28 грудня 2019 року
Бухарест -
Ліберальний одноколірний уряд у Бухаресті підготує закон, який винесе на розгляд парламенту,
після того як він ухвалив меморандум Міністерства юстиції, що пропонує
скасувати Секцію розслідування злочинів у правосудді. Міністр юстиції Кетелін Предою пояснив, що створення цієї
секції здійснилось колишнім соціал-демократичним урядом без консультацій з
громадськістю, і викликало негативні реакції багатьох асоціацій магістратів,
європейських партнерів, GRECO та Венеціанської комісії. Крім того, за словами Кетеліна
Предою, нормативні акти містять помилки,
через які цей розділ не може працювати. В даний час в опозиції соціал-демократи
вважають неприйнятною навіть дискусію
про скасування Спеціальної секції в контексті, в якому, на їхню думку, щодня
відбуваються зловживання в правосудді. Колишній міністр юстиції СДП Ана Бірчалл, нещодавно виключена з партії,
привітала прийняття меморандуму, який вона назвала важливим кроком для
відновлення довіри до правосуддя.
Corina Cristea, 28.12.2019, 05:50
Бухарест -
Ліберальний одноколірний уряд у Бухаресті підготує закон, який винесе на розгляд парламенту,
після того як він ухвалив меморандум Міністерства юстиції, що пропонує
скасувати Секцію розслідування злочинів у правосудді. Міністр юстиції Кетелін Предою пояснив, що створення цієї
секції здійснилось колишнім соціал-демократичним урядом без консультацій з
громадськістю, і викликало негативні реакції багатьох асоціацій магістратів,
європейських партнерів, GRECO та Венеціанської комісії. Крім того, за словами Кетеліна
Предою, нормативні акти містять помилки,
через які цей розділ не може працювати. В даний час в опозиції соціал-демократи
вважають неприйнятною навіть дискусію
про скасування Спеціальної секції в контексті, в якому, на їхню думку, щодня
відбуваються зловживання в правосудді. Колишній міністр юстиції СДП Ана Бірчалл, нещодавно виключена з партії,
привітала прийняття меморандуму, який вона назвала важливим кроком для
відновлення довіри до правосуддя.
Бухарест- Брак робочої сили, зростання
інфляції або зміна валютного курсу є одними з найбільш важливих проблем
майбутнього року для ділового середовища в Румунії – показує «Барометр стану
економіки», опублікований консалтинговою компанією. Згідно з дослідженням, нестача робочої сили посилилася
в 2019 році, а залучення іноземних робітників
не компенсувало ані 10% від необхідної потреби. При
цьому, на думку бізнесменів, крім стимулювання споживання, збільшення
заробітної плати в бюджетному секторі посилило дисбаланс на ринку праці. На запитання про те, які заходи необхідні
для розвитку стабільної економічної основи, фірми відзначили податкову
передбачуваність, оцифровку державного управління, інвестиції в інфраструктуру
і національний план професійної перепідготовки. Дослідження було проведено з 1
по 15 грудня на вибірці з 450 фірм з різних сфер діяльності: від торгівлі до
фінансових послуг, сільського господарства, енергетики, одягу та інформаційних
технологій.
XXX – Румунія є другою
країною в Європейському Союзі щодо грошей, отриманих з-за кордону протягом 2018
року, згідно з доповіддю Євростату, яка представляє ситуацію з грошима,
надісланими минулого року в країни-члени. Згідно з документом, в Румунію направлено
у формі особистих переказів понад 2,7 мільярда євро, і 89% цієї
суми надійшло від фізичних осіб, що перебувають в інших країнах-членах
Європейського Союзу. Португалія, яка отримала загалом понад 3 млрд євро,
опинилася на першому місці в цьому рейтингу, а наступні позиції посіли Польща,
Хорватія та Болгарія. Майже 5,6 мільйона румунів проживають за межами кордонів,
за оцінками влади в Бухаресті.
Бухарест- Згідно з даними Національного
інституту статистики більше 2 мільйонів іноземців відвідали Румунію в перші 9
місяців цього року і витратили майже 5 з половиною мільярда леїв (близько 1
мільярд 150 мільйонів євро). Майже половина з них прибули у службових справах,
для участі в конгресах, конференціях, курсах, ярмарках і виставках. Іноземці
витратили майже 50% коштів на проживання, вважаючи за краще розміщення зі
сніданком. Близько 17-18 відсотків витрат були зроблені в ресторанах і барах, а
трохи більше 30 відсотків довелося на подарунки та сувеніри. 80% іноземців
приїхали в Румунію на літаку, 11% – на особистих автомобілях і 7% – на
туристичних і рейсових автобусах.
