ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Соціальні наслідки пандемії на культурну діяльність

З серйозними соціально-економічними наслідками пандемія сильно вразила культурний сектор. Театри та кінотеатри змушені були закритись, а художні галереї втратили своїх відвідувачів...

Соціальні наслідки пандемії на культурну діяльність
Соціальні наслідки пандемії на культурну діяльність

, 07.04.2021, 01:28

З
серйозними соціально-економічними
наслідками пандемія сильно вразила
культурний сектор. Театри та кінотеатри
змушені були закритись, актори
призупинили
вистави, а художні галереї втратили
своїх відвідувачів. Все це мало наслідки
не лише для психіки широкого загалу,
але, очевидно, і що
стосується засобів
існування працівників
культурної сфери.
На початку року понад сто
незалежних культурних організацій
Румунії надіслали відкритий лист до
Міністерства культури із пропозиціями
підтримати цю сферу в наступний період,
одночасно скаржачись
на
незацікавленість влади щодо цього питання.


Навіть
у Бухаресті, найбільшому ринку збуту
культурних продуктів
у
країні, ситуація не
є кращою.
Фінансування
з боку мерії було тимчасово
призупинено на два роки, а Культурна
стратегія Бухареста 2016-2021
так
і не була повністю реалізована. За цих
обставин місцева адміністрація нещодавно
провела он-лайн зустріч із кількома
незалежними культурними асоціаціями
для консультацій щодо наступних планів.
Крістіан Нягоє,
організатор заходу «Вулична доставка»,
наголосив на важливості наближення
людей до свого міста навіть у ці пандемічні
часи,
але особливо у
постпандемічні часи.
Крістіан Нягоє: Це
захід – маніфест, який практично закриває
дорогу для автомобільного руху та
відкриває її для людей, точніше для
культурних проєктів та громадських
ініціатив. Частина громадського простору
належить культурі, яка, принаймні, дуже
потрібна Бухаресту. Ми всі знаємо, що
живемо у місті-парковці, і що дуже часто
у нас немає таких місць, де культура
може практично вийти на вулицю. У нас,
звичайно, багато закритих культурних
просторів, але досвід цієї пандемії, і
не тільки він показав нам, що дуже важливо
мати відкриті простори, де люди або
громади обмінювалися би думками,
створювали заходи, а не лише споживали
їх і, можливо, служили би моделлю міста
для людей. В архітектурі існує така
мантра: якщо будівля буде побудована,
вона також буде заселена. Ця мантра
також працює, коли йдеться про реальні
громадські простори, які можуть стати
своєрідною агорою чи простором для
діалогу. Ось чому ми практично боремось
за те, щоб перетворити на пішохідні
деякі вулиці і повернути їх у
загальнодоступну культурно-архітектурну мережу.



Таким
чином можна було б здобути
ще
щось: наближення громадян до ігнорованої
спадщини
нерухомості Бухареста, шляхом
виділення деяких архітектурних символів
міста. Незалежні театри, такі як державні,
також постраждали від пандемії, як ми
дізнаємось від Андрея Гросу, представника
Одного
театру:
Я буду говорити з точки зору театрів
з простором для вистав. Я знаю проблеми
незалежного театру і тих, кому доводиться
управляти простором і виживати в
результаті цього. Рік пандемії був для
цього театру дуже, дуже складним. Нам
дуже важко вижити, тому що для незалежного
театру з простором, стабільність (слово,
яке ми використовуємо у всіх проєктах,
які ми пропонуємо ARCUB (Культурному центру
Бухареста) та Адміністрації Національного
фонду культури), ця стабільність є дуже
важливою. Для нас дуже важливо мати
кілька багаторічних проєктів або
багаторічне фінансування. Це було б
найголовніше для нас. Ми не складаємо
плани на кілька місяців, ми не робимо
плани на рік, ми робимо плани на два
роки. Більшість незалежних просторів
мають від 6 до 15 прем’єр на рік. Якби у
нас було багаторічне фінансування, на
яке ми могли б розраховувати, ми могли
б запланувати сезон у цьому напрямку,
щоб у нас не було великих проблем.

Заснований
в 1996 році як державна культурна
установа,
ARCUB відіграє
роль зв’язку
між місцевою владою та громадянським
суспільством. Але, на жаль, фінансування
проєктів
для незалежного культурного сектору
було зупинено в період 2018 – 2020 рр. Мерією
Бухареста: У
травні 2018 року мерія наполягала на тому,
щоб ми передали їм усі документи,
сказавши, що десь у жовтні та листопаді
вони відновлять цю програму фінансування.
Програма фінансування так і не була
відновлена. Тому зараз ми відновлюємо
процедури.
Саме цим ми хотіли відновити сесію
фінансування. Крім того, ми намагалися
продумати інші механізми саме тому, що
розуміємо їх потребу. Ми розуміємо, що
це рік із великими проблемами, саме тому
ми задумали п’ять типів механізмів
фінансування.


На
жаль, оскільки бюрократія також
характеризує культурні установи,
профінансовані
таким чином проєкти
могли бути розпочаті лише в липні. Що
станеться між
часом, залишається предметом занепокоєння
незалежних культурних операторів. Однак
слід підкреслити їх соціально-економічну
важливість, як зазначила колишній
міністр культури Коріна
Шутеу,
нині старший консультант у процесі
планування Культурної
стратегії
Бухареста:
Культура
– це інвестиція, і це інвестиція в
економіку. Насправді культура є
економічним двигуном, і пандемія ще
більше показала, що завдяки культурі
та мистецтву прискорюються процеси,
які в іншому випадку залишились
би
в стагнації. Є блокування, але це
блокування, над якими центральне
місцеве
управління повинно
багато думати,
але над
цим повинні задуматися також
і культурні оператори, які повинні
перестати думати про себе як про
операторів, яким потрібно допомогти.
Вони повинні думати про себе як про
творчі
ресурси,
винахідливості, здатні
запропонувати змістовні рішення, які
на даний момент є дуже необхідними.

ключі, житло Foto: mastersenaiper / pixabay.com
Суспільство сьогодні Середа, 18 Листопада 2026

ЄС та житлова криза

Європейський Союз вже кілька років поспіль стикається з житловою кризою, яка зачіпає дедалі більше громадян: ціни на житло з 2015 року дотепер зросли …

ЄС та житлова криза
фото: pixabay.com@
Суспільство сьогодні Середа, 11 Листопада 2026

Що змінилося у боротьбі з домашнім насильством

Проблема домашнього насильства знову опинилася в центрі уваги громадськості після того, як румунська поліція опублікувала найсвіжіші статистичні дані.…

Що змінилося у боротьбі з домашнім насильством
Фото: Vitaly Gariev / unsplash.com
Суспільство сьогодні Середа, 04 Листопада 2026

Румунська молодь та ринок праці

Дані Євростату свідчать, що нині Румунія має найвищу в Європейському Союзі частку молоді, яка не працює і не навчається. Що стосується безробіття сере…

Румунська молодь та ринок праці
Foto: pixabay.com
Суспільство сьогодні Середа, 28 Жовтня 2026

Якість життя румунів

Якість життя вимірює загальний рівень добробуту, комфорту та щастя людини в суспільстві, отож є складним багатовимірним поняттям. Коли ми говоримо про…

Якість життя румунів
Суспільство сьогодні Середа, 21 Жовтня 2026

Цифрове благополуччя дітей у Румунії

Програма, реалізована організацією «Врятуйте дітей» та Фондом Vodafone, забезпечила доступ до цифрової освіти для понад 21 000 учнів у Румунії. Багато…

Цифрове благополуччя дітей у Румунії
Суспільство сьогодні Середа, 14 Жовтня 2026

«Платформа не працює»

У квітні уряд Румунії ухвалив нову постанову щодо найму та працевлаштування іноземних працівників після кількох місяців переговорів із представниками …

«Платформа не працює»
Суспільство сьогодні Середа, 07 Жовтня 2026

Чи румунів стає дедалі менше, і вони стають дедалі старшими?

Станом на 1 січня 2026 року в Румунії налічувалося 19.041.322 резидентів — про це свідчать попередні дані, опубліковані наприкінці серпня Національним…

Чи румунів стає дедалі менше, і вони стають дедалі старшими?
Суспільство сьогодні Середа, 30 Вересня 2026

Тести PISA – реальна картина покоління?

PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів) — це наймасштабніше міжнародне оцінювання в галузі освіти, порівняльне дослідження, започатковане Органі…

Тести PISA – реальна картина покоління?

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company