8 березня 2019 року
ГОЛОВУВАННЯ – Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле представила, у Бухаресті,підсумки перших двох місяців мандату Румунії в якості головуючої країни в Раді ЄС. Ефективний і якісний мандат, високо оцінений
усіма європейськими партнерами, підкреслила прем’єр-міністр, зазначивши, що Румунії
вдалося доопрацювати 67 дос’є. Віоріка Денчіле згадала про основні теми європейського порядку денного, щодо яких Румунії
вдалося досягти консенсусу- бюджет ЄС після 2020 року, функціонування єдиного
європейського ринку та конкурентоспроможність промисловості, стимулювання оцифрування, захист
соціальних прав, внутрішня безпека, боротьба з тероризмом, управління проблемами міграції,
майбутнє ЄС після Брексіту через тісну співпрацю та відкритий і конструктивний
діалог з представниками Європейської Комісії, Європейського Парламенту та Генерального
секретаріату Ради. За перші два місяці головування, Румунія організувала більше 650 заходів і зустрічей, як в країні, так і в
Брюсселі.
Bogdan Matei, 08.03.2019, 05:59
ГОЛОВУВАННЯ – Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле представила, у Бухаресті,підсумки перших двох місяців мандату Румунії в якості головуючої країни в Раді ЄС. Ефективний і якісний мандат, високо оцінений
усіма європейськими партнерами, підкреслила прем’єр-міністр, зазначивши, що Румунії
вдалося доопрацювати 67 дос’є. Віоріка Денчіле згадала про основні теми європейського порядку денного, щодо яких Румунії
вдалося досягти консенсусу- бюджет ЄС після 2020 року, функціонування єдиного
європейського ринку та конкурентоспроможність промисловості, стимулювання оцифрування, захист
соціальних прав, внутрішня безпека, боротьба з тероризмом, управління проблемами міграції,
майбутнє ЄС після Брексіту через тісну співпрацю та відкритий і конструктивний
діалог з представниками Європейської Комісії, Європейського Парламенту та Генерального
секретаріату Ради. За перші два місяці головування, Румунія організувала більше 650 заходів і зустрічей, як в країні, так і в
Брюсселі.
РАДА ЮСТИЦІЇ ТА ВНУТРІШНІХ СПРАВ – В четвер і п’ятницю, у Брюсселі, міністри
внутрішніх справ Румунії, Кармен Дан, і юстиції, Тудорел Тоадер, взяли участь у
засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ, що відбулося в контексті
головування Румунією в Раді ЄС. У п’ятницю, міністри юстиції обговорили регламент
функціонування Європейської прокуратури.
Тудорел Тоадер заявив, що були обговорені етапи висування кандидатур з 22
держав-членів ЄС на посаду європейського прокурора, процес, який повинен завершитися до кінця
місяця. Він уточнив, що не велося жодних дискусій щодо призначення кандидата на
посаду керівника цієї установи, оскільки ця посада перебуває у фазі переговорів
між Радою ЄС та Європейським парламентом. Європейський комісар з питань
правосуддя Вера Юрова заявила, що однією з цілей є призначення європейського
головного прокурора до квітня та закликала до чесного процесу без спроби
дискредитувати кандидатів. У четвер, у перший день засідання Ради юстиції та
внутрішніх справ, було встановлено, що кожна держава-член матиме платформу, на
якій буде повідомлено про інциденти, які можуть вплинути на травневі вибори до
Європейського парламенту. Крім того, Рада ЄС ухвалила рішення про внесення змін
до механізму цивільного захисту.
ПРАВОСУДДЯ – Генеральний прокурор Аугустін Лазер закликав, у п’ятницю, Вищу
раду магістратури розглянути можливість звернення до Конституційного Суду з
метою вирішення конституційного правового конфлікту між Урядом, з одного боку, і
Парламентом, Вищою радою магістратури та Генеральною прокуратурою, з іншого
боку, щодо того як виконавча влада внесла змін до законів правосуддя. Аугустін
Лазер каже, що, ухваленням термінових постанов про внесення змін до законів правосуддя, Уряд перевищив надані Конституцією
повноваження, а ці дії є небезпекою для демократії та верховенства права.
Нещодавня термінова постанова №7, яка вносить змін до законів правосуддя, була
піддана жорсткій критиці магістратами. Прокурори і судді з близько 80 прокуратур
і судових установ з більш ніж половини повітів країни розпочали акції протесту.
У знак солідарності з магістратами минулого тижня актори з декількох театрів по
всій країні, викладачі та студенти з декількох університетських центрів
організували акції протесту.
ДЕРЖБЮДЖЕТ – Макроекономічні прогнози, що
лежать в основі державного бюджету на 2019 рік, є надто оптимістичними, заявив, у п’ятницю, в Бухаресті,радник Президента Румунії з економічних питань Космін Марінеску. За його словами, доходи завищені
на 1% від ВВП і
базуються виключно на обіцянках. Водночас інвестиції органів місцевого самоврядування складають історичний
мінімум в 1,2% від ВВП, а прийнятий у лютому проект
державного бюджету показує, що внесок Румунії
до ЄС знизився на 500 млн. леїв (близько 105 млн. євро). Космін Марінеску також
повідомив, що розмір бюджетного дефіциту показує, що коригування до 2018 року
практично не було зроблено, що суперечить рекомендаціям ЄК, яка рекомендує структурну
перебудову на 1% від ВВП. Президент Румунії Клаус Йоханніс повернув у Парламент, закон про державний бюджет на 2019 рік. Раніше глава
держави оскаржив в Конституційному суді проект
державного бюджету, але судова інстанція оголосила його конституційним. Бюджет на 2019 рік базується на економічному зростанні у розмірі 5,5%,
дефіциті у 2,5% та ВВП у розмірі понад тисяча мільярдів леїв (близько 200 мільярдів євро).
СТАТИСТИКА – Населення Румунії продовжує зменшуватися, як через низьку
народжуваність, так і через міграцію, показують дані Національного інституту
статистики. Щодня близько 200 осіб покидають Румунію, більше половини – це
чоловіки віком від 30 до 40 років, найбільш активні з точки зору професійного
та сімейного життя. Національний інститутут статистики уточнив, що станом на 1
січня 2018 року було на 120 тисяч осіб менше ніж 1 січня 2017 року. З них 70
тисяч є результатом негативного природного приросту і близько 50 тисяч в
результаті міграції. Дослідження, проведене НІС у 2017 році, показало, що
кількість новонароджених в румунських родинах вища в Італії, ніж у Румунії.
Крім того, кількість народжених за кордоном румунських дітей вдвічі перевищує
кількість народжених у країні.
ЄВРОСТАТ – Зростанням у 0,7% у четвертому кварталі 2018 року, порівняно з
попередніми трьома місяцями, Румунія зафіксувала втричі більше економічне зростання
ніж зростання у розмірі 0,2% в єврозоні і, відповідно, вдвічі більше по
відношенню до країн ЄС, у розмірі 0,3%, за той же період, вказується в останній
оцінці Статистичного офісу ЄС (Євростат). Проте, темпи зростання, зафіксовані
румунською економікою за останні три місяці минулого року нижчі, ніж зафіксовані
темпи зростання Естонією (2,2%), Литвою (1,3%), Латвією та Швецією (обидва
1,2%), Кіпром (1,1%), Угорщиною (1%), Чехією (0,9%), Болгарією, Словаччиною та
Словенією (0,8%). У четвертому кварталі 2018 року Фінляндія, Данія та Іспанія
також зазнали зростання на 0,7%. Також за цей період Німеччина, найбільша
європейська економіка зареєструвала нульове зростання, а Греція та Італія -
зниження на 0,1%. У четвертому кварталі 2018 р., порівняно з аналогічним
періодом 2017 р., румунська економіка збільшилася на 4%, що майже в 4 рази
перевищує середній показник в ЄС у розмірі 1,4% та зростанні на 1,1% в єврозоні.
