Gipsy Queen — ідентичність і мужність
Аліна Шербан, перша ромська артистка, нагороджена Орденом «За культурні заслуги» у званні кавалера, побудувала свою кар’єру на перетині соціального театру, кіно та культурного активізму.
Коріна Сабеу і Христина Штірбець, 18.04.2026, 08:26
Аліна Шербан, перша ромська артистка, нагороджена Орденом «За заслуги в культурі», побудувала свою кар’єру на перетині соціального театру, кіно та культурного активізму. Аліна Шербан вивчала акторську майстерність у Національному університеті театрального мистецтва та кінематографії імені Іона Луки Караджале, а також у таких престижних міжнародних закладах, як Королівська академія драматичного мистецтва в Лондоні та Школа мистецтв Тіша Нью-Йоркського університету. Вона представляла Румунію на Каннському кінофестивалі з фільмом «Сама на своєму весіллі», отримавши міжнародне визнання та нагороди за найкращу жіночу роль.
Вона також зіграла у фільмі «Housekeeping for Beginners», який отримав нагороду на Венеційському кінофестивалі та був запропонований Північною Македонією на премію «Оскар» У 2024 році посла перше місце в секції «Дебют» Національного кіноцентру (CNC) за свій перший повнометражний фільм «Eu contez», (Я важлива), отримавши максимальну оцінку. Фільм «Gipsy Queen», що вийшов цього року в румунських кінотеатрах, — це австрійсько-німецька копродукція, знята режисером Хюсейном Табаком, у якій Аліна Шербан виконує головну роль Алі — матері, яка бореться за майбутнє своїх дітей у світі, позначеному нерівностями. Фільм розповідає історію ромської жінки, яка виїжджає з Румунії до Німеччини і намагається відбудувати своє життя.
Незважаючи на етнічну приналежність головної героїні, фільм розповідає універсальну історію, а персонаж Алі зображений як багатогранна, гідна та сильна жінка, далека від стереотипів. Аліна Шербан: «Алі — це жінка, яка виїжджає з Румунії до Німеччини і змушена виконувати всілякі роботи пліч-о-пліч із чоловіками — навіть на будівельних майданчиках — лише для того, щоб прогодувати сім’ю. Можливо, фізично вона не завжди мала б на це сили, але вона їх знаходить. Бо коли ти борешся за своїх близьких, ти відкриваєш у собі ресурси, про які навіть не знала, що вони в тебе є. Але Алі веде ще одну боротьбу: боротьбу зі складною ситуацією самотньої матері та з бажанням бути поваженою. Для мене було важливо мати можливість зіграти Алі як матір. Я ще не маю досвіду материнства, але мені було легше побудувати цю сторону персонажа. Найскладніше було зіграти в роль Алі, боксерки, — і, звісно, говорити німецькою. Ця історія мене зворушила ще й тому, що я бачила навколо себе багато жінок, які борються і яких часто не чути. Тому для мене було честю втілити цю історію на екрані. Режисер Хюсейн Табак з самого початку сказав мені, що фільм присвячений його мамі. На жаль, вона раптово померла незадовго до початку зйомок, і це ще більше додало мені відповідальності. Зрештою, боротьба Алі — це боротьба нас усіх. Це боротьба з життям, з його злетами та падіннями, особливо коли ти вирушаєш у дорогу без найкращих шансів і мусиш довести себе втричі більше, ніж інші, щоб знайти своє місце у світі, який на тебе не чекає».
Фільм також містить кілька ефектних елементів постановки: у ньому є найдовша сцена боксу, коли-небудь знята в кіно (близько 7 хвилин), а в ролях з’являються чемпіонка світу з боксу Марія Ліндберг та колишній німецький боксер Юрген Блін, відомий своїм поєдинком з Мухаммедом Алі. Аліна Шербан уточнює: «Ми пройшли через дуже багато фізичних і психологічних випробувань, і аж до останнього дня зйомок не знали, чи нам це вдасться. Поставити актрису на ринг із чемпіонкою світу — це, очевидно, ризиковано. Удари у фільмі справжні й небезпечні. Марія мала боксувати, а не лише імітувати це, так само як і я, тільки ми намагалися зберегти баланс — щоб це виглядало правдоподібно, але без застосування максимальної сили. Сам досвід був майже як окремий фільм. Були й такі люди, які ще перед зйомками радили мені відмовитися, тому що мені це не вдасться. Але я продовжила, насамперед тому, що фільм був присвячений мамі режисера Хюсейна Табака, а для мене ця історія була надто важливою, щоб відмовитися. Я сама не була впевнена, що зможу дограти сцену до кінця, бо ніколи раніше не займалася боксом, але пообіцяла, що не відмовлюся. І не відмовилася. Коли я зараз дивлюся на ту сцену, мені здається, що я себе навіть не впізнаю. Мені довелося стати тією героїнею, зробити її якомога правдивішою, а потім відірватися від неї. І, чесно кажучи, навіть зараз, через стільки років, я все ще іноді відчуваю в тілі сліди Алі — злегка напружені плечі, той поєдинок боксу — і все ще намагаюся, час від часу, випустити Алі з себе».
Фільм отримав 11 міжнародних номінацій та 7 нагород, серед яких Премія екуменічного журі на кінофестивалі «Талліннські чорні ночі» та номінації на Європейську кінопремію, Австрійську кінопремію та LOLA — премію Німецької кіноакадемії. За роль у фільмі «Gipsy Queen» Аліна Шербан отримала чотири нагороди як найкраща акторка, зокрема «Найкраща акторка Німеччини» на German Actors Guild Awards, хоча Аліна не володіє німецькою мовою. Разом із прем’єрою було запущено кампанію «Кампанія за шанс для всіх на освіту та спорт», реалізовану спільно з Cinema City, у контексті того, що високий рівень відсіву учнів у Румунії досяг 16,8%. Таким чином, доходи від продажу квитків у мережі Cinema City були повністю спрямовані до двох центрів розміщення, які підтримують дітей, що знаходяться під ризиком відсіву від школи, — центрів, які Аліна підтримує вже 5 років.
