Європарламент засудив пакт Ріббентропа-Молотова
Бухарест вітає резолюцію про відзначення 80 років від початку Другої світової війни та важливість європейської історичної пам'яті для майбутнього Європи, прийняту Європейським парламентом.
Corina Cristea, 20.09.2019, 12:22
Через 80 років після початку Другої
світової війни ЄС засуджує резолюцією Пакт Ріббентропа-Молотова, підписаний 23
серпня 1939 року сталінським Радянським Союзом та
нацистською Німеччиною – договір про ненапад, який разом із своїми секретними протоколами практично розділив Європу та території незалежних
держав між двома тоталітарними режимами. У результаті пакту
Ріббентропа-Молотова та німецько-радянського договору про дружбу та кордон від 28
вересня 1939 р.,нагадує резолюція Європарламенту, На Польщу вперше напав Гітлер, а через два тижні – Сталін, який усунув
незалежність цієї
країни, що було безпрецедентною трагедією
для польського народу – комуністичний Радянський Союз розпочав агресивну війну проти
Фінляндії 30 листопада 1939 року, а в червні 1940 р. окупував та анексував
частини Румунії – території, які ніколи не були повернуті – та анексував незалежні республіки Литву, Латвію та Естонію ».
Після поразки нацистського режиму та
закінчення Другої світової війни, згадується в резолюції, деяким європейським
країнам вдалося відновитись і долучитися до процесу примирення. Однак інші
європейські країни протягом десятиліть залишились під диктатурою, деякі під прямою
радянською окупацією чи впливом, стикаючись з відсутністю свободи,
суверенітету, гідності, прав людини та соціально-економічного розвитку.
У Бухаресті президент Клаус Йоганніс привітав цю резолюцію, оцінивши цей демарш як крок вперед для санкціонування
тоталітарних режимів, відповідальних за знищення значної кількості людських
життів та за серйозні порушення основних прав і свобод.Виховання молодого покоління в
дусі поваги до демократичних принципів і людської гідності, включення до
освітніх програм історії тоталітарних режимів є нагальною потребою сучасного
суспільства, – заявив глава румунської держави. У прес-релізі Адміністрації Президента в Бухаресті вказується на
те, що вшановувати жертв тоталітарних режимів, захищати демократію та
верховенство права, поважати права людини, пропагувати європейські цінності та
принципи, правильне сприймання травматичного минулого, а також стійкі дії у боротьбі з екстремізмом, ревізіонізмом,
нелібералізмом
та всіма проявами, спрямованими на ослаблення демократії та нападу на соціальний мир, є пріоритетними
цілями Румунії.
Згідно з положеннями
радянсько-німецького пакту, Румунія втратила в 1940 році, після ультиматуму,
Бессарабію та Північну Буковину, території, які тепер належать колишнім радянським
республікам Молдові та Україні.
