Ради, яке відбудеться в п’ятницю теж у
Празі, лідери ЄС обговорять ситуацію в Україні з точки зору відповіді на кроки
Росії щодо ескалації конфлікту,а також продовження підтримки України на
фінансовому,політичному та військовому та гуманітарному планах. Також
розглядатиметься ситуація на енергетичному ринку з точки зору впливу високих
цін на енергоносії на життя людей та зусиль щодо забезпечення безпеки енергопостачання.
ШЕНГЕН – У середу на пленарному засіданні
Європейського парламенту румунські депутати підтримали якнайшвидше приєднання
Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, враховуючи той факт,що обидві країни виконують усі необхідні технічні умови ще від 2011 року. Переважна більшість євродепутатів висловилися
за включення двох держав до Європейської зони вільного пересування. Лише кілька
представників ультраправих партій у Німеччині та Італії виступають проти
розширення Шенгенської зони та побоюються масової міграції. Чеське головування
в Раді ЄС запевнило, що зробить усе можливе, щоб отримати одностайність на грудневому
саміті щодо приєднання Румунії та Болгарії до європейської зони вільного
пересування.
УКРАЇНА – Україна оголосила, що її сили звільнили кілька населених
пунктів у Херсонській області на півдні, одній із чотирьох областей, частково
окупованих і незаконно анексованих росіянами. Український контрнаступ триває, -
запевнив президент
України Володимир Зеленський. У середу президент Росії Володимир Путін
підписав остаточні документи про анексію Донецької, Луганської, Херсонської та
Запорізької областей, незважаючи на всі невдачі російської армії. Володимир Путін
також підписав указ про офіційне привласнення Запорізької АЕС. Остання,
найбільша в Європі, розташована на одній з українських територій, офіційно
анексованих минулого тижня Росією, і неподалік від лінії розмежування між
територіями, контрольованими Києвом, і територіями, окупованими Москвою. Запорізька АЕС досі
експлуатується українськими операторами. Росія та Україна звинуватили одна одну
в бомбардуваннях у безпосередній близькості.
БІЖЕНЦІ – Генеральний інспекторат прикордонної поліції повідомляє, що в
середу 71.642 особи, у тому числі 8.486 громадян України, в’їхали до
Румунії через прикордонні пункти по всій країні, що приблизно на 10% більше,
ніж попереднього дня. Згідно з повідомленням, надісланим у четвер, починаючи
з 10 лютого 2022 року, за два тижні до вторгнення російської армії в Україну,
до Румунії в’їхало 2.508.047 громадян України. Більшість із них продовжили подорож до країн
Західної Європи, але, за даними Міністерства внутрішніх справ Румунії, понад 4.300 подали
прохання та отримали притулок у Румунії та користуються всіма правами,
передбаченими національним законодавством. Близько 70 тисяч інших мають
посвідки на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту.
РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА – Цього четверга
парламент Республіки Молдова має проголосувати за запит прозахідного уряду, на чолі з прем’єркою Наталії Гаврилиці щодо продовження надзвичайного стану на 60
днів у зв’язку з війною в Україні. Оскільки партія прем’єр-міністерки «Дія та солідарність» (PAS) має дві третини голосів, голосування
буде лише формальністю. Згідно з урядом Республіки Молдова, надзвичайний стан зумовлений
постійними ризиками для безпеки постачання Республіки Молдова енергоресурсами, можливим
новим потоком біженців з України та забезпеченням безпеки. Надзвичайний стан був запроваджений 27 лютого,
через три дні після початку російського вторгнення в Україну, а згодом
продовжений. Запроваджуючи надзвичайний стан, парламент передає частину своїх
повноважень Комісії з надзвичайних ситуацій, яку очолює глава уряду.
НБР – Рада директорів Національного
банку Румунії вирішила підвищити процентну ставку монетарної політики до 6,25%
річних з 5,50% річних раніше, починаючи з 6 жовтня. Більше того, Центральний банк Румунії
підвищив відсоткову ставку за ломбардними кредитними лініями з 6,50% до 7,25%
річних і збільшив відсоткову ставку за депозитною лінією на 4,50% до 5,25%. За
допомогою цих заходів Центральний банк Румунії намагається зберегти твердий
контроль над ліквідністю грошового ринку а також
підтримувати поточні рівні обов’язкових мінімальних резервів для зобов’язань
кредитних установ у леях та іноземній валюті.
НОБЕЛЬ – Лауреатом
Нобелівської премії з літератури 2022 року стала французька письменниця Анні
Ерно «за мужність і клінічну гостроту, з якою вона розкриває коріння,
відчуженість і колективні обмеження особистої пам’яті». Минулого року
Нобелівську премію з літератури отримав британський прозаїк танзанійського
походження Абдулразак Гурна.
