Румунія та ситуація в Україні
Румунія беззастережно підтримує незалежність, територіальну цілісність і суверенітет України, - знову заявили Президент Траян Бесеску і Комітети у закордонних справах двох палат Парламенту Румунії.
Roxana Vasile, 13.03.2014, 12:00
Румунія не підняла рівень бойової готовності, оскільки зараз немає ризику конфлікту з Росією, – запевнив президент Траян Бесеску на прес-конференції на тему конфліктної ситуації в сусідній Україні. Він знову наголосив на тому, що Бухарест повністю підтримує незалежність, територіальну цілісність і суверенітет сусідньої держави.
Траян Бесеску: «Румунія вважає, що присутність військ Російської Федерації на території України, без згоди останньої та поза положеннями двосторонніх угод є агресією відносно України. Ми високо цінуємо витримку, яку демонструють українські війська не відповідаючи на провокації, уникаючи, цим самим, ескалації ситуації. Ми вважаємо поза законом ініціативну Верховної Ради АРК прийняти декларацію про незалежність в перспективі референдуму.»
Офіційний Бухарест вважає, що референдум про приєднання Автономної Республіки Крим до Росії є неконституційним. Більше того, Бухарест оголосив, що він приєднається до євроатлантичних зусиль з відновлення правопорядку в Україні. До речі Румунія вже висловила свою готовність взяти участь в будь-яких переговорах зі врегулювання російсько-українського конфлікту. Траян Бесеску: «Якщо комусь знадобиться досвід сусіда, який добре знає ситуацію в регіоні, ми висловили готовність увійти до можливого переговорного формату, але юридично і морально, ми вважаємо, що США і Великобританія, як підписанти Будапештського меморандуму мають бути на передовій лінії переговорів і вони це роблять.»
У 1994 році Україна погодилась відмовитися від ядерної зброї в обмін на гарантії територіальної цілісності від Сполучених Штатів, Великобританії та Росії. Тому приєднання Криму до РФ буде мати серйозні наслідки, заявив у Страсбурзі румунський євродепутат Йоан Мірча Пашку. «Якщо Росія забере Крим, інші країни будуть змушені двічі подумати, перш ніж відмовитися від ядерного статусу, а це негативно вплине на нерозповсюдження ядерної зброї. І, мабуть, найголовніше, вся європейська система безпеки розвалиться і треба буде обговорювати створення нової, але переговори треба буди вести з більш агресивною Росією.»
Не менш небезпечним є й поява нового замороженого конфлікту в Чорноморському регіоні, що може призвести до регіональної дестабілізації вважає президент Траян Бесеску: «Ми не могли передбачити ситуацію в Грузії. Події в Україні застали нас зненацька. Буде смішно, якщо подібне станеться й з Республікою Молдова, і ми знову не будемо готові або здивовані, враховуючи те, що Румунія вже давно повідомляє своїх союзників про ці ризики.»
Раніше Комітети у закордонних справах двох палат Парламенту Румунії прийняли Декларацію про підтримку України та українського народу на європейському шляху. У документі також зазначається, що Румунія підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Декларація буде надіслана по дипломатичних каналах всім зацікавленим країнам Європи, Верховній Раді України і двом палатам російського парламенту.
Голова Комітету у закордонних справах Сенату Румунії Петру Філіп. «У цьому випадку йдеться про агресію однієї країни проти іншої країни, тому у документі містяться деякі дипломатичні вирази про агресію, ми не побоялися це підкреслити. Ми підтримуємо беззастережно суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах міжнародно визнаних кордонів і вважаємо, що в 2014 році не можна знову говорити про легітимність кордонів, та відхиляємо будь-які військові, політичні та економічні дії або будь-які інші форми примусу проти української держави. »
У Декларації румунські парламентарії закликають до мирного вирішення кримської кризи, наголошуючи на необхідності захисту політичних і суспільних інтересів російськомовного населення з допомогою демократичних засобів, як це відбувається у всій Європі.
У цьому контексті, Збройні сили Румунії продовжують, відповідно до попереднього плану, всі програми і військові навчання. Начальник Генерального штабу отримав наказ провести у першій половині року усі навчання, заплановані на друге півріччя. Водночас Румунія відрила свій повітряний простір для розвідувальних літаків НАТО з радарною системою AWACS і дозволила французькому фрегату увійти в найближчі дні в територіальні води Румунії.
