23 лютого 2023 року

ВІЗИТ
– Зовнішні
загрози демократичному порядку в Республіці Молдова викликають особливе
занепокоєння, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер під час
спільної прес-конференції з президенткою Республіки
Молдова Майєю
Санду. «Ми переживаємо період криз історичного масштабу», – сказав глава румунської
держави, згадавши війну Росії проти України. Йоганніс повторив, що Румунія
рішуче засуджує спроби Росії дестабілізувати Республіку Молдова і запевнив у підтримці сусідньої країни перед цими викликами. «Румунія
продовжуватиме твердо підтримувати повагу до суверенітету та територіальної
цілісності Республіки Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів», – також
заявив Клаус Йоганніс. Своєю чергою Майя Санду показала, що
країна переживає безпрецедентні випробування і подякувала Румунії за те, що
вона є її другом і захисником. Вона нагадала, що на початку війни Р.Молдова
була найуразливішим сусідом України. «Зараз ми більш підготовлені, ми
консолідуємо нашу обороноздатність, у нас є нові джерела енергії, на які можемо
покластися, ми збільшили експорт до Європейського Союзу, ми стійкіші та
сильніші», – сказала президентка Республіки Молдова.

Roxana Vasile, 23.02.2023, 10:40

ВІЗИТ
– Зовнішні
загрози демократичному порядку в Республіці Молдова викликають особливе
занепокоєння, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер під час
спільної прес-конференції з президенткою Республіки
Молдова Майєю
Санду. «Ми переживаємо період криз історичного масштабу», – сказав глава румунської
держави, згадавши війну Росії проти України. Йоганніс повторив, що Румунія
рішуче засуджує спроби Росії дестабілізувати Республіку Молдова і запевнив у підтримці сусідньої країни перед цими викликами. «Румунія
продовжуватиме твердо підтримувати повагу до суверенітету та територіальної
цілісності Республіки Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів», – також
заявив Клаус Йоганніс. Своєю чергою Майя Санду показала, що
країна переживає безпрецедентні випробування і подякувала Румунії за те, що
вона є її другом і захисником. Вона нагадала, що на початку війни Р.Молдова
була найуразливішим сусідом України. «Зараз ми більш підготовлені, ми
консолідуємо нашу обороноздатність, у нас є нові джерела енергії, на які можемо
покластися, ми збільшили експорт до Європейського Союзу, ми стійкіші та
сильніші», – сказала президентка Республіки Молдова.

ГА
ООН – У четвер та п’ятницю міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
бере участь у заходах Організації Об’єднаних Націй приурочених річниці початку
війни Росії проти України. Глава румунського МЗС виступить у рамках 11-ї
спеціальної позачергової сесії Генеральної Асамблеї ООН, скликаної з метою
ухвалення резолюції щодо забезпечення всеосяжного, справедливого та сталого
миру в Україні, співцініціатором якої є й Румунія. У п’ятницю міністр
закордонних справ Румунії візьме участь у дебатах на міністерському рівні Ради
Безпеки ООН щодо України. Глава румунської дипломатії представить у Нью-Йорку
зусилля Бухареста на підтримку понад 3 мільйонів 600 тисяч українських
біженців, які перетнули кордон Румунії, а також сприяння експорту з початку
війни близько 13 мільйонів тонн українського зерна. Водночас він підтвердить рішучу
підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також відданість
Румунії активному сприянню міжнародному миру та безпеці.

ШЕНГЕН – Прем’єр-міністр Ніколає Чуке підтвердив у
четвер на зустрічі з послами держав-членів Європейського Союзу, акредитованими
у Бухаресті, що приєднання Румунії до Шенгенської зони залишається пріоритетом
офіційного Бухареста. Глава уряду наголосив, що триватимуть політичні та
дипломатичні дії по всіх каналах з метою визначення конкретних рішень для
успішного досягнення цієї мети. Згідно з прес-релізом уряду, на зустрічі, що
відбулася в посольстві Швеції в Бухаресті, в контексті головування цієї країни
в Раді ЄС, прем’єр-міністр Ніколає Чуке представив, серед іншого, економічні досягнення
Румунії за останні 12 місяців, наголосивши на ролі, яку відіграють високі обсяги
інвестицій та освоєння коштів з європейських фондів у підтримці економічного
зростання на 4,8% у складному контексті війни в сусідній Україні, зростання цін
на енергоносії та повільному відновленні після пандемії Covid-19.

ТУРИЗМ – Починаючи з четверга понад 151 компанія з
різних країн пропонують у Бухаресті, на румунському туристичному весняному
ярмарку путівки зі знижками до 50% для популярних напрямків, а також спеціальні
акції для путівок люкс. Захід просуває найвигідніші та найцікавіші туристичні
пропозиції в Румунії та за кордоном. У ярмарку беруть участь 10 країн:
Болгарія, Кіпр, Єгипет, Греція, Ізраїль, Р.Молдова, Польща, Румунія, Туреччина
та Угорщина.

ЗЕМЛЕТРУС
-Новий землетрус
магнітудою 3,9 балів за шкалою Ріхтера стався в ніч із середи на
четвер у Горжанському повіті на південному заході Румунії, на глибині
11 кілометрів. Про це повідомив Національний
інститут фізики Землі. 13 лютого у повіті Горж на глибині 16 кілометрів сталися підземні поштовхи магнітудою 5,2 бали. Наступного дня у тому ж районі стався
новий землетрус магнітудою 5,7 балів. Сейсмологи оголосили, що після
землетрусу 13 лютого в цьому регіоні було
зафіксовано понад
960 підземних поштовхів магнітудою від 0,2 та 5,7 балів, проте їхня кількість і потужність зменшилися в останні дні.
Історичний регіон Олтенія, в якому відбулися ці землетруси, відомий
слабкою та помірною сейсмічною активністю з дуже рідкісними подіями
магнітудою понад 5 балів.

МЕРЦІШОР
– У Національному музеї селянина у Бухаресті у суботу відкриється традиційний
ярмарок МерцІшора. Студенти, художники, народні майстри, а також дизайнери та
архітектори запропонують для продажу відвідувачам предмети прикраси, які в
Румунії дарують дівчаткам та жінкам 1 березня на день Мерцішора. Цей звичай
святкувати день 1 березня зафіксований етнологами не лише у румунів, а й у
болгар та албанців. У Румунії у минулому кожен початок весни селяни вважали
Мерцішор захисним знаком. Дітям прив’язували до зап’ястя срібну монету зі
скрученою ниткою з вовни або білої та червоної бавовни, щоб захистити їх від
хвороби, а потім через 12 днів вішали її на дерево, щоб дерево багато вродило,
або на роги великої рогатої худоби, щоб тварина була здоровою. Цей звичай також
був запозичений міським світом, який перетворив Мерцішор на невеликий предмет
прикраси, до якого прив’язують біло-червону скручену нитку, яку жінки носять на
грудях чи руці.