Цифрове благополуччя дітей у Румунії

Програма, реалізована організацією «Врятуйте дітей» та Фондом Vodafone, забезпечила доступ до цифрової освіти для понад 21 000 учнів у Румунії.

Йон Пуйкан і Христина Манта, 21.10.2026, 08:00

Програма, реалізована організацією «Врятуйте дітей» та Фондом Vodafone, забезпечила доступ до цифрової освіти для понад 21 000 учнів у Румунії. Багато дітей у Румунії відчувають брак часу, який можна було б провести з родиною, відпочинку та активного дозвілля на свіжому повітрі. Скільки часу залишається у дитини для себе після закінчення шкільного дня? Саме це питання лежить в основі опитування, проведеного організацією «Врятуйте дітей» серед майже 1 500 дітей віком від 9 до 16 років. Опитування малює портрет покоління, яке опинилося між вимогами школи та привабливістю екранів. Висновок простий: кожна третя дитина просто хоче більше часу проводити з родиною та більше годин — на свіжому повітрі. А майже половина з них каже, що їм потрібно більше сну. Дитина витрачає на навчання в школі та виконання домашніх завдань близько 8 годин на день, а для 4 з 10 дітей цей показник сягає 10 годин щодня. До цього додаються додаткові заняття: майже половина дітей відвідує додаткові заняття, а в Бухаресті та великих містах цей відсоток наближається до 60 %. У таких умовах вільний час різко скорочується.

Виконавчий голова організації «Врятуйте дітей» Габріела Александреску розповідає нам про те, як виглядає день із життя школяра, та про проведене опитування: «Наше опитування показує, що найчастіше день протягом навчального року для дітей виглядає приблизно так: вони проводять 5-6 годин у школі та менше години в дорозі до школи або зі школи. Вони виділяють 1-2 години на домашні завдання, на навчання. Витрачають 3-4 години на перегляд веб-сторінок, спілкування з друзями або ігри в Інтернеті та годину, максимум дві, на пряме соціальне спілкування з родиною. Іншими словами, у найпоширенішому випадку дитина виділяє приблизно 8 годин щодня на школу та підготовку домашніх завдань, але для 4 з 10 дітей час, відведений на школу та домашні завдання, становить 10 годин щодня. Якщо ми розглядаємо чітко час, відведений на взаємодію з родиною, то помічаємо, що майже половина дітей виділяє максимум дві години. Отже, не дивно, що кожна третя дитина хотіла б мати більше часу для спілкування з родиною. Так, опитування, про яке ми згадуємо, показує, що майже 3 з 5 дітей стверджують, що рішення про те, як проводити свій вільний час, належить їм, а ще 30% – що це рішення приймається за згодою батьків. Як і очікувалося, участь батьків у тому, як дитина проводить свій вільний час, зменшується з віком: з 82% у початковій школі до 22% у випадку учнів старших класів».

Який вплив мають надмірне навчальне навантаження, домашні завдання та додаткові заняття на емоційний та психічний стан дітей? Габріела Александреску: «Діти кажуть нам, що відчувають втому. Насправді, коли їх запитують, яким заняттям вони хотіли б приділяти більше часу, майже кожна друга дитина хотіла б мати змогу приділяти більше часу сну. Це перенапруження також відображається на емоційному стані дітей. Чверть дітей часто сумують, а третина дітей кажуть, що відчувають ентузіазм, але рідко або дуже рідко. Тривога є найпоширенішим розладом психічного здоров’я серед дітей. Далі йдуть емоційні розлади, батьківські труднощі. Наприклад, є багато дітей, які переживають розлучення батьків. Розлади навчання, залежність від екрану і навіть зловживання психоактивними речовинами та спроби самогубства».

Три чверті дітей проводять на вулиці менше п’яти годин на тиждень, тобто менше години на день, а 13% взагалі не виходять на вулицю. Екрани набирають обертів: 62% дітей проводять в Інтернеті щонайменше 3 години на день, а чверть з них – понад 6 годин. І чим старша дитина, тим більше часу вона проводить в Інтернеті. Що роблять батьки з цим? Габріела Александреску, виконавчий голова організації «Врятуйте дітей»: «Лише кожен десятий батько обмежує час, який його діти проводять в Інтернеті, через додаток. А ще 25% сказали нам, що вони обмежують це вербально. Майже для 8 з 10 дітей старше 12 років вебсайти, до яких вони звертаються в Інтернеті, жодним чином не обмежуються батьками. Майже чверть дітей також розповіли нам, що вони використовують додатки, щоб приховати свою онлайн-активність, щоб їхні батьки не усвідомлювали, що вони, замість того, щоб читати чи навчатися, перебувають за комп’ютером».

Третина дітей нічого не читає поза школою, а третина взагалі не займається фізичними вправами протягом типового тижня. Як можна змінити цю тенденцію?: «Щодо читання, наше опитування мало на меті оцінити вільне читання. Ми виявили, що 30% дітей не проводять час за читанням поза шкільною програмою, а ті, хто проводить більшу частину часу за читанням, витрачають на це менше двох годин на тиждень. Що стосується активного відпочинку на свіжому повітрі, наше опитування показало, що 75% дітей проводять на свіжому повітрі менше 5 годин на тиждень. В середньому менше години на день».

Чи є суттєві відмінності між дітьми у великих містах та дітьми у сільській місцевості щодо шкільного навантаження та вільного часу? Габріела Александреску: «Дослідження організації „Врятуйте дітей“ виявило кілька відмінностей між дітьми із сільської місцевості та дітьми з великих міст. Зокрема, відрізняється час, який вони приділяють виконанню домашніх завдань. Якщо 4 з 10 учнів у Бухаресті чи великих містах приділяють домашнім завданням понад три години щодня, то лише третина учнів із сільської місцевості перебуває в такій ситуації».

Про те, які заходи пропонує організація «Врятуйте дітей», нам розповідає сама Габріела Александреску, виконавча директорка організації: «Я вважаю, що дуже важливо уважно придивитися до заходів, які пропонують безпосередньо діти. 1. Час на відпочинок, захоплення та особистісний розвиток. Ми хочемо, щоб шкільний розклад був більш збалансованим. 2. Нам потрібна допомога, щоб проводити менше часу перед екранами й більше — за реальними заняттями, тобто мати вибір. 3. Доступ до психологічного консультування. А щодо права на захист та безпеку в Інтернеті діти сказали нам, що їм потрібні сучасні програми цифрової освіти та визнання безпеки в Інтернеті національним пріоритетом. Також їм потрібна чітка інформація про наслідки надмірного користування телефоном як для дітей, так і для батьків».

Опитування організації «Врятуйте дітей» не вказує на винних, а ставить питання, яке варто задати собі всім нам — і батькам, і вчителям, і суспільству загалом: як повернути дітям і підліткам простір, де вони зможуть радіти дитинству, гратися та бути разом?