Тести PISA – реальна картина покоління?

У останніх тестах PISA Румунія посіла передостаннє місце в Європейському Союзі. Наскільки тривожним є цей результат 15-річних учнів? Чи визначає він весь їхній потенціал, тобто стан цілого покоління?

Роксана Васіле і Христина Манта, 30.09.2026, 06:01

PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів) — це наймасштабніше міжнародне оцінювання в галузі освіти, порівняльне дослідження, започатковане Організацією економічного співробітництва та розвитку з метою вимірювання базових компетентностей учнів віком 15 років у трьох основних галузях: читання, математика та природничі науки.

Окрім оцінювання базових компетентностей учнів, PISA також збирає інформацію про освітні практики в країнах-учасницях тестування та формує високоякісні показники, які дають змогу порівнювати країни між собою та сприяють проведенню необхідних реформ у їхніх системах освіти.

У Румунії в тестах PISA 2025, результати яких були оприлюднені на початку цієї осені, взяли участь 10 тисяч 15-річних учнів із близько 320 шкіл та ліцеїв як у міських, так і в сільських районах. І, порівняно з попередньою оцінкою, отримані ними результати свідчать про відносно стабільну динаміку в природничих науках та математиці, але про різке погіршення результатів у читанні. З математики лише 48 % румунських учнів досягли мінімального базового рівня (проти 65 % середнього показника ОЕСР); з читання — 52 % (проти 69 % середнього показника ОЕСР); а з природничих наук — 54 % (проти 74 % середнього показника ОЕСР). З іншого боку, частка румунських учнів з високими результатами залишилася надзвичайно низькою: лише 4 % з математики, 2 % з природничих наук та 1 % з читання.

Дані PISA 2025 також підтвердили значну соціально-економічну нерівність, причому найгірші показники переважно припадають на навчальні заклади у сільській місцевості. До речі, за даними ОЕСР, Румунія входить до перших 10 країн із понад 90, де нерівність між школами є найвищою.

Професор Маріан Сташ, експерт у галузі освіти та голова Асоціації «Клуб лідерів третього тисячоліття», який був гостем ВСРР вважає, що аналіз результатів тестів PISA є абсолютно необхідним: «Звісно, важливими є не оцінки, не рейтинги і не саме місце в рейтингу, адже ми не для того ходимо до школи, щоб добре виступити в PISA! Але PISA є наслідком, ефектом дуже, дуже, дуже глибокої причини, яка полягає у фундаментальній невідповідності школи в Румунії як системи реаліям XXI століття».

Вердикт суворий, але ґрунтується на жорсткій реальності. Хоча за останні майже 40 років у румунській системі освіти було проведено безліч реформ, лише деякі з них дали результати. Але давайте послухаємо, що каже Маріан Сташ: «На жаль, що стосується нас, функціональна неграмотність — читаю, але не розумію, що читаю — та математична неграмотність є причинами набагато глибшого явища, а саме того, що школа, по суті, активно культивує логічну неграмотність. Ці діти не вчаться в школі мислити, вони не мають відкритого розуму. Статистично кажучи, не існує таких компонентів освіти та освітніх процесів, які б розширювали їхній кругозір, допомагали розрізняти причину та наслідок, розуміти, як інтерпретувати те чи інше, і так далі… Якби я був циніком, то сказав би, що країна хоче, щоб ти був дурнем, без лапок. Я зовсім не жартую, коли кажу, що це пекельне поєднання профспілкового руху, обману, політичної некомпетентності та державної політики…»

Недосконало розроблена система означає, зокрема, величезні соціально-економічні, демографічні розбіжності та нерівності, а також нерівномірний розподіл ресурсів у різних середовищах — міських, малих міських, сільських тощо. Яким, на думку професора Маріана Сташа, експерта в галузі освіти та голови Асоціації «Клуб лідерів третього тисячоліття», могло б бути рішення для виправлення цієї ситуації?: «Якби ви запитали мене, як це можна зробити інакше, я б назвав два основні напрямки: перший — внутрішній, пов’язаний із перепроектуванням та структурною трансформацією школи як системи; другий — трансформація адміністративно-територіальної структури Румунії. Неможливо, щоб Румунія XXI століття ефективно функціонувала на всіх рівнях, маючи адміністративно-територіальну карту, створену 50 років тому. Як вона може залишатися актуальною та давати хороші результати в економіці, охороні здоров’я, освіті, інфраструктурі тощо? Заради Бога, ми живемо у 2026 році, у XXI столітті.»

За відсутності реальних і глибоких реформ чи зможуть нинішні 15-річні діти досягти рівня, який дозволить їм відповідати вимогам ринку праці в найближчі роки? На думку Маріана Сташа, відповідь — «ні»: «Чи можуть вони бути хорошими фахівцями? Ні, звичайно. Звісно, 1, 2, 3, 5 % можуть бути такими, але 90 % — ні, бо вони не отримують належної освіти. Охорона здоров’я лікує, оборона захищає, але єдиним джерелом людських ресурсів того чи іншого рівня якості є освіта, за визначенням».

Одним словом, тести PISA є надзвичайно важливим академічним і соціальним «термометром». Вони показують, чи володіє покоління базовими інтелектуальними навичками, необхідними для того, щоб бути конкурентоспроможним на ринку праці.

Однак так само правдивим є й те, що ці тести не можуть визначити весь людський, культурний чи соціальний потенціал молодих людей, які їх складають, тобто «стан покоління». Покоління — це набагато більше, ніж лише навички з читання, математики та природничих наук. Покоління визначається культурою, цінностями, емоційним інтелектом та здатністю до адаптації, що виходять за межі стандартизованих тестів.