Новий навчальний рік у вищих навчальних закладах
1 жовтня, коли традиційно стартує новий навчальний рік у вищих навчальних закладах Румунії, є, в 2014 році, моментом підбиття підсумків і нововведень.
Christine Leșcu, 01.10.2014, 01:20
1 жовтня, коли традиційно стартує новий навчальний рік у вищих навчальних закладах Румунії, є, в 2014 році, моментом підбиття підсумків і нововведень. Цьогорічний початок університетської науки став моментом підбиття підсумків тому, що один з провідних румунських вишів — Бухарестський державний університет, відзначає ювілей — 150 років із часу заснування. Протягом цього півтора століття було створено багато інших державних вищих навчальних закладів, а в останню чверть століття — і кілька десятків приватних установ.
Як розвинулися ці два типи установ вищої освіти і, особливо, чи забезпечують вони той же рівень якості освіти, – запитали ми експерта з освітніх питань Маріана Сташа, професора як Гарвардського, так і Бухарестського університетів. «Коротка відповідь на це питання «ні», принаймні з двох важливих причин. Не можна порівнювати 150-річний досвід Бухарестського університету, з досвідом приватних вишів, створених 15-20 років тому. Друга причина випливає з уже широко поширеній в суспільстві думки, підсиленій реальними фактами про те, що приватні університети є своєрідними фабриками дипломів, а не закладами, де студенти отримують якісну освіту. Цілком можливо, що студенти в приватних університетах можуть купити іспит, або навіть диплом, але подібні випадки трапилися й в деяких державних університетах. Варто лише згадати недавній скандал в Академії економічних наук. Але я зустрів багато хороших викладачів та старанних студентів і в приватних навчальних закладах. Так само, слід зробити ще одне зауваження – кількісне. Загалом, приватна освіта в Румунії становить 3% – 5%, отже має надзвичайно низький вплив.»
Що стосується нововведень, які чекають на студентів цього року, вони вказані у Терміновому розпорядженні уряду, котре внесло ряд поправок до закону про освіту. Наприклад, якщо раніше здобути науковий ступінь доктора наук можна було виключно на стаціонарній (денній) формі навчання, тепер це буде можливим й заочно. Ще одна зміна стосується створення при вищих навчальних закладах спеціальних коледжів, у яких, за рахунок державного бюджету або з інших джерел фінансування, будуть проведені спеціальні курси для випускників середніх навчальних закладів, які не зуміли скласти випускний іспит. Інакше кажучи молоді люди, які не виконують одну з основних умов для зарахування до університету — наявність диплому про повну загальну середню освіту — можуть продовжити освіту, за умови, складання у певний момент іспиту на атестат про повну загальну середню освіту.
Це нововведення викликане ситуацією, що вперше виникла в 2011 році і відтоді спостерігається кожен рік: тільки 40% – 50% випускників середньоосвітніх навчальних закладів вдається скласти випускні іспити. Маріан Сташ. «Коли в 2011 році менше 50% учнів середніх навчальних закладів склали випускні іспити, різко зменшилася кількість бажаючих поступити до вищих навчальних закладів. Упродовж років виші звикли набирати все більше студентів, а тут, раптово, їх стало менше. Другий аспект цієї проблеми стосується якості освіти. Рівень якості знань учнів не відповідають університетським вимогам. Є певні пороги. Діти, які проходять з VIII-го класу в IX-ий не мають необхідного для ІХ-го класу рівня знань, а ті, хто завершує ХІІ-ий клас – не готові поступати до вищих навчальних закладів.»
У цьому контексті постає запитання: чи можуть ці коледжі вирішити проблему якості освіти? Відповідає Маріан Сташ. «Звичайно, коли університетські викладачі займаються підготовкою таких дітей, у цьому немає нічого поганого. Дуже добре, коли є люди, які можуть поставити в їх розпорядження свій педагогічний досвід. Але університети мають зовсім іншу місію. Вони орієнтовані на концептуалізації та інтелектуальній побудові, а не на практичних вправах і навиках. У цьому полягає роль вищих навчальних закладів. Я сподіваюся, що багато з цих молодих людей, які поступили до цих спеціальних коледжів, продовжать навчання і здобудуть вишу освіту. Але хочу звернути увагу на рамкову методологію, яка недобудована з точки зору деталізації і залишає місце для довільних тлумачень. Це може привести до неправильної роботи, унаслідок спрощення доступу до університетів молодих людей, які не сягнули належного рівня загальної середньої освіти.»
Бажаючі поступити до цих коледжів можуть зробити це вже цього року, тому що уряд попросив вищі навчальні заклади скласти списки спеціальностей і програм навчання до 20 жовтня. До цих пір багато державних і приватних університетів висловили готовність створити такі коледжі. Але серед них немає, однак, найбільш відомих університетів, такі як Бухарестський університет, Клузький університет ім. Бабеша-Бояя, Яський університет ім. Александра Іоана Кузи і Бухарестський політехнічний університет.
