ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Шкільна інтеграція дітей із особливими потребами

Як і в інших куточках світу, Румунія є свідком протягом декількох років, збільшення офіційного числа дітей з діагнозом психічних розладів, таких як аутизм і синдром порушення активності та уваги, СПАУ.

Шкільна інтеграція дітей із особливими потребами
Шкільна інтеграція дітей із особливими потребами

, 07.12.2016, 05:18

Як і в інших куточках світу, Румунія є свідком протягом декількох років, збільшення офіційного числа дітей з діагнозом психічних розладів, таких як аутизм і синдром порушення активності та уваги, СПАУ. Це, скоріше, емпіричний висновок, оскільки офіційна статистика не дуже переконлива. У 2012 році налічувалося 7.179 зареєстрованих осіб з діагнозом аутизм (за даними МОЗ), але, на думку експертів, їх реальна кількість набагато вища. У вересні 2015 року, неурядова асоціація Рятуйте дітей оцінила, на основі даних ВООЗ що, з числа 3,8 мільйона румунських дітей, понад 760.000 мають проблеми психічного здоров’я, найбільш поширеними з яких є соціофобія (соціофобія – 13%, СПАУ – 5%, 1 з 500 дітей (0,2%) хворіє на аутизм і первазивні порушення розвитку).

Але набагато складніше ніж складання реальних статистичних даних є повсякденне життя сім’ї і дитини з таким діагнозом. Особливо, коли мова йде про їх освітню інтеграції. Закон про освіту передбачає інтеграцію і надання підтримки цим дітям, яких, згідно із законом, називаються дітьми з особливими освітніми потребами (коротко ООП). Існує навіть законодавство, що передбачає форми і види допоміжних послуг. Ними користуються діти, які внаслідок завершення оціночного процесу, отримали сертифікат освітньої та професійної орієнтації, виданий Центром з питань ресурсів та освітньої допомоги. На його основі, діти з особливими освітніми потребами можуть бути зараховані в будь-яку державну школу, де вони повинні отримати психологічну консультацію і користуватися допомогою вчителя-підтримки для інтеграції в колектив і здобутті знань.

Як завжди, все виглядає краще на папері ніж в дійсності, як ми дізнаємося від Роберта Флорі, координатора Бухарестського центру з питань ресурсів і освітньої допомоги: На жаль, принаймні, на рівні Бухареста, є недостатня кількість таких вчителів підтримки. Вони можуть допомагати кожній дитині тільки одну -дві години на тиждень. Наприклад, протягом місяця, цей учитель проводить від 4 до 6 годин з кожною дитиною, яка відповідно до сертифіката має особливі освітні потреби. З нашої точки зору, це недостатньо. Безперечно, ця ситуація може покращитися.

На жаль, адміністративні та кадрові питання є вторинними в порівнянні з тими піднятими колективом учнів, який повинен інтегрувати таку дитину з аутизмом або СПАУ. Звичайними учнями та їхніми батьками. Марія Теодоречку є викладачем-консультантом в столичній середній школі і підтримує ідею інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в звичайні класи. Марія Теодореску: Потребується більш інтенсивна психо-педагогічна підготовка дітей, які перебувають в цих ситуаціях. Але, перш за все, це вимагає більш глибокого розуміння батьків з приводу того, що у певний момент, їхні діти можуть перебувати в присутності дітей з особливими освітніми проблемами. Це вимагає ефективної взаємодії між учителем-підтримки, учителем-консультантом, викладачем або вчителем і батьками. У класі, щоб ці діти були інтегровані, необхідно проводити різні заходи, за допомогою яких решти дітей зрозуміли, що означає бути толерантним, тому що деякі з них не розуміють значення цього слова.

Крім вирощування толерантності, діти і батьки повинні ознайомитися краще із розладами поведінки у випадку СПАУ, наприклад. Анемарі Некшулеску, мати хлопчика діагностованого з цим синдромом, ділиться своїм досвідом: Діти з розладами поведінки, насправді, потребують уваги, їм важко зосередити свою увагу протягом більш тривалого періоду. Тому, вони порушують порядок в класі: говорять не чекаючи черги, хвилюються в шкільній парті, і це турбує їхніх колег. Один учитель в класі з 29 або більше учнів не може сам впоратися з цією ситуацією. Інтеграцію слід розглядати також з точки зору батьків типових дітей, які нічого не знають про ці розлади і які бояться, як це зазвичай буває, того, чого вони не знають. І це призводить до стигматизації.

Коли немає взаєморозуміння, то ситуація може стати дуже напруженою, особливо коли, на тлі зростаючої маргіналізації і розчарування, дитина з порушеннями розвитку може проявити, у свою чергу, насильство. Цієї осені, в одній середній школі у місті Плоєшть, батьки більшості учнів протестували проти збереження у школі дитини з діагнозом СПАУ, яка, на їхню думку, проявляла фізичне насильство. Ця реакція не зовсім чужа Анемарі Некшулеску: На жаль, і ми зустріли вчительку, яка не була підготовлена управляти медичною проблемою нашого сина, якого, в той момент не було діагностовано. Ми не знали, що наш син хворіє на СПАУ, ми знали тільки те, що нас часто запрошували до школи, в нульовому класі, і ми отримували скарги про безлад, створений нашою дитиною. Він не проявляв насильство, але шумів у класі під час уроків. І про це учителька повідомляла нам ще на коридорі, в оточені інших батьків, які, нарешті, вимагали забрати свого інваліда і покинути школу. Ми проявили відкритість, щоб наш син був оцінений шкільним консультантом. Ми зібрали документи, оцінили дитину, тому що ми хотіли знайти якесь рішення. Перевели дитину в іншу школу, де знайшли підтримки з боку керівництва, тому що ми хотіли, щоб наша дитина користувалася своїм конституційним правом на освіту. Потім найняли за власні кошти домашнього терапевта, який займався нашою дитиною вдома. Ми домовилися з новою вчителькою про те, що, якщо наш син стає надмірно балакучим і зачіпає й інших дітей, то вона повинна дати йому невелике завдання: помити шкільну дошку, винести з класу сміття або сходити в секретаріат з якимось завданням. Це допомагає йому заспокоїтися і повернутися в клас більш підготовленим і уважним до уроків.

В результаті посередництва між батьками та представниками школи, ситуація в Плоєштській середній школі заспокоїлася і проблемний учень повернувся в клас. І теж в результаті заклику до порозуміння, і освітня інтеграція сина Анемарі Некшулеску спрацювала.

ключі, житло Foto: mastersenaiper / pixabay.com
Суспільство сьогодні Середа, 18 Листопада 2026

ЄС та житлова криза

Європейський Союз вже кілька років поспіль стикається з житловою кризою, яка зачіпає дедалі більше громадян: ціни на житло з 2015 року дотепер зросли …

ЄС та житлова криза
фото: pixabay.com@
Суспільство сьогодні Середа, 11 Листопада 2026

Що змінилося у боротьбі з домашнім насильством

Проблема домашнього насильства знову опинилася в центрі уваги громадськості після того, як румунська поліція опублікувала найсвіжіші статистичні дані.…

Що змінилося у боротьбі з домашнім насильством
Фото: Vitaly Gariev / unsplash.com
Суспільство сьогодні Середа, 04 Листопада 2026

Румунська молодь та ринок праці

Дані Євростату свідчать, що нині Румунія має найвищу в Європейському Союзі частку молоді, яка не працює і не навчається. Що стосується безробіття сере…

Румунська молодь та ринок праці
Foto: pixabay.com
Суспільство сьогодні Середа, 28 Жовтня 2026

Якість життя румунів

Якість життя вимірює загальний рівень добробуту, комфорту та щастя людини в суспільстві, отож є складним багатовимірним поняттям. Коли ми говоримо про…

Якість життя румунів
Суспільство сьогодні Середа, 21 Жовтня 2026

Цифрове благополуччя дітей у Румунії

Програма, реалізована організацією «Врятуйте дітей» та Фондом Vodafone, забезпечила доступ до цифрової освіти для понад 21 000 учнів у Румунії. Багато…

Цифрове благополуччя дітей у Румунії
Суспільство сьогодні Середа, 14 Жовтня 2026

«Платформа не працює»

У квітні уряд Румунії ухвалив нову постанову щодо найму та працевлаштування іноземних працівників після кількох місяців переговорів із представниками …

«Платформа не працює»
Суспільство сьогодні Середа, 07 Жовтня 2026

Чи румунів стає дедалі менше, і вони стають дедалі старшими?

Станом на 1 січня 2026 року в Румунії налічувалося 19.041.322 резидентів — про це свідчать попередні дані, опубліковані наприкінці серпня Національним…

Чи румунів стає дедалі менше, і вони стають дедалі старшими?
Суспільство сьогодні Середа, 30 Вересня 2026

Тести PISA – реальна картина покоління?

PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів) — це наймасштабніше міжнародне оцінювання в галузі освіти, порівняльне дослідження, започатковане Органі…

Тести PISA – реальна картина покоління?

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company