Який уряд хочуть бачити румуни?

Більшість румунів виступають за політичні компроміси, які б дозволили сформувати уряд із повними повноваженнями.

Штефан Стойка і Христина Манта, 09.09.2026, 16:35

Вже понад чотири місяці Румунія функціонує під керівництвом тимчасового уряду, що надає йому обмежені виконавчі повноваження. Уряд меншості, до складу якого входили НЛП, СРР та ДСУР, був відправлений у відставку 5 травня після того, як парламент проголосував за вотум недовіри, поданий СДП — колишнім партнером по коаліції — та «Альянсом за об’єднання румунів», популістсько-націоналістичною опозицією. Дві пропозиції щодо кандидатури прем’єр-міністра, висунуті президентом Нікушором Даном, зазнали невдачі, одна з них — ще до того, як ситуація дійшла до голосування в парламенті.

У політичному плані ситуація складна, оскільки, з одного боку, НЛП та СРР відмовляються надалі співпрацювати із соціал-демократами, а з іншого — останні вагаються офіційно закріпити свої відносини з АОР. У свою чергу, президент не хоче ризикувати, висуваючи кандидатуру, яка не зможе зібрати надійну більшість. Однак люди втомилися від тимчасових рішень та невизначеності, тим більше що країна переживає не найкращі часи з економічної точки зору.

Про те, що румуни втомилися від політичних суперечок, свідчать дані нещодавнього опитування INSCOP, згідно з яким майже дві третини респондентів, приблизно 64 %, вважають, що важливіше, аби партії якнайшвидше дійшли згоди щодо формування уряду з повними повноваженнями, навіть якщо кожній з них доведеться піти на певні компроміси. З іншого боку, приблизно 27 % вважають, що важливіше, щоб партії не йшли на значні компроміси, навіть якщо формування уряду з повними повноваженнями займе більше часу.

Трохи більше половини опитаних вважають, що для Румунії це матиме негативні наслідки, якщо в найближчі місяці у країні й надалі буде діяти тимчасовий уряд. Так вважають, головним чином, люди віком понад 60 років, особи з вищою освітою та мешканці Бухареста. Лише 14% вважають, що продовження тимчасового уряду матиме позитивні наслідки для країни. «Румуни висловлюють чітке прагнення до політичної стабільності та зменшення невизначеності», — пояснює результати опитування директор INSCOP Research Ремус Штефуряк. За його словами, компроміс між партіями стає нагальною потребою, коли альтернативою є продовження політичного тупика, що свідчить про перевагу прагматизму над політичною негнучкістю.

Громадськість, додає Штефуряк, здається готовою прийняти витрати, пов’язані з переговорами та компромісами, але набагато менш схильна миритися з витратами, пов’язаними з відсутністю рішення. Надмірне продовження тимчасового уряду сприймається явно як джерело вразливості, а не як простий перехідний період, як показує опитування. На думку громадськості, втрачений політичний час починає обходитися дорого, серйозно впливаючи й на електоральну підтримку політичних партій, залучених до переговорів, стверджує директор INSCOP. За його словами, опитування вказує на спільну рису, що простежується серед виборців основних партій: перевага щодо швидкого виходу з політичної кризи, що свідчить про те, що це питання стосується скоріше функціонування держави, ніж партійної приналежності.