Здорові традиційні меню на зимові свята
Чарівний період зимових свят відведений для відпочинку, медитації, подарунків для близьких осіб, але й для розваги.
Christine Leșcu, 01.01.2014, 11:07
Чарівний період зимових свят відведений для відпочинку, медитації, подарунків для близьких осіб, але й для розваги. На свята готуються багато різних страв, які подаються у супроводі добрих вин. З цієї нагоди румуни віддають перевагу традиційним стравам як наприклад: голубці, ковбаси, калачі та вже відомі у всьому світі румунські вина.
Але в глобалізованому світі, в якому одні й ті ж товари швидко рухаються з однієї країни в іншу, наскільки румунськими є страви, що знаходяться на нашому столі? Чи вони походять з місцевого сільського господарства або харчової промисловості, щоб можна їх називати стравами вітчизняної кухні? Чи допомагає споживання голубців та калачів розвитку місцевого виробництва м’яса або борошна? Ці запитання поставили безсумнівно й ініціатори руху «їжа без поспіху» (slow-food).
“Їжа без поспіху” на відміну від фаст-фуду означає повільне приготовлення і споживання здорової їжі. Цей вид їжі появився в 1986 році в Італії і представляє альтернативу на промислову їжу, для того щоб підтримати місцеву їжу та страви традиційної кухні. Однак, наскільки автентичними є голубці та калачі, що знаходяться на свята на столах румунів скаже впродовженні Тіберіу Казачок: “Можливо для окремих людей це здається дивним, але філософія повільної їжї, є повернення до харчового ланцюга. Цікаво констатувати наскільки важливим є, щоб, наприклад, яйця походили від курей з господарства, які їдять зерно. Можна вважати традиційні страви, якщо вони приготовлені з місцевих інгредієнтів, з вітчизняної економіки. Ми говоримо про традиційні продукти харчування, але для приготовлення голубців використовуємо м’ясо з імпорту, це вже не підходить філософії повільної їжі. Згідно філософії повільного харчування треба використовувати місцеві продукти. Якщо всі продукти імпортуються з іншого сільського господарства, то ми вже не можемо говорити про традиційні страви.”
У великих містах, як Бухарест, але і в невеликих містах, де нещодавно були створені філії різних міжнародних мереж гіпермаркетів, важко купити суто місцеві інгредієнти. Більше того, частина румунів віддає перевагу свіжим продуктам, оминаючи продукти з гіпермаркетів. Тіберіу Казачок подає додаткові дані, отримані з проведених досліджень: ” Дослідження підтверджує, що румуни воліють купувати фрукти зокрема з ринків, а не в магазинів, тому що на ринках знаходять більше вітчизняних продуктів. Отож румунський споживач віддає перевагу місцевим фруктам і овочам. Він воліє купувати свіже смачне румунське яблуко, ніж яблука з імпорту без смаку. Крім цього, ті, хто зробив дослідження ствердили, що при вибору мясних продуктів для румунського покупця важливим є якість, свіжість і відсутність різних добавок. Отож, румуни віддають перевагу місцевим свіжим сезонним продуктам. Але існують і румуни, які бажають купувати багато і якомога дешевші продукти.”
Щоб підтвердити той факт, що румуни віддають перевагу румунським яблукам, Румунська асоціація з питань харчових продуктів провела дослідження, порівняючи яблука від нас з тими, з інших країн. Дослідження було проведено у співпраці з Національним науково-дослідним інститутом харчових біоресурсів (МБА), Результати цього дослідження будуть представлені Міхаєм Панаітом головою Національно науково-дослідного інституту харчових біоресурсів: “Проведене дослідження Національним науково-дослідним інститутом харчових біоресурсів про якість яблук, мало велике значення, оскільки мало на увазі два аспекти: органолептичний та фізико-хімічний аналіз. Моніторинг і дослідження яблук іноземного походження з Італії, Польщі й Туреччини, порівняно з місцевими сортами Голден, Йонатан показав, що румунські яблука кращі, ніж іноземні яблука. Більш солодкі, мають більше мінералів та речовин.”
Фізико-хімічний аналіз виявив, що румунський Йонатан є на 20% солодший ніж польський Йонатан. Водночас, стосовно сорту Голден румунські яблука на 22% більш солодкі ніж італійські та на 14% ніж турецькі. Незважаючи на ці дані та перевагу румунського споживча для вітчизняних яблук, Румунія не може хвалитися багатим врожаєм, хоча не має проблем з сільськогосподарським потенціалом. Міхай Панаїт: “На щастя у нас хороші яблука, але, на жаль, виникає проблема в зимовий період зі їхнім збереженням і представленням покупцям. Вони красиві восени, але до весни, яблука втрачають свій гарний зовнішній вигляд, хоча це означає, що вони природно виросли. Враховуючи приклад яблука, ми можемо бачити, що Румунія має великий потенціал. На даний момент, ми займаємо 15-е місце в світі за площею посаджених яблунь і займаємо 21 місце щодо виробництва яблук. Якщо ми знаходимося на 15 місці щодо осаджень, чому займаємо лише 21 щодо виробництва? Це означає, що у нас не є висока продуктивність.”
Залишається вивчити і, на скільки екологічними є умови в яких вирощуються ці яблука, хоча румунські споживачі, здається, що впевненість з цієї точки зору. Але ми впевнені, що на Різдво і Новий рік, з стола румунів не бракували голубці та калачі, приготовлені за філософією повільної їжі.
