Ризики для матерів та дітей в Румунії
Добробут матері та дитини є не лише показником економічного розвитку певної країни, а й показником ефективності соціальних політик. У Румунії, на жаль, цей показник залишає бажати кращого...
Christine Leșcu, 03.09.2014, 03:35
Добробут матері та дитини є не лише показником економічного розвитку певної країни, а й показником ефективності соціальних політик. У Румунії, на жаль, цей показник залишає бажати кращого, як випливає з міжнародного дослідження, опублікованого Фондом «Врятуйте дітей». Дослідження, проведене щороку упродовж останніх 15 років, містить дані про ситуацію в Румунії, отримані як він Національного інституту статистики, так і з європейських досліджень про охорону материнства і дитинства.
Результати дослідження станом на 2012 рік представила Адіна Клапа, працівник румунської філії Фонду «Врятуйте дітей». «Дослідження було проведено у 178-ох країнах. Ми зрозуміли, що і на цей раз у рейтингу кращих країн для материнства перші місця посідають північноєвропейські країни на чолі з Фінляндією. Румунія 15-й рік поспіль зайняла останнє місце в ЄС і займає 65 місце у світі. Румунія має найвищий показник малюкової смертності – 9 проміле, що вдвічі більше ніж в Європі, де цей показник складає в середньому 4,3 проміле. Кількість померлих у середньому за рік становить у нас 1812 немовлят. Це жахлива і соромна ситуація. Основною причиною малюкової смертності – передчасні пологи і різні респіраторні або травні захворювання та побутові нещасні випадки. Всі вони говорять нам, що майже третину цих смертей можна запобігти.»
Крім бідності, однією з причин проблем, з якими стикаються жінки і діти в Румунії є і низький рівень освіти та обізнаності майбутніх мам. Багато жінок не ходять на регулярні перевірки для моніторингу вагітності, а після народження — не ведуть своїх дітей на періодичні медичні огляди. Тому, ані з цього погляду ситуація дітей в Румунії не є кращою, як ми дізналися з іншого дослідження, проведеного Фондом «Врятуйте дітей», про яке розповідає Чіпріан Гредінару: «Дослідження проводилося у всіх 28 країнах-членах ЄС, а також в Ісландії, Норвегії та Швейцарії. Таким чином, ми виявили, що близько 28% дітей віком до 18 років перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції. Це відбувається через розрив між багатими і бідними, наголошується у дослідженні. З іншого боку, в Румунії цей відсоток майже удвічі більший: близько 52% дітей знаходяться в цій ситуації. За цим показником в ЄС ми поділяємо перше місце з Болгарією. Іншим аспектом, що випливає з дослідження, є те, що хоча інтенсивність домашньої праці у Румунії є однією з найвищих в ЄС, ми маємо дуже високий рівень бідності серед дітей. Ще одним важливим висновком дослідження є те, що в Румунії бідність в першу чергу вражає дітей. Відсоток дітей, які перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції, вищий на 13% ніж серед дорослих.»
Враховуючи те, що румуни працюють більше, постає запитання: чому ризик бідності вищий? По-перше, тому що робоча сила в Румунії дешевша. Іншу відповідь дає Чіпріан Гредінару: «Показники інтенсивності праці стосуються кількості членів сімї, які працюють. У нас, щоб вижити в родині повинні працювати якнайбільше членів. Тому батьки використовують працю неповнолітніх дітей. Якщо уважно придивитися, і не лише до ситуації в сільській місцевості, то побачимо, що більша частина румунських дітей є економічно активною. Тому у нас, попри високу інтенсивність праці, бідність не зменшується.»
І неурядова організація «World Vision» спробувала визначити умови праці дітей у домашньому господарстві. Про це розповідає Данієла Буздуча: «Ми були раді бачити, на першій стадії, що економічне зростання Румунії в сільській місцевості, про яке повідомлялося в минулому році, відчувається на рівні життя сімей. З 75% до 66% зменшилася кількість родин, які говорять, що їм дуже важко покрити повсякденні сімейні витрати. Але дедалі тривожним і сумним є той факт, що це економічне покращення сімей не передається і дітям. Наприклад, збільшилася на 2% кількість дітей, які говорять, що вони лягають спати голодними, а також більше дітей кажуть, що вони працюють та іноді пропускають заняття в школі, тому що мусять працювати. Мова йде про роботу у власних або сусідніх господарствах близько двох годин на день.»
Бідність і дитяча праця пояснює, також, високий рівень відсіву учнів. Великим шансом для цих дітей можуть бути кошти з європейських фондів, за умови, їх мудрого й ефективного використання. Інший рішенням може бути інституційний підхід: співпраця між системою освіти і системою соціального захисту та місцевими органами влади.
