«Платформа не працює»

Багато іноземних працівників ризикують залишитися без дозволу на проживання.

Василь Каптару і Юлія Гау, 14.10.2026, 07:07

У квітні уряд Румунії ухвалив нову постанову щодо найму та працевлаштування іноземних працівників після кількох місяців переговорів із представниками зацікавлених сторін. Хоча постанова набула чинності 27 квітня, процес працевлаштування іноземців фактично зупинився: платформа WorkinRomania не працює з 15 серпня, тобто вже майже сім тижнів. Через це сотні, а можливо, й тисячі іноземців ризикують втратити право на проживання. Джорджиана Бедеску, координаторка програми «Міграція та притулок» Центру юридичних ресурсів, пояснює причини цього застою.

«На жаль, зараз ми опинилися в глухому куті, коли йдеться про впровадження положень постанови. Платформа WorkinRomania заблокована через судовий процес в Апеляційному суді щодо призупинення дії наказу про перелік дефіцитних професій. Позов розглядається між Асоціацією імпортерів робочої сили та Міністерством праці».

АІРС – це абревіатура від «Асоціація імпортерів робочої сили», організації, яка звернулася до суду з вимогою призупинити дію переліку дефіцитних професій. До списку увійшли 289 професій. Асоціація вважає його необґрунтованим обмеженням, оскільки він звужує перелік професій, за якими можна залучати іноземних працівників. На думку Асоціації, міністерство сформувало перелік надто обмежувально, без належного аналізу потреб ринку праці, що порушує право компаній наймати працівників відповідно до реального попиту.

Джорджиана Бедеску:

«Через це призупинення, якого АІРС домоглася в суді, платформа WorkinRomania заблокована з 15 серпня. До чого це призводить? Це серйозно впливає на кожного трудового мігранта, адже є чимало випадків, коли трудовий мігрант опинився, опиниться або саме зараз, у той час, коли ми говоримо, перебуває в нелегальному статусі не з власної вини – через ці бюрократичні проблеми, через цей судовий процес і через відсутність гарантій щодо їхніх прав.

Йдеться про людей, у яких закінчується термін дії документів. Я маю на увазі дозвіл на проживання, термін дії якого може закінчитися будь-якої миті; 90-денний термін, наданий іноземцям для зміни роботодавця; людей, які приїхали за робочою візою, але перший роботодавець більше не хоче їх працевлаштовувати, адже такі ситуації теж трапляються. Усі ці люди опиняться в ситуації нелегального перебування не з власної вини, не маючи жодних гарантій і можливості продовжити право на проживання».

Проблема мігрантів, які опиняються в ситуації нелегального перебування не з власної вини, не нова. Про неї неодноразово повідомляли засоби масової інформації в Румунії та за кордоном, а також правозахисні організації. Щоб розв’язати цю проблему, уряд цього року протягом двох місяців реалізовував програму легалізації мігрантів, які опинилися в такій ситуації. У результаті 3 666 осіб відновили своє право на легальне перебування, а 112 були змушені залишити країну, оскільки не відповідали умовам участі в програмі.

Експерти вважають, що кількість людей, які скористалися програмою, була невеликою порівняно з реальною кількістю потенційних бенефіціарів. На їхню думку, багато мігрантів не звернулися по допомогу через побоювання, що не відповідатимуть вимогам програми і ризикують бути примусово повернутими до країн походження.

Представниця Центру юридичних ресурсів Джорджиана Бедеску:

«Хоча встановлені строки фактично ставлять мігранта в ситуацію мимовільного нелегального перебування, за яку він не несе відповідальності, румунський законодавець повинен передбачити певні гарантії. Єдине, чого ми досягли на сьогодні, — це заява Генерального інспекторату з питань імміграції, у якій нас запевняють, що під час розгляду кожного окремого випадку застосовуватимуть принцип пропорційності. Але цього аж ніяк недостатньо.

Наразі, якщо мігрант опинився в ситуації нелегального перебування через бюрократичні перешкоди та судовий процес, то в разі виявлення на вулиці йому вручать рішення про повернення, і він буде змушений виїхати до країни походження.

Ми говоримо про людей, які мають кредити, про добросовісних людей, про тих, хто легально проживає в Румунії понад чотири роки, але опиниться в нелегальному статусі через те, що платформа не працює. І тоді постає питання: де тут пропорційність і де повага до прав мігрантів? Адже в цій ситуації має місце явне порушення їхніх прав».

Центр юридичних ресурсів направив відкритий лист до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства праці, Генерального інспекторату з питань імміграції та Національного агентства з питань зайнятості, вимагаючи адаптувати систему до нинішньої ситуації та надати іноземцям відповідні гарантії.

Водночас Джорджиана Бедеску критикує деякі поправки до постанови, внесені Комітетом з питань праці Палати депутатів. На її думку, вони суперечать самим причинам, через які постанову було ухвалено.

«Поправки Комітету з питань праці стосуються комісій, які стягуються виключно з іноземців. Саме по собі це є дискримінаційним положенням, адже не можна стягувати комісію з іноземного працівника і ставити його в нерівне становище порівняно з румунським працівником лише через те, що він є іноземцем.

Йдеться про те, що це залишає лазівки для агентств і роботодавців, які можуть стягувати комісії з мігрантів. Адже будь-яка така лазівка дасть агентству можливість і надалі брати плату з працівника.

Цією схемою стягнення комісій за консультаційні послуги приватний сектор зловживатиме. Ми знаємо це і з минулого, і з теперішніх ситуацій, адже вже є випадки, коли агентства вимагають від мігрантів комісію або гарантійний внесок, який мігранти повинні сплатити державі. Вони не хочуть, щоб ми зберегли положення, згідно з яким заробітну плату слід отримувати виключно на картку».

Виплата заробітної плати виключно на картку стала б важливою гарантією для мігрантів, пояснює вона. Це допомогло б довести факт невиплати заробітної плати у разі трудового спору. Така гарантія особливо важлива, оскільки мало хто з мігрантів може дозволити собі адвоката, який представляв би його інтереси в суді.