Парламентська асамблея НАТО в Бухаресті

Скорочення технологічних інвестицій може поставити НАТО у незручну позицію, особливо по відношенню до Росії та Китаю. Цей висновок міститься в документі, представленому під час засідання Парламентської асамблеї НАТО в Бухаресті.

Florentin Căpitănescu, 09.10.2017, 12:10

Північноатлантичний альянс ризикує втратити
технологічне лідерство, якщо не вкладатиме кошти в наукові дослідження і
розробки, йдеться в доповіді, представленій на 63-й сесії Парламентської
асамблеї НАТО, що відбулася в Бухаресті.

Документ, представлений генеральним
доповідачем Томасом Маріно (США), має назву «Підтримка технологічної переваги
НАТО: стратегічна адаптація й дослідження та розробки в галузі оборони». Згідно
зі звітом, технологічна перевага НАТО піддається ерозії, в той час як основні
зміни в сфері науки і техніки, а також окремі тенденції можуть вплинути на
стратегічний баланс з точки зору виробництва, в короткостроковій перспективі, і
штучного інтелекту, у довгостроковій перспективі.

Томас Маріно зазначив, що на даний
момент НАТО не готова справитися з цими проблемами, особливо через низькі
інвестиції держав-членів Альянсу загалом у наукові дослідження і розробки в
оборонній галузі. У цей час, – підкреслив Маріно, – бюджет Росії в галузі
досліджень і розробок в оборонній промисловості подвоївся з 2012 по 2015 роки, а
деякі експерти вважають, що бюджет на дослідження і розробки в Китаї до 2022 року
перевищить відповідний бюджет США, які наразі покривають дві третини загальних
витрат НАТО.

Доповідач наголосив на тому, що союзники повинні
виконати зобов’язання виділяти 2% ВВП на оборону, як, наприклад, це робить
Румунія. Він також висунув ідею створення спільного фонду оборони ЄС, який міг
би значною мірою сприяти розвитку науково-технічних можливостей та відтворення
оборонної промислової бази на старому континенті.

З іншого боку, в доповіді політичного комітету
Парламентської асамблеї НАТО зазначається, що Росія зміцнює свої військові
можливості і розширює свою діяльність на східному кордоні НАТО. У документі «Росія
– від партнера до конкурента» перераховані способи, які Москва використовує для
тиску на євроатлантичний простір.

Провокаційні дії Москви щодо Альянсу та
агресивні дії проти України, Грузії та інших партнерів НАТО підривають
стабільність всього євроатлантичного регіону. У доповіді рекомендується збереження
союзниками стійкої стримуючої позиції відносно російських викликів та агресії
проти партнерів НАТО, особливо проти України та Грузії. У документі робиться
висновок про те, що союзники повинні мати періодичний і змістовний діалог з Росією, навіть якщо в
даний час неможливо говорити з Москвою щодо низки питань, таких як боротьба з
тероризмом або забезпечення миру в Сирії.