4 роки війни в Україні
Невиправдана і неспровокована агресія Росії проти України вступила в п'ятий рік.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 24.02.2026, 12:27
Через чотири роки від початку повномасштабного вторгнення військ Володимира Путіна в Україну Москва і Київ залишаються такими ж далекими від миру, на який очікує світ. На тлі стагнації на лінії фронту та повернення до влади президента США Дональда Трампа акцент змістився на переговори, покликані спонукати сторони до підписання мирної угоди. Втім, перспектива такої угоди виглядає примарною: ключовим каменем спотикання залишаються територіальні поступки, яких вимагає Москва і які Київ так само рішуче відкидає.
Тим часом те, що лідер Кремля у 2022 році називав «спеціальною воєнною операцією», перетворилося на виснажливий конфлікт із масштабними військовими, економічними та гуманітарними втратами. За оцінками Центру міжнародних стратегічних досліджень, попри значно нижчі офіційні дані обох сторін, загальна кількість військових втрат — убитих, поранених або зниклих безвісти — серед українських і російських сил становить від 1,8 до 2 мільйонів осіб, причому близько двох третин припадає на російські сили.
За спостереженнями ООН, серед цивільного населення підтверджено понад 15 тисяч загиблих. До цього додаються майже 4 мільйони внутрішньо переміщених осіб в Україні та майже 6 мільйонів громадян України, які виїхали за кордон. Частина з них перебуває в Румунії, яка як член ЄС і НАТО та сусідня держава підтримує Україну від початку конфлікту.
У Бухаресті, в Палаті депутатів, пам’ять загиблих громадян України вшанували хвилиною мовчання. З нагоди четвертої річниці невиправданої та неспровокованої війни кілька громадських організацій провели публічні заходи в різних містах Румунії. У Констанці українські біженці вшанували жертв війни, підтвердивши свою віру в справедливість і мирне майбутнє та висловивши вдячність Румунії за надану гуманітарну й військову допомогу.
Чотири роки війни стали для Румунії періодом економічних потрясінь, що супроводжувалися високою інфляцією, бюджетною напругою та значними витратами на енергію, але водночас і стратегічним перепозиціонуванням, яке перетворило країну на логістичний та енергетичний центр Східної Європи, зазначає економічний консультант Адріан Неґреску. Найсерйознішою проблемою стала інфляція, спричинена стрімким зростанням цін на енергоносії, що фактично діяло як прихований податок на доходи населення та підривало купівельну спроможність.
Водночас, за словами фахівця, близькість до фронту не відлякала іноземний капітал: інвестори, залишаючи Росію та Україну, шукали стабільності в межах НАТО та переносили виробничі потужності до сусідніх безпечних країн. Нині, за оцінкою економічного аналітика, Румунія має історичну можливість стати логістичною платформою для відбудови України, обсяг якої оцінюється в 1,4 трильйона доларів.
