Румуни та війна на сході України
Заклопотаність Бухареста з приводу ситуації в сусідній Україні збільшується наявністю значної і вельми уразливої румунської громади, яка проживає у цій країні.
România Internațional, 04.02.2015, 13:44
Анексія Москвою Криму, а також надання фінансової, політичної та військово-технічної допомоги проросійським сепаратистам були рішучо засуджені всіма офіційними особами з Бухареста. Комітети по спеціальності, пленум Парламенту, нинішній Президент Клаус Йоханніс, колишній глава держави Траян Бесеску, премєр-міністр Віктор Понта, колишні глави румунської дипломатії Тітус Корлецян і Теодор Мелешкану, як і нинішній міністр МЗС Богдан Ауреску одноголосно кваліфікували дії Росії як агресію та висловилися на користь дотримання суверенітету і територіальної цілісності України.
У якості члена ЄС та НАТО, як стратегічний партнер США, Румунія без вагання приєдналася до введених Брюсселем і Вашингтоном економічних та політичних санкцій проти Москви. Українці, які постраждали під час кривавих репресій, ініційованих проросійським екс-президентом Віктором Януковичим, були госпіталізовані в кращих бухарестських лікарнях.
В рамках Північноатлантичного альянсу, Румунія зобов’язалася очолити процес забезпечення кібероборони сусідньої України. Постійна турбота румунів відносно кризи в Україні має дві головні причини. З одного боку, Україна є найбільшим територіальним та демографічним сусідом Румунії, з яким має спільний кордон, загальною протяжністю понад 600 кілометрів. З іншого боку, в Україні проживають майже 500.000 етнічних румунів, зокрема вздовж спільного кордону.
Анексовані в 1940 році Сталіним, після ультиматуму, східні румунські територій – Північна Буковина та Південна Бессарабія, Герцаївський район, острів Зміїний, в 1991 році увійшли до складу України. Бухарест, який завжди висловлювався за дотримання суверенітету і територіальної цілісності України, бажає гарантування прав румунської громади відповідно до європейських стандартів.
У ході зустрічі з Послом України в Бухаресті Теофілом Бауером міністр закордонних справ Богдан Ауреску сказав, що румунська сторона сподівається, що виконання передбачених законом положень про часткову мобілізацію в Україні не мають вибірковий характер і здійснюється справедливо, прозоро та передбачувано, з уникненням будь-якого дискримінаційного підходу за національною ознакою. Ця заява була зроблена після інформації згідно яким, щоб припинити втечу від мобілізації, українська влада вирішила ввести обмеження вільного пересування військовозобов’язаних через кордон. Бухарест уважно стежить за ходом цього процесу і, через Генеральні консульства у Чернівцях та Одесі та через Посольство Румунії в Києві, знаходиться в постійному контакті з представниками етнічних румунів та українських органів місцевої влади й військкоматів, – додав Богдан Ауреску.
