Європейські кошти для Румунії
Європейська Комісія схвалила четвертий платіжний запит Румунії на виплату коштів у рамках Національного плану відновлення та стійкості на суму понад 2,6 млрд євро.
Данієла Буду і Василь Каптару, 15.05.2026, 10:52
Європейська Комісія схвалила новий запит на виплату коштів у рамках Національного плану відновлення та стійкості (НПВС) Румунії на суму 2,6 млрд євро у вигляді безвідплатної фінансової допомоги Європейського Союзу. У Брюсселі зазначають, що Румунія досягла відчутного прогресу в низці ключових сфер, зокрема у проведенні податкової реформи, зменшенні рівня забруднення, а також у впровадженні змін у судовій системі, охороні здоров’я та освіті.
У податковій сфері Європейська Комісія вважає, що румунська влада вдосконалила законодавство з метою створення більш справедливої та ефективної системи оподаткування, зменшення бюрократичного навантаження та запровадження чіткіших податкових правил для підприємств і платників податків.
За словами чинного міністра інвестицій Драгоша Пислару, четвертий платіжний запит, який передбачає комплексні реформи у сфері сталого управління лісами, декарбонізації, цифровізації та змін податкової системи, був схвалений без фінансових коригувань. Драгош Пислару також пояснив подальшу процедуру після затвердження цього запиту: «Після рішення Комісії ця оцінка була передана до Економічного та фінансового комітету. Ми очікуємо на 27 травня завершення цієї формальної процедури, а потім 5 червня – остаточне рішення Ради ЄС. Після цього кошти будуть переказані Румунії».
Внесення змін до закону про оплату праці є одним із зобов’язань, взятих на себе Румунією, а також однією з найважливіших реформ у рамках Національного плану відновлення та стійкості, від реалізації якої залежить отримання європейських коштів, повідомив чинний прем’єр-міністр Іліє Боложан. Він також зазначив, що в останні роки мали місце як довільні підвищення заробітної плати, так і різні судові рішення, які суттєво вплинули на систему оплати праці. За словами Іліє Боложана, нині вкрай необхідні прозорість і чіткі правила, оскільки витрати на заробітну плату залишаються непропорційно високими порівняно з бюджетними можливостями держави.
Іліє Боложан: «Наші обмеження пов’язані з необхідністю утримувати частку фонду оплати праці у ВВП Румунії на рівні, що лише незначно перевищує 8% ВВП. Сьогодні цей показник становить 8,1% ВВП, і тому ми не зможемо збільшити частку цього фонду в наступні роки, адже фактично не можемо собі цього дозволити, а не тому, що хтось не хоче».
Варто також зазначити, що після затвердження четвертого платіжного запиту рівень реалізації НПВС перевищив 60%, тоді як Бухаресту ще належить залучити приблизно 10 млрд євро в рамках п’ятого та шостого запитів для повного завершення виконання плану. Нагадаємо, що в межах Національного плану відновлення та стійкості Румунії передбачено фінансування у розмірі понад 21 млрд євро, з яких близько 13,5 млрд євро надаються у вигляді грантів, а решта – у формі позик.
З огляду на завершення дії цього механізму наприкінці поточного року, держави-члени повинні виконати всі невиконані етапи та цілі до серпня 2026 року, а також подати остаточні платіжні запити до кінця вересня 2026 року, зазначає Європейська Комісія.
