Молодь Румунії: колективний портрет

Нещодавнє соціологічне дослідження, проведене за ініціативою Фонду імені Фрідріха Еберта в Румунії, визначає вікову категорію, про яку багато говориться, але яка менш відома і, отже, мало присутня на рівні соціальної політики: молодь.

Christine Leșcu, 31.07.2019, 08:20

Нещодавнє соціологічне дослідження,
проведене за ініціативою Фонду імені Фрідріха Еберта в Румунії, визначає вікову категорію,
про яку багато говориться, але яка менш відома і, отже, мало присутня на рівні соціальної політики:
молодь. Дослідження проведене 2018 року відображає ставлення, ментальність та
самосприйняття румунів у віці 14-29 років з таких питань, як сім’я, освіта,
спосіб життя, релігія та демократія. Крім того, вони вивчаються разом з молодими
людьми з дев’яти інших країн Європи, ЄС та країн, що не є членами ЄС. Всі
економічні та соціальні показники, що стосуються молодих людей в Румунії, дуже
погані, стверджує соціолог Габріель
Бедеску, один з авторів дослідження поряд з Даніелем Санду, Даніелою Анджі та Кармен Греаб. Деякі з цих
показників, однак, повинні бути поставлені в більш широкий європейський
контекст.

Наприклад, більше половини румунських
респондентів погоджуються, що демократія є гарною формою правління, але 23%
вважають, що за певних обставин диктатура є формою кращого правління, ніж
демократія. У порівнянні з іншими дев’ятьма країнами Південно-Східної Європи,
що входять до дослідження, Румунія має один з найнижчих рівнів демократичної
підтримки, однак, у зв’язку з цим, тенденція до авторитаризму проявляється у
всіх європейських країнах. Примітно, однак, що зміна поколінь не приносить
кращих громадян, більш схильних до демократії, вважає Габріель Бедеску: «Це зниження прихильності до
демократії не є рівномірно розподіленим між усіма віковими групами. Насправді
мова йде про молодих. Що стосується якості демократії, то молодь є вразливою і
проблемною категорією. Вона проблематична, тому що у нас є дослідження, які
показують, що після того, як зафіксовані певні погляди у молодий вік, змінити їх важко, вони залишаються і
повторюються».

Поряд із суспільно-політичним
ставленням, дослідження Фонду імені Фрідріха Еберта аналізує і порівнює підтримку меншин в
Румунії та інших дев’яти державах. Габріель Бедеску: «Підтримка прав меншин є низькою серед
молоді. Для деяких категорій меншин Румунія має найнижчі показники серед усіх 10 країн. Румунія має
другий найнижчий рівень підтримки прав етнічних меншин і третій найнижчий
рівень підтримки прав бідних»

Поряд з цим типом ментальності,
дослідження також виявляє ще один факт: існування різниць в Румунії не тільки між регіонами, а
й між сільськими та міськими. Різниця між міською та сільською молоддю явно є не на
користь останньої,
оскільки, згідно з іншими дослідженнями, у 2017 році загальний рівень ризику
бідності на селі становив 37,3%, що в шість разів більше, ніж 6,1% у місті. За цих обставин дослідження
про молодь у 2018 році показує, що 23% молодих
людей в селі не причетні до жодної форми освіти, але вони також не працюють. І цей відсоток у селі вдвічі більший, ніж у місті, такого розриву немає в інших країнах Європейського Союзу.

Також, посилаючись на економічну ситуацію,
автори дослідження пояснюють великий відсоток тих, хто хоче емігрувати. На
відміну від 2014 року – коли проводилися попередні дослідження про молодих людей, коли 60 % молодь у віці від 14 до 29 років, хотіла емігрувати – у 2018 році цей відсоток скоротився майже на
30%. Йдеться про бажання,
не обов’язково про конкретні плани, стверджує соціолог Даніель Санду: «Інтенсивність бажання не є суттєвим
елементом, якщо ми хочемо з’ясувати, чи вони підуть, чи ні. Навпаки, бажання
виїхати можна інтерпретувати як відповідь на питання: Як ви оцінюєте свої
можливості для розвитку у вашій країні?. Якщо економічна ситуація у вашій
країні складна, як це було в 2014 році, і якщо є менше можливостей, з’являється тенденція планувати або бахати
емігрувати.»

Коли ми хочемо відповісти на запитання Хто хоче покинути
країну?, є
деякі дивовижні результати, відзначає Данієль Санду: «У разі більш уважного
аналізу ми помічаємо, що
ми маємо справу з бімодальним розподілом намірів мігрувати. Існують дві дуже
різні групи і розміщуються на краї. Одна група складається з молодих людей з заможних сімей, які мають плани навчатися за кордоном. Іншу групу складають
молоді люди, які походять з сімей, які члени яких вже виїхали. Вони відправляють гроші в країну і
надають цим молодим людям доступ до товарів, але це не дає їм стабільності, це
не дає їм майбутньої перспективи в країні.»

Насправді, перспектива на майбутнє
базується на сприйнятті сьогодення, і в цьому відношенні Дослідження про молодь Румунії 2018-2019 підтверджує інші статистичні
дані, стверджує Вікторія
Стойчук, представник Фонду імені Фрідріха Еберта в Румунії:«Як це випливає не тільки з нашого дослідження, але і з інших
досліджень: молодь, безумовно, є малозабезпеченою категорією, насамперед з економічної
точки зору. Якщо ми подивимося на бідність молоді – я маю на увазі, насамперед,
людей у віці від 15 до 25 років – її рівень дуже високий, вищий, ніж серед інших вікових груп. Ми
зазвичай думаємо про людей похилого віку або пенсіонерів, коли робимо ці
порівняння. Це не означає, що ця категорія третього віку не має проблем, але
економічне становище молодих людей порівняно гірше. Крім того, молодь також
недостатньо представлена на політичному рівні