Чи румунів стає дедалі менше, і вони стають дедалі старшими?
Лише впровадження добре продуманих рішень може призвести до зростання народжуваності, поліпшення співвідношення між молодим і старшим поколіннями або скорочення еміграції, - каже соціолог Думітру Санду.
Роксана Васіле і Христина Штірбець, 07.10.2026, 07:31
Станом на 1 січня 2026 року в Румунії налічувалося 19.041.322 резидентів — про це свідчать попередні дані, опубліковані наприкінці серпня Національним інститутом статистики. Під резидентним населенням розуміється сукупність осіб з румунським, іноземним громадянством або без громадянства, які мають постійне місце проживання в Румунії протягом щонайменше 12 місяців.
Лише за один рік статистики зафіксували скорочення кількості мешканців лише на 1.829 осіб, що є дуже незначною різницею з огляду на чисельність населення. Однак дві складові, що призвели до такого результату, налічують сотні тисяч осіб. Зокрема, Румунія втратила близько 104 тисяч мешканців через різницю між кількістю народжень і смертей. Але цей дефіцит був майже повністю компенсований позитивним сальдо міграції, що становило приблизно 102 тисячі осіб. Ця зміна є тим важливішою для країни, чия демографічна еволюція протягом останніх десятиліть була тісно пов’язана з виїздом румунів за кордон! Зараз міграційний баланс вказує у протилежному напрямку: кількість тих, хто приїхав або повернувся, щоб оселитися в Румунії — іммігранти — була більшою, ніж кількість тих, хто виїхав — емігранти.
Як виїзди, так і приїзди значною мірою зосереджені на групах працездатного віку, причому найбільші потоки припадають на молодих та людей середнього віку. Чоловіки становили більшість як серед емігрантів (57,9%), так і серед іммігрантів (58,6%). Це робить міграцію важливою не лише для загальної чисельності населення, а й для чисельності населення працездатного віку.
Так само правдивим є й те, що серед трохи більше ніж 19 мільйонів мешканців частка осіб віком 65 років і старше зросла до 20,5%. Водночас частка дітей віком до 15 років знизилася до 15,1%. Відповідно, ці дані свідчать про погіршення співвідношення між цими двома поколіннями — на 100 дітей припадає майже 136 людей похилого віку. І останнє, але не менш важливе: Румунія продовжує втрачати позиції в демографічному плані: кількість новонароджених зменшилася більш ніж на 4% у порівнянні з минулим роком, а падіння порівняно з минулим десятиліттям становить майже 33%.
Професор, доктор наук Думітру Санду, соціолог, експерт з демографії та міграції, заявив для Радіо Румунії, що ситуація не така важка, як може здатися: «Ситуація змінюється з багатьох точок зору. Румунія — країна, що змінюється, і вона не єдина, яка стикається з цими проблемами, тому я б почав із, скажімо так, заспокоєння ситуації, адже все не настільки серйозно. Наприклад, старіння населення, безсумнівно, є проблемою, але ми не є країною в Європі з найвищим рівнем старіння. Рівень народжуваності знижується, але не більше, ніж, наприклад, у Японії, яка знаходиться далеко-далеко… Усе згадане — старіння населення, народжуваність, міграція — це проблеми, але що ми робимо? Ми повинні негайно думати про рішення, про засоби, про те, як протидіяти цим явищам.»
На думку професора Думітру Санду, серед іншого, необхідне покращення функціонування державних установ: «Нам потрібен спільний знаменник для цих проблем — для старіння населення, зниження народжуваності та виїзду з країни, еміграції. Одним із спільних знаменників для цих проблем є «установи». Потрібно налагодити роботу інституцій так, щоб вони функціонували краще. Кілька років тому я провів опитування в районі Мадрида саме на тему «як спонукати румунів, які проживають в Іспанії, повернутися на батьківщину». І одна з відповідей, актуальна як тоді, так і зараз, і щодо міграції, і щодо народжуваності — старіння населення є вторинним явищем — полягає в тому, щоб змусити інституції Румунії функціонувати так, щоб вони були порівнянні з тими, що існують у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії тощо. Я спираюся на опитування, дані, що порівнюють країни між собою, і в опитуванні «Євробарометр» людей запитували: «За яких умов ви залишилися б у країні?», адже недостатньо просто приїхати в країну — треба ще й залишитися. А щоб залишитися в країні, потрібно, щоб корупції було менше. Це кажу не я, а люди, так? Це означає, що установи мають працювати краще, ефективніше та прозоріше.»
Далі, зазначає експерт з демографії та міграції, ще одним рішенням є професії — доходи, а також професійна пропозиція — які мають йти в ногу з часом, у якому ми живемо: «Я вже казав, що професія є ще одним спільним знаменником, основою зростання народжуваності, основою повернення до країни. Доходи — всі говорять про доходи. Візьмемо, наприклад, лікарів! Кілька років тому ми підвищили зарплати лікарям, але вони все одно виїжджають з країни. Чому? Все просто: тому що можливості професійного вдосконалення за кордоном є іншими».
На жаль, замість пошуку та впровадження рішень, які дають чіткі результати, у Румунії, навпаки, у публічному просторі дуже багато безплідних нарікань — чому зменшується кількість населення, що відбувається з селами, які спустошуються, чому низька народжуваність і висока міграція тощо. Якщо ми будемо без кінця скаржитися, ми нічого не вирішимо, — каже соціолог, професор університету, доктор наук Думітру Санду: «Румунія буде такою, якою ми вміємо її зробити. Думка про те, що існує якась фатальність, є хибною. Немає ніякої фатальності. Просто Румунія може виглядати набагато гірше або набагато краще. І, знову ж таки, наведу приклад: європейські фонди. Ми використовуємо їх на все, і це добре, що ми їх використовуємо, але не на повернення людей до країни. Наразі у нас є приблизно 4,5–5 мільйонів румунських громадян за кордоном. Хочу сказати вам, що румунські громадяни за кордоном є, по суті, одним із багатств країни. Це люди, які мають критичне мислення, вміють порівнювати тощо. Кількість депутатів, які представляють діаспору в парламенті Румунії, приблизно дорівнює кількості депутатів від Келерашь, Ілфова, Яломіци… невеликих повітів. Це неприпустимо!»
Однак, якщо лише скаржитися, нічого не робити й чекати — як кажуть у народі — поки «впаде кубик солі», то до 2080 року населення Румунії може зменшитися на 3,4 мільйона осіб, а чверть населення буде старшою за 65 років.