28 жовтня 2026 року

Головні новини Румунії та світу: важливі рішення, суспільні зміни, міжнародні події та все, що варто знати просто зараз.

Лейла Кеаміль і Христина Манта, 28.10.2026, 07:37

СПІВЧУТТЯ – Президент Румунії Нікушор Дан повідомив у мережі X, що глибоко засмучений залізничною аварією, яка сталася в середу в Іспанії, та додав, що його думки спрямовані до численних людей, які загинули, та до їхніх родин. Він висловив співчуття уряду та народу Іспанії і зазначив, що румунська влада перебуває на зв’язку з іспанською владою, щоб у разі потреби надати допомогу румунським громадянам. Міністерство закордонних справ повідомляє, що наразі таких звернень не надходило. За останніми офіційними даними, наведеними агентством France Presse, внаслідок аварії загинуло щонайменше 64 особи, а також є численні поранені. Два швидкісні потяги зіткнулися на лінії, що з’єднує столицю Мадрид із регіоном Андалусія на півдні країни. Слідчі розглядають версію людської помилки. Трагедія, що сталася в середу, є другою смертельною аварією за участю швидкісних поїздів в Іспанії у 2026 році. У січні щонайменше 45 осіб загинули та ще 170 отримали поранення після сходження з рейок двох поїздів поблизу селища Адамуз на півдні країни.

ТРИТОРОННЯ ЗУСТРІЧ – Міністр оборони Румунії Раду Опря взяв участь у середу в Софії у тристоронній зустрічі міністрів оборони Румунії, Болгарії та Турецької Республіки. Обговорення було зосереджено на останніх подіях у сфері безпеки в Чорноморському регіоні, зокрема на ризиках, що виникають внаслідок атак безпілотників на цивільні комерційні судна. Троє міністрів обговорили необхідні заходи для зміцнення союзницької співпраці в Чорному морі, відповідно тристоронньої співпраці. Міністр оборони Румунії рішуче засудив нещодавні напади на комерційне судноплавство в Чорному морі, наголосивши, що вони являють собою суттєву ескалацію ризиків, пов’язаних з агресією Росії проти України. За останні дні біля узбережжя Румунії та Болгарії було атаковано щонайменше п’ять вантажних суден, а 23 моряки оголошені зниклими безвісти або загинулими.

РАДАРИ – Міністерство національної оборони Румунії отримає чотири мобільні радіолокаційні системи від французької компанії Thales на суму понад 65 мільйонів євро. Вони необхідні для спостереження за військовим та цивільним повітряним простором, а також для операцій підходу та посадки. Радари надходитимуть до Румунії поетапно протягом наступних чотирьох років. Це нове придбання є частиною програм оснащення, спрямованих на модернізацію румунських ВПС та підвищення можливостей виконання місій, зокрема в союзному контексті, наголошується у заяві Міністерства національної оборони.

ПЛАНИ – Країни ЄС будуть зобов’язані розробити національні стратегічні плани адаптації до прогнозованого підвищення глобальної температури, яке, за оцінками, складе 2°C до 2050 року та 3°C до 2100 року порівняно з доіндустріальним рівнем. Це передбачено новою програмою щодо стійкості до зміни клімату, прийнятою Європейською Комісією, яка встановлює спільну траєкторію потепління та вперше покладає на держави-члени відповідальність за проактивні заходи запобігання. Національні плани повинні бути спрямовані на різні сектори економіки, а їх моніторинг буде інтегровано в Європейський семестр – підхід, спрямований на забезпечення стійкості в економічній сфері, а не лише в екологічній. Прийнятий план не запроваджує жодних нових фінансових ресурсів, оскільки Європейська Комісія вже запропонувала у багаторічній фінансовій програмі на 2028-2034 роки виділити 35% витрат на клімат та біорізноманіття – сферу, яка також включає готовність до зміни клімату.

САБОТАЖ – Посольство Росії в Бухаресті у вівторок ввечері відкинуло звинувачення румунської влади щодо причетності Москви до акту диверсії, який спричинив пожежу 14 вересня на промисловій платформі в Брашові (центр), дочірній компанії Romarm, заявивши, що жодних доказів цього не було представлено. Посла Володимира Ліпаєва того ж дня викликали до штаб-квартири МЗС, де румунська сторона висловила протест проти причетності Росії до інциденту. Раніше Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму та Румунська розвідувальна служба оголосили про документування злочинної діяльності трьох іноземних громадян (двох білорусів та одного українця), резидентів країн ЄС, членів скоординованої диверсійної мережі з Росії, причетних до вибуху на території промислової платформи в Брашові. Водночас посол Ліпаєв кваліфікував спроби притягнути Росію до відповідальності за інциденти за участю торговельних суден у Чорному морі як (цитуємо) «прояви політичного цинізму та лицемірства». Румунська дипломатія засудила ці систематичні напади, що призвели до жертв, наголосивши, що вони є порушеннями міжнародного права, ставлять під загрозу безпеку та свободу судноплавства та глибоко впливають на безпекову обстановку в Чорноморському регіоні.

ВІЗИТ – Республіка Молдова та сусідня Румунія прискорять завершення спільних інфраструктурних та енергетичних проектів і зміцнять свої економічні відносини, – заявили прем’єр-міністри Васіле Тофан та Лука Нікулеску на спільній прес-конференції в Кишиневі. Під час свого першого офіційного візиту за кордон після вступу на посаду Лука Нікулеску заявив, що його присутність підтверджує прагнення Бухареста зміцнювати відносини з Кишиневом.

ПРОКУРАТУРА – Сербська прокуратура повідомила, що розпочала розслідування щодо перешкоджання процесу голосування під час дострокових парламентських виборів, що відбулися в неділю, в результаті яких опозиція здобула перемогу над партією націоналіста Александра Вучича, який керував Сербією в різних формах з 2014 року. Серед підозрюваних у зловживанні службовим становищем – виконувач обов’язків міністра закордонних справ, троє співробітників міністерства, а також посли, акредитовані в Австралії, Болгарії, Канаді, Об’єднаних Арабських Еміратах, США, Франції, Словаччині, Швейцарії та Румунії. Громадяни Сербії, які проживають за кордоном, скаржилися на відсутність виборчих дільниць поблизу своїх домівок, багатьом з яких доводиться долати сотні або навіть тисячі кілометрів, щоб скористатися своїм правом голосу. Понад 100 000 громадян Сербії зареєструвалися для голосування з-за кордону на недільних виборах, що втричі більше, ніж на попередніх виборах 2023 року.