Інфляція та ціни
Зниження інфляції протягом останніх двох місяців не призвело до здешевлення життя в Румунії, оскільки деякі поточні витрати важко скоротити або відкласти.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 23.09.2026, 10:18
За даними Євростату, Румунія посідає перше місце серед європейських країн за рівнем річної інфляції, проте показники знижуються: з 9,7% у травні до 8,2% у липні та 6,3% у серпні. Однак значне зниження інфляції за останні два місяці не обов’язково означає здешевлення товарів, оскільки деякі поточні витрати важко скоротити або відкласти. Послуги зараз посідають перше місце за темпами подорожчання, випереджаючи продукти харчування в чотири рази, а непродовольчі товари – удвічі. Цифри показують, що послуги подорожчали майже на 11,3% за рік, непродовольчі товари – приблизно на 6,4%, а продукти харчування – трохи більше ніж на 2,6%. Водночас, наприклад, подорожчання послуг у ресторанах і кафе на 6,7% за останній рік відбувається в той час, коли цей сектор уже стикається зі скороченням обсягів споживання.
Флавіус Якубович, голова Асоціації фінансово-банківських аналітиків Румунії, пояснює, чому ціни на послуги зростають більш стійко: «Послуги – це, по суті, праця. У перукарні, автосервісі чи медичному кабінеті основною статтею витрат є заробітна плата. Продуктивність у сфері послуг зростає досить повільно, але зарплати так чи інакше вирівнюються з рівнем усього господарства. Можна сказати, що відносна ціна на послуги структурно зростає. Крім того, в економіці, що перебуває у процесі конвергенції, саме сфера послуг є тією складовою, яка найбільше скорочує розрив із ЄС. Рівень цін у Румунії становить приблизно 65,1% від середнього європейського показника».
Цей ефект є більш відчутним для домогосподарств із низькими доходами, оскільки витрати на комунальні послуги, транспорт або медичне обслуговування займають більшу частину їхнього бюджету. Якщо для домогосподарства з високим рівнем доходу збільшення вартості ремонту чи рахунку може означати скорочення заощаджень, то для сім’ї з низьким рівнем доходу таке саме подорожчання може означати відмову від інших необхідних витрат.
Флавіус Якубович: «Купівельна спроможність знижується. У липні середня чиста зарплата становила 5 820 леїв (ред. – близько 1 160 євро), що означає річне зростання на 5,5%, але це нижче за рівень інфляції, який становить 8,2%. Це регресивний ефект, оскільки комунальні послуги, транспорт та медичне обслуговування є витратами, які неможливо скоротити. Для домогосподарств із низькими доходами вони займають більшу частину бюджету, і, фактично, інфляція, яку вони відчувають, є вищою за офіційний середній показник».
А для підприємств зростання витрат і зниження попиту створюють складну ситуацію: не всі витрати можна повністю перекласти на клієнта без ризику втратити ще більше споживачів. За оцінками Національного банку Румунії, інфляція має знизитися до 6,1% наприкінці 2026 року і продовжуватиме знижуватися наступного року. Однак у сфері послуг відновлення може відбуватися повільніше.
