9 березня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 09.03.2026, 12:47
ЦІНИ НА ПАЛЬНЕ – Уряд Румунії планує цього тижня ухвалити рішення для запобігання зростанню ціни на пальне до 10 леїв за літр (приблизно 1,9 євро) через підвищення світових цін на нафту на тлі конфлікту на Близькому Сході. Про це повідомив міністр енергетики Богдан Іван. Ціна бареля нафти Brent у Північному морі в понеділок зранку зросла майже на 19%, до близько 111 доларів, після підвищення приблизно на 28% минулого тижня через побоювання інвесторів, що продовження війни на Близькому Сході може серйозно вплинути на енергетичні ринки та світову економіку, повідомляють DPA і Reuters. Тривале зростання цін на пальне може посилити інфляційний тиск у світі, а Європейський центральний банк попереджає, що такий ризик існує й в єврозоні. За даними Reuters, країни-члени Європейського Союзу заявили, що мають достатні запаси нафти й газу, попри порушення ланцюгів постачання, спричинені війною на Близькому Сході. Водночас міністри фінансів країн «Групи семи» (G7) у понеділок обговорили можливість використання стратегічних нафтових резервів для стабілізації ринку, однак жодного рішення поки що не ухвалено.
РЕПАТРІАЦІЯ – Румунія активувала європейський механізм rescEU, ставши першою країною, яка скористалася ним із моменту його створення у 2019 році, повідомило Міністерство закордонних справ. На його основі два евакуаційні рейси за маршрутом Маскат (Оман) – Бухарест приземлилися минулої ночі в міжнародному аеропорту «Анрі Коанде». Рейси, виконані польською компанією LOT, доставили 273 румунських громадян, які постраждали від кризи на Близькому Сході. На борту також перебували 83 громадяни ЄС та третіх країн, які мали право на участь у механізмі rescEU. МЗС повідомляє, що загалом близько 2000 румунів повернулися з регіону Перської затоки завдяки евакуаційним рейсам, рейсам із асистованою репатріацією або комерційним рейсам за підтримки румунської держави, а ще близько 1 500 громадян повернулися власними коштами. У регіоні залишається близько 12 500 румунів, які перебувають на обліку консульських служб, з них 2 500 висловили бажання повернутися додому, а 400 є пріоритетними випадками.
ПРАВОСУДДЯ – Секція прокурорів Вищої ради магістратури Румунії цього тижня розпочинає співбесіди з кандидатами, запропонованими міністром юстиції на посади керівників головних прокуратур. Кодрін Гораціу Мірон претендує на пост головного прокурора Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, Крістіна Кіріак – на посаду Генерального прокурора Румунії, а Йоан Віорел Чербу – на посаду голови Національного антикорупційного управління. Пропозиції мають отримати дорадчу згоду Вищої ради магістратури, остаточне рішення ухвалює президент Нікушор Дан. У п’ятницю ввечері близько 150 осіб зібралися біля будівлі Адміністрації Президента, щоб висловити незгоду з цими кандидатурами. Президент вийшов до протестувальників і зазначив, що в системі правосуддя є багато проблем, але існують люди, яким він довіряє.
ЕНЕРГЕТИКА – Європейська комісія затвердила схему безповоротного фінансування на суму 150 мільйонів євро для розвитку в Румунії потужностей зі зберігання електроенергії в акумуляторних системах. Програму планують запустити у другому кварталі цього року, і кожен проєкт зможе отримати до 69.000 євро за кожен встановлений МВт·год потужності зберігання, але не більше 15 мільйонів євро загального фінансування. Міністерство енергетики нагадує, що Румунія має тисячі МВт встановлених потужностей відновлюваної енергетики, однак виробництво залежить від погодних умов. За відсутності систем зберігання електроенергія, вироблена вдень, часто продається за низькими цінами, тоді як увечері Румунія змушена імпортувати електроенергію за вищими тарифами. Очікується, що нова схема допоможе зменшити дисбаланси в національній електроенергетичній системі.
ПАРЛАМЕНТ – Сенат на пленарному засіданні в понеділок відхилив вотум недовіри міністру інвестицій та європейських проєктів Драгошу Пислару. Це вже шоста цього року резолюція про недовіру міністрам чинного уряду, ініційована опозицією та незалежними парламентарями. Її ініціатори поставили під сумнів ефективність переговорів, проведених Драгошем Пислару, риторично запитуючи, чи існують гарантії того, що Румунія отримає всі транші в межах Національного плану відновлення та стійкості у визначені строки. Вони також вимагають оприлюднення публічного календаря усунення ризиків, пов’язаних із реалізацією цього стратегічного документа. Міністр, своєю чергою, заявив, що звинувачення щодо відсутності результатів суперечать фактичним показникам освоєння європейських коштів.
ОСВІТА – Румунські вчителі оголосили про намір бойкотувати пробні іспити на здобуття повної загальної середньої освіти та пробне загальнонаціональне оцінювання. Про це повідомив лідер Федерації профспілок освіти «Спіру Гарет» Маріус Ністор. За його словами, під час внутрішнього опитування більшість учителів підтримала пропозицію щодо бойкоту пробних іспитів. Водночас Міністерство освіти заявило, що розуміє невдоволення педагогів і висловлює впевненість, що всі залучені сторони діятимуть в інтересах учнів. Проведення пробних іспитів на здобуття повної загальної середньої освіти та пробного загальнонаціонального оцінювання заплановане на другу половину березня.
КНИГА – Румунія візьме участь у Лондонському книжковому ярмарку, одній з найважливіших міжнародних подій, присвячених професіоналам у галузі літератури, яка відбудеться з 10 по 12 березня. Участь Румунії в цьому заході організовує Румунський інститут культури через Національний центр книги та його філію в Лондоні. Щоб підкреслити присутність Румунії на ярмарку та привернути увагу британської преси, Румунський інститут культури підготував серію заходів під гаслом «Румунська література, іноземна адреса». Серед запрошених – авторки Кетеліна Флореску, Весна Голдсворті, Татьяна Цибуляк, автори, редактори та перекладачі Клаудіу Комартін і Пол Дору Мугур, професор Альфред Брукштейн, перекладачка Моніка Куре, а також редактори Сьюзан Кертіс і Вілл Еванс.
БЕЗПЕКА – Північноатлантичний альянс підтвердив у понеділок, що перехопило ракету, яка летіла в напрямку Туреччини, повідомляє Reuters. Про це заявила речниця Північноатлантичного альянсу Еллісон Харт. «НАТО залишається непохитною у своїй готовності захищати всіх союзників від будь-якої загрози», – зазначила вона у дописі в соціальній мережі. Раніше Міністерство оборони Туреччини повідомило, що система протиповітряної оборони Альянсу збила балістичну ракету, запущену з Ірану. Це вже другий за останній тиждень інцидент, пов’язаний із запуском іранської балістичної ракети в напрямку півдня Туреччини. У зв’язку з цим Сполучені Штати призупинили надання консульських послуг у південних регіонах Туреччини та наказали неосновному дипломатичному персоналу залишити цей район через ризики для безпеки.
