160-річчя з дня Об’єднання румунських князівств
24 січня 1859 року у Бухаресті Александру Йоан Куза, який за тиждень до цього був обраний правителем Молдови,одноголосно був обраний Виборними зборами правителем Волощини та проголошений господарем Об'єднаних князівств.
Steliu Lambru, 24.01.2019, 08:35
У Румунії,
Республіці Молдова та в
румунських громадах за кордоном сьогодні відзначають 160-річчя з дня Об’єднання
румунських князівств. 24 січня 1859 року у Бухаресті Александру Йоан Куза, який
за тиждень до цього був обраний правителем Молдови,одноголосно був обраний
Виборними зборами правителем Волощини та проголошений господарем Об’єднаних
князівств. У цей день фактично здійснилося об’єднання двох провінцій, заселених
переважно румунами. Три роки по тому, 24 січня 1862 року, за підтримки
Імператора Франції Наполеона ІІІ-го це об’єднання було визнане на міжнародному
рівні, а нова держава отримала назву Румунія.
Возз’єднання
Молдови та Волощини в 1859 році стало кінцевим етапом багаторічних зусиль,
докладених кількома поколіннями з 1770 по 1857 роки. У першій половині XVI сторіччя Волощина та Молдова перебували у
сфері впливу Османської імперії, та, як і решта територій, що знаходилися під
турецьким контролем, не проходили головні етапи розвитку разом з країнами
Західної Європи: Відродження та Реформа, бароко та просвітлення.
Економічне,
політичне та культурне відставання румунських князівств від західних країн було
значними. Тому модернізація мала більші відтінки в румунському просторі. Об’єднання
Волощини з Молдовою не було центральною темою проектів модернізації румунського
суспільства, оскільки тоді більш важливими вважалися соціальні та інституційні
реформи. План об’єднання виник у середині ХІХ сторіччя та був втілений у життя
5 та 24 січня 1859 року, коли Александру Йоан Куза був обраний спочатку
правителем Молдови, а потім і Волощини . З 1859 по 1861 рр. було здійсненне й
адміністративне об’єднання двох князівств. Під егідою Центральної комісії з
осередком в місті Фокшань була створена єдина інституційна система, єдина монетарна
політика та єдина армія.
Правління
Александра Іоана Кузи (1859-1866 рр.) заклало, в результаті здійснення ним
радикальних реформ, інституційні основи сучасної Румунії. Упродовж семи років
були прийняті Цивільний та Кримінальний кодекси, розроблені під впливом
французької правової системи французький натхнення, початкова освіта стала
обов’язковою, були засновані перші вищі навчальні заклади – 1860 року в Яссах,
який названо на честь Александра Йона Кузи, а через чотири роки – у Бухаресті.
У 1918 році,
процес створення національної держави завершився возз’єднанням з Королівством
Румунії всіх історичних провінцій, в яких більшість складали румуни, території,
які до того перебували в складі сусідніх багатонаціональних імперій.
