Чого бояться румуни?
Інфляція, падіння рівня життя, корупція та крадіжки були визначені румунами як основні проблеми, що стоять перед країною, згідно з опитуванням, проведеним Центром міської та регіональної соціології.
Sorin Iordan, 25.09.2023, 10:03
Більшість румунів вважають, що
справи в Румунії йдуть у неправильному напрямку, свідчать результати
опитування, проведеного Центром міської та регіональної соціології – CURS,
опублікованого в неділю. Згідно з опитуванням, частка тих, хто дотримується
цієї думки, становить 69%, в той час як 22% вважають, що справи йдуть у правильному
напрямку, а 9% не знають або не змогли відповісти.
Також 41% опитаних вважають, що
через рік їхнє становище буде гіршим, 38% – вважають що буде тиким самим, а 18%
– що кращим. Згідно з опитуванням, основними проблемами, з якими стикаються
румуни, є інфляція – 19%, низькі доходи і, відповідно, рівень життя – 17%, а
також корупція і крадіжки – 16%. Транскордонні проблеми, такі як міграція та
війна в Україні, турбують лише 3% респондентів, нарівні з тими, хто визначив
політичний клас та інфраструктуру Румунії як головні проблеми. Що стосується
довіри до національних інституцій, то на першому місці знаходиться пожежна
служба з 73%, за нею йде армія з 68% і церква – 63%. Організації НАТО довіряють 42% румунів, в той час як 52% мало або дуже мало довіряють Північноатлантичному альянсу. Крім того, лише 35% респондентів
мають велику і дуже велику довіру до Європейського Союзу, а 59% мають невелику
і дуже невелику довіру до ЄС.
Політичний клас і державне керівництво
знаходяться в кінці рейтингу довіри румунів. 13% довіряють президенту і
парламенту Румунії і лише 10% довіряють політичним партіям. Перешкоди, з якими
стикається Румунія на шляху до вступу в Шенгенську зону, знизили оптимізм її
громадян. Таким чином, 60% опитаних вважають,
що країна не буде прийнята цього року до європейської зони вільного
пересування, і лише 27% вірять, що Румунія буде прийнята до Шенгену в 2023
році. 41% румунів вважають Австрію відповідальною за неприєднання Румунії до
Шенгену, в той час як 21% покладають відповідальність на румунський уряд, а 12%
– на Раду Європейського Союзу.
Опитування також показало, що якби парламентські
вибори відбулися наступної неділі, половина румунів проголосувала б за дві
партії, які зараз формують правлячу коаліцію – Соціал-демократичну партію і
Націонал-ліберальну партію. Отож,
31% опитаних довіряють СДП, 19% – НЛП, в той час як опозиційні партії – Альянс за об’єднання румунів та
Союз За порятунок Румунії – набрали б 18 та, відповідно, 11%
голосів, а Демократичний союз угорців Румунії отримав би 5%.
Опитування CURS проводилося методом особистого інтерв’ю з 12 по 22 вересня за
національною репрезентативною вибіркою з 1.008 респондентів і має максимальну
похибку плюс-мінус 3,1%.
