14 листопада 2014 року

Бухарест – Сьогодні останній день виборчої кампанії для другого туру президентських виборів. Понад 18 мільйонів виборців з правом голосу матимуть можливість у неділю 16 листопада обирати президента Румунії для наступних п’ять років. Першого туру, 2 листопада, чинний премєр-міністр країни Віктор Понта набрав 40,44% голосів, а кандидат від опозиційного Християн-ліберального союзу, мер міста Сібіу Клаус Йоханніс – 30,37% голосів. Явка на виборах склала 53,17%. Румунські громадяни, які проживають за кордоном, можуть голосувати в 294 виборчих дільницях, організованих за кордоном. Щоб уникнути у другому турі президентських виборів ситуації, яка склалася під час першого туру, румунська влада вирішила вжити ряд заходів щодо спрощення процесу голосування, але без того щоб відкрити нові виборчі дільниці, як вимагали цього асоціації румунів з діаспори. Було збільшено до семи, максимально допустимої законом, кількість кабінок для голосування і печаток. 2 листопада румунам, котрі бажали проголосувати за кордоном довелося вистояти довжелезні черги на виборчих дільницях, а в тисячах випадках вони не змогли скористатися своїм правом голосу. Сьогодні ввечері, в Бухаресті, Клужі (північний захід), Брашові (центр), Тімішоарі (захід), тисячі румунів маніфестували на вулицях вимагаючи, щоб процес голосування у неділю проходив коректно. Президент Траян Бесеску підкреслив важливість участі в голосуванні.

Corina Cristea, 14.11.2014, 13:51

Бухарест – Сьогодні останній день виборчої кампанії для другого туру президентських виборів. Понад 18 мільйонів виборців з правом голосу матимуть можливість у неділю 16 листопада обирати президента Румунії для наступних п’ять років. Першого туру, 2 листопада, чинний премєр-міністр країни Віктор Понта набрав 40,44% голосів, а кандидат від опозиційного Християн-ліберального союзу, мер міста Сібіу Клаус Йоханніс – 30,37% голосів. Явка на виборах склала 53,17%. Румунські громадяни, які проживають за кордоном, можуть голосувати в 294 виборчих дільницях, організованих за кордоном. Щоб уникнути у другому турі президентських виборів ситуації, яка склалася під час першого туру, румунська влада вирішила вжити ряд заходів щодо спрощення процесу голосування, але без того щоб відкрити нові виборчі дільниці, як вимагали цього асоціації румунів з діаспори. Було збільшено до семи, максимально допустимої законом, кількість кабінок для голосування і печаток. 2 листопада румунам, котрі бажали проголосувати за кордоном довелося вистояти довжелезні черги на виборчих дільницях, а в тисячах випадках вони не змогли скористатися своїм правом голосу. Сьогодні ввечері, в Бухаресті, Клужі (північний захід), Брашові (центр), Тімішоарі (захід), тисячі румунів маніфестували на вулицях вимагаючи, щоб процес голосування у неділю проходив коректно. Президент Траян Бесеску підкреслив важливість участі в голосуванні.

Брюссель — Згідно попереднім оцінкам опублікованим сьогодні Європейським бюро статистики, Румунія зареєструвала найвище економічне зростання в ЄС в третьому кварталі поточного року, порівняно з попереднім кварталом. Завдяки квартальному економічному зростанню на 1,9% Румунія лідерує в ЄС, слідують Польща (0,9%), Великобританія та Греція обидві (0,7%). За даними Євростату, економіка єврозони зросла на 0,2% після того як у попередньому кварталі становила 0,1%, а економіка ЄС зареєструвала 0,3%, після 0,2% у попередньому кварталі. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, ВВП Румунії зріс на 3,3%, посідаючи друге місце в Євросоюзі, після Польщі.

Мосвка — Міністерство закордонних справ в Москві оцінює, що економічні відносини між Росією та Республікою Молдовою треба переглянути, після того як Кишинив підписав Угоду про асоціацію з ЄС, яка була ратифікована вчора у Брюсселі Європейським Парламентом. Угоду про асоціацію між Республікою Молдова та ЄС було підписано 27 червня 2014 року в Брюсселі. Пізніше, її було ратифіковано Парламентом Республіки Молдова 2 липня. Документ набуде чинності після того, як він буде ратифікований законодавчими зборами 28 держав-членів ЄС. Румунія була першою країною ЄС, яка ратифікувала угоду. Документ був визначений європейським комісаром з питань розширення та політики сусідства Йоханнесом Ханом як великим досягненням, необхідним для стабільності і процвітання колишньої радянської держави.

Бухарест — У прес-релізі Міністерства фінансів Румунії повідомляється, що профільне міністерство ніколи не мало на увазі скасувати ставку єдиного податку та збільшити рівень місцевих податків на нерухомість. Міністерство стверджує, що податки на будівель, земельні ділянки та автомобілів не будуть підвищені, у відсутність рішень, прийнятих повітовими радами щодо збільшення. Реакція вищезгаданої установи приходить після появи ряду інформацій в ЗМІ про те, що уряд має намір скасувати ставку єдиного податку на рівні 16% та застосовувати прогресивні ставки у розмірі 15, 25 і 35%, починаючи від 2016 року, та збільшити місцеві податки на 25% наступного року та ще на 25% від 2016 року.