Фестиваль Студіо – Зустріч театральних шкіл
У другій половині листопада Університет мистецтва в місті Тиргу-Муреш провів декілька заходів міжнародного рівня, у яких були задіяні студенти та аспіранти акторського мистецтва, режисури та написання драматичного твору.
România Internațional, 15.12.2018, 02:18
У другій половині листопада Університет мистецтва в місті Тиргу-Муреш провів декілька заходів міжнародного рівня, у яких були задіяні студенти та аспіранти акторського мистецтва, режисури та написання драматичного твору. Події, які створюють їм умови для обміну досвідом та розвитку своїх навичок, тому що врешті-решт вони є тими, хто дає якість завтрашнього театру. Або навіть сьогоднішнього. Йдеться про Міжнародний Фестиваль Студіо – Зустріч театральних шкіл, Трансільванський табір драматургії та Фабуламунді. Європа драматургії», події, в яких ВСРР була медіа-партнером.
Таким чином, з 18 по 25 листопада 2018 року, фестиваль відбувся в сучасних просторах Університету мистецтва, особливо на сценах Театру Студіо, Четвертого міжнародного Фестивалю Студіо – Зустріч театральних шкіл. У заході взяли участь 10 Університетів театру з країни та з- за кордону. Викладач Оана Ляху, декан факультету мистецтва румунською мовою в рамках Університету мистецтва у місті Тиргу-Муреш, каже, що після першого випуску фестиваль намагається бути радістю і простором зустрічі: Радістю для організаторів, тому що це радість бути в змозі запропонувати простір молодим акторам, радість для викладачів університету, тому що це чудово мати студентів з кількох університетів і побачити театральні постановки з декількох університетів, радість сподіваємося ми для учасників, оскільки що може бути прекрасніше, ніж бути молодим, мандрувати світом і зустрічати митців. Ми хочемо протягом тижня разом працювати, думати, посміхатися і задавати питання».
Що було цікаво, принаймні на цьогорічному Студіо- Фестивалі це те, що вистави з якими представились акторські школи, були дуже різними. Професор Оана Ляху розповідає: Я думаю, що кожна вистава, яку ми бачили, намагається йти в ногу з цим часом, коли ми живемо. В університетах немає консервованих театрів. Всі намагаються бути у теперішньому часі у тому, що роблять, і це здається мені дуже важливим. Так само, як і те, що студенти намагаються культивувати не тільки виразність мовлення, а й виразність тіла та всіх їм необхідних якостей, що мені здається важливим. І репертуарний вибір має дуже широкі можливості. Спроби дуже різноманітні, від анімаційного театру, театру руху та мюзикл. Думаю, що добре аби молоді актори та їх викладачі зберігали свіжість.
Інші проекти Університету мистецтва, Трансільванський табір драматургії – партнерство з Сполученими Штатами та Фабуламунді – європейський проект, супроводжували Фестиваль Студіо, цього року. Оана Ляху: З представниками Ньойоркського Центру розвитку розмаїття нас пов’язує десятирічний досвід. Це табір, що відбувається кожні два роки. Кожна група випускників аспірантів з написання драматичного тексту має можливість пройти цей досвід. Фабуламунді – це проект, в якому ми є партнерами знедавна, але я сподіваюсь, що ми можемо в якийсь момент сказати, що у нас є десять років Фабуламунді. Саме тому в цьому році фестиваль був так задуманий. Якщо це Fabulamundi, і якщо це табір написання драматичного твору, даваймо зробимо це разом. Цього року ми маємо розділ, який ми дуже цінуємо, Фокус-Режисура, спроба залучити режисуру від румунських Університетів мистецтва, щоб представили свої постановки.
Джон Клінтон Ейзнер є співзасновником Театру Ларк та його художнім керівником. Прибуває до Румунії протягом 12 років і працював у Бухаресті і Тиргу- Муреші: «Найбільше мені подобається Тиргу-Муреш, тому що не складно, немає так багато спокус навколо, які б відвертали тобі увагу. Ти можеш зосередитися на тому, що тебе цікавить, люди тут дуже серйозні, коли мова йде про роботу. Є щось дуже розслабляюче, дуже сприятливе для нових ідей. Не відчуваєш тиску, що змагаєшся з кимось за кращі ідеї. Я б сказав, що, коли Університет почав програму аспірантури, були письменники, які мали режисерську підготовку, не мали досвіду в написанні п’єс, але знайшли натхнення. Люди були стримані, було важко переконати їх говорити про те, що вони думають і відчувають, але коли мені вдавалося то було сильно і глибинно. І тепер, тому що програма сильна і оперативна люди були готові говорити про навколишній світ, про те, що вони думають і відчувають про світ і те, що вони хочуть робити пишучи. Я думаю, що програма досягла такого рівня, що тут приходять дуже цікаві письменник, а також створюється середовище, де люди дуже ясно знають, що вони роблять, як драматурги».
Неодноразово запрошеним в Таргу-Муреш театром Ларк, в ці роки був драматург Раджив Джозеф. В цьому році він представив на Фестивалі Студіо румунську версію театральної п’єси «Опишіть ніч», створену в рамках програми аспірантури з написання драматичного твору в Університеті мистецтва в місті Тиргу-Муреш. Переклад був координований викладачем Андою Кадаріу. Нагороджена в цьому році Obie Award за Кращу п’єсу, «Опишіть ніч»,яка заснована на двох реальних подіях: крах польського президентського літака під Смоленськом, в 2010 році, з великою частиною польського уряду – Раджива Джозефа вразив той факт, що подія була висвітлена в американській пресі в короткій газетній статті, але й те, що ніхто не знав про цю подію. Потім відкриття журналу російського письменника і журналіста Ісаака Бабеля, очевидець в 1920 році польсько-радянської війни. Угорські та румунські переклади, зроблені в Таргу-Муреші, скорочують до однієї третини тривалість п’єси. Англійський драматург Раджив Джозеф: «Досвід роботи з перекладачами, режисерами і акторами в цій п’єсі, отримання угорської перспективи, а також румунської змінили повністю п’єсу. Я отримав усі ці нові перспективи, яких я б ніколи не мав у США. Перспективи людей культури, що набагато ближча до Радянського Союзу. Запитання надходили від акторів, директорів, перекладачів. Я спробував відповісти на ці запитання і адаптувати текст. Я зрозумів, що кожен раз, коли я приїхав до цього міста працювати з акторами, я дізнався багато про свою роботу. У тексті є креативність, етос та досконалість. Ось чому я завжди вдячний за участь у цьому фестивалі.»
