Мистецтво, яке допомагає нужденним
Ana-Maria Cononovici, 19.08.2020, 06:41
Простий
візерунок: діти наносять на папір кольорові плями, а Роксана Ене та її син Александр, члени колективу ROXY&KIDS ART, аналізують і переосмислюють їх, даючи їм сенс. Досвід, про який ми розповідали раніше: діти граються у чарівному світі кольорів
та речовин, олівців, фломастерів, фруктів, шоколаду і навіть зубної пасти, а дизайнери Роксана та Александр продовжують цю
незвичайну подорож.
Кілька
кольорових плям на папері можуть бути приводом для створення складних картин, з персонажами. Дуже експресивних картин… Але чи йдеться
про добровільну або мимовільну експресивність, ніхто не знає. І це тому,
що мова йде про мистецькі проєкти, зроблені дітьми з аутизмом, синдромом Дауна, психічними травмами. Роксана Ене ще з 2010 року впроваджує, у Румунії та Німеччині, арт-проєкти в дитячих центрах або у закладах для дітей з різними вадами.
Кілька
років тому вона видала книгу, доповнену дитячими малюнками із заголовком «Ти
бачиш те, що бачу й я?» та підзаголовком «Творча книга для дітей, батьків та
вчителів», а проєкт, в рамках якого вона була здійснена, був зосереджений на
потребах дітей з вадами.
Минулого
року ми зустріли її на міському фестивалі «Жінки на Метесарь», де вона презентувала
свої плахти, зроблені в її майстернях колаборативного мистецтва – як елемент
народного костюма, що зустрічається як у Румунії, так і в Німеччині. Плахти з
візерунками користувалися великим успіхом, їх можна носити
на талії, над грудьми, з розрізами збоку тощо. Багато дизайнерських творінь
Роксани носили на відомих заходах, таких як фестиваль Ґопо та інші. Однак успіх проєктів полягає не в
оцінці створених робіт та їх купівлі, а в сумах благодійних коштів, зібраних
для підтримки дітей з вадами.
Так,
минулого листопада була презентована колекція одягу «heART COUTURE» (спідниця з
тюлю, плахти, футболки, шарфи) в рамках показу моди за участі 20 молодих людей
із синдромом Дауна та 20 звичайних дівчат- волонтерів, на якій і дизайнерами, і
моделями були люди з синдромом Дауна.
Й
оскільки весна приносить відродження на всіх планах, Роксана Ене та команда
ROXY&KIDS ART запропонували новий проєкт: «Минулого року, приблизно в цей самий період, «народилася» плахта. Через
рік були створені бандани. Я побачила їх ніби вперше у житті. Я ніколи не надавала значення
цим предметам одягу, вони мені не пасують, я завжди носила шарфи, більше на
шиї, ніж на голові. Коли я побачила дітей у лікарні ім. Марі Кюрі у 2017 році,
деякі з них носили бандани для голови. І мене дуже вразило те, як вони виглядали.
Відтоді минуло три роки, але їхній вигляд якось глибоко врізався в пам’ять. Щоб
подарувати радість цим дітям я запропонувала їм стати творцями цієї бандани і
думаю, що це принесло їм відчуття радості та гордості – «дивись, що я ношу,
дивись, що маю!». Насправді я подумала, що й батьки можуть їх носити, як
своєрідну уніформу, або лікарі чи медсестри, на знак солідарності. Ось такою є
історія цього проєкту.»
Так само
як історія виникнення плахт і колекція «heArt Couture» і бандан є
результатом колаборативного мистецького проєкту, – пояснила Роксана: «Я пішла до
лікарні ім. Марі Кюрі і запропонувала групі з 7-8 дітей намалювати абстрактний
малюнок. Потім взяла роботу кожної дитини, зробила кольорову копію і працювала
над цим малюнком, не втручаючись в оригінал. Я дивлюсь на нього як ми дивимося на
небо і помічаємо хмари, що мають всілякі форми. Хмара може бути у вигляді
слона, а дитина може побачити на небі хмару в вигляді трактора чи дерева. Про
це йде мова, про явище метаморфози в мистецтві. Усе дуже просто. І коли
аналізую цю роботу, я не роблю її кращою, а просто переосмислюю.»
Техніка,
яку винайшли Роксана та Александр виникла з потреби, вони багато працюючи з
дітьми із невербальним аутизмом, яким вони намагаються допомогти, намагаючись стати
їхнім голосом. Крім бажання
реїнтерпретації певних мистецьких форм, команда ROXY&KIDS ART має великі
плани на майбутнє. Як і в попередніх проєктах вони хочуть підвищити рівень обізнаності
широкої громадськості, а також продовжити збір коштів для дітей з різними проблемами,
– каже Роксана: «Я намагаюся! Перш за все, я подумала про всіх дітей і вважаю,
що й ті дорослі, здорові, красиві і прекрасні діти можуть зробити багато чого для інших,
можливо щось не дуже цікаве, але корисне! Тому я подумала, що ця бандана
якось з’єднає швидше, ніж будь-яка інша форма мистецтва, яку я здійснила раніше.
Я поділилася своїми задумами з молодими людям, а зараз через кілька тижнів від
виникнення ідеї, ми вирішили провести благодійний захід, аби зібрати кошти, пропонуючи
допомогти, купити і подарувати бандану цим дітям.»
Проєкт
має великий успіх і вже користується великою підтримкою!
