Антисейсмічна консолідація будівель в Румунії
Руйнівні наслідки землетрусів у Туреччині привертають увагу до проблеми підвищення сейсмічної стійкості будівель у Румунії.
Ştefan Stoica, 08.02.2023, 12:10
Як буває щоразу
в таких ситуаціях, турецько-сирійська трагедія, спричинена руйнівними землетрусами,
нагадує нам про драматичні моменти, які пережила Румунія, особливо Бухарест та її
позакарпатська територія, після землетрусу від 4 березня 1977 року. Одразу ж
постають питання, пов’язані з ризиком землетрусу магнітудою понад 7 балів за
шкалою Ріхтера у найближчому майбутньому і як влада готова боротися з його
наслідками.
Сейсмолог Міхай
Дьяконеску з Національного інституту досліджень і розвитку фізики Землі пояснив
в інтерв’ю громадському радіо, що перший
землетрус магнітудою 7,8 стався поблизу точки з’єднання трьох літосферних плит:
Аравійської, Африканської та Анатолійського тектонічного блоку, і що цю територію
не можна порівняти із сейсмічно небезпечною зоною Вранча на
південному сході Румунії, яка породжує тут найважливіші сейсмічні рухи.
Якщо немає
ризику виникнення сейсмічно небезпечних рухів, подібних до тих, що відбулися в
Туреччині, не можна виключити ризик землетрусу подібної потужності. Проте
наразі Вранча не дає ознак сейсмічної «нервозності». Міхай Дьяконеску: «Ніякої
схожості, можливо тільки що стосується магнітуди. Згідно з каталогом,
розробленим Національним інститутом досліджень
і розвитку фізики Землі, у Румунії в XIX столітті стався землетрус магнітудою 7,9 градусів за
Ріхтером, що представляло б максимальну магнітуду, яку може спричинити
сейсмічно небезпечна зона Вранча. Але, оскільки це історичний землетрус, його
можливо трохи переоцінили. Ми не помічаємо у Вранчі жодної сумнівної поведінки
в межах фонової сейсмічності зони».
Трагічний досвід
Туреччини може навчити нас тому, що всі
конструкції повинні відповідати будівельному кодексу, каже, з
іншого боку, сейсмолог Міхай Дьяконеску. За даними
Міністерства розвитку, в Румунії є близько 2700 будівель в першій та
другій категоріях сейсмічної небезпеки, більшість з них у Бухаресті.
За останні 15 років жоден муніципалітет не займався підвищенням
сейсмічної стійкості будівель, зазначає префект столиці Тоні Гребле: «Це є
доказом недбалості адміністративного апарату, який не в змозі ретельно підготувати
проекти, для того щоб ми могли приступити до реабілітації, антисейсмічного
укріплення будівель. За останні 15 років всі муніципалітети, і особливо столиця
Бухарест, мали достатньо грошей на такі роботи. Щороку європейські кошти, які
виділяє Мінрозвитку, залишаються невикористаними просто тому, що ми не можемо реалізувати
проекти антисейсмічного укріплення та втілити їх у життя».
За словами
міністра розвитку Чеке Оттіло, до нової
національної програми зі зміцнення будівель з високим сейсмічним
ризиком місцева влада включила понад 200 громадських будівель та багатоквартирних
будинків. До програми входять не лише будівлі першої категорії сейсмічної
небезпеки, а й будівлі другої категорії. У попередній
програмі, з 1994 по 2021 роки, було укріплено лише 28 будинків.
Експерти попереджають, що у разі землетрусу, подібного до землетрусу від 1977
року, 23.000 будівель у Бухаресті ризикують
отримати серйозні пошкодження.
