Соціал-демократи після з’їзду
Внутрішні вибори у головній політичній силі країни, Соціал-демократичній партії, яка входить до складу правлячого Соціал-ліберального союзу завершились як передбачалося.
Florentin Căpitănescu, 22.04.2013, 16:11
Внутрішні вибори у головній політичній силі країни, Соціал-демократичній партії, яка входить до складу правлячого Соціал-ліберального союзу завершились як передбачалося. Прем’єр-міністр Віктор Понта був переобраний переважною більшістю голосів лідером партії. Здобуті результати на парламентських та місцевих виборах минулого року, розсіяли будь-який можливий сюрприз.
Більше того, Лівіу Драгня – права рука Понти, як в уряді, так і в партії, зміцнив свою позицію, після його обрання на посаду виконавчого голови партії. До речі, політичні оглядачі стверджують, що ця посада, яка певний час зникла з органіграми партії, була спеціально відновлена, для того щоб збільшити силу Драгні всередині Соціал-демократичної партії, надаючи більше легітимності його рішенням.
Теж у рамках з’їзду Соціал-демократичної партії були обрані 16 заступників голови — вісім на національному та вісім на регіональному рівнях. Найцікавіша частина політичних вихідних минула, але після виборів, Соціал-демократична партія, у відсутності будь-якої конкуренції на лівому політичному фланзі повідомила, що висунить власних кандидатів до Європарламенту в 2014 році.
Окремі спостерегачі вважають, що відповідне повідомлення є ще одним кроком на шляху розпаду Соціал-ліберального союзу, шлях прокладений останнім часом, недружніми заявами та діями. Пояснення Віктора Понти, згідно якому, Соціал-демократична та Націонал-ліберальна партії отримали б більше голосів у випадку коли висунули б окремих кандидатів, здається оправдованим, але спостерегачі вважають, що може бути і небезпечною демаркаційною лінією.
З цієї нагоди, Віктор Понта відновив звинувачення на адресу окремих відомих членів Націонал-ліберальної партії, які стали небажаними особами для лідера соціал-демократів. Трищена між Соціал-демократичною та Націонал-ліберальною партіями стала відомою для широкої публіки після того, як Віктор Понта, у якості міністра юстиції, незважаючи на рішучу опозицію лідера лібералів Кріна Антонеску, зробив окремі пропозиції для посади генерального прокурора Румунії та посади голови Національної антикорупційної дирекції. До речі, на знак протесту, Крін Антонеску, який згідно програмі Соціал-ліберального союзу на середній та довгий строки, має бути кандидатом цього політичного союзу на президентських виборах у 2014 році, відмовився від міністерства юстиції.
Підвищення оподаткування великих зарплат у державному секторі, чого бажала Соціал-демократична партія, було іншим каменем спотикання для єдності Соціал-ліберального союзу. Якщо можливий розпад союзу ще не відомий, очевидним є той факт, що Соціал-демократична та Націонал-ліберальна партії все менше готові до компромісу всередині Соціал-ліберального Союзу
