Мобільність і зміна циганських громад

За даними перепису від 2011 року, населення ромів у Румунії складає 620 000, але в дійсності їх більше.

Christine Leșcu, 16.12.2015, 10:54

За
даними перепису від 2011 року, населення ромів у Румунії складає 620 000, але в
дійсності їх більше. Роми не користувались масштабними соціологічними
дослідженнями. Принаймні, таким є висновок до якого дійшли автори дослідження
Позитивні аспекти міграції. Циганські жінки, як чинники зміни. Дослідження
– проведене фондом Євроцентрика, шляхом фінансування EEAGrants – спрямоване на виявлення ефектів сезонної міграції за кордон циганських
жінок та їхнього статусу у своїх громадах.

У
той же час, дослідження намагалось розкрити деякі з соціальних відносин в
рамках цієї мало відомої громади, яка часто сприймається через призму деяких
кліше, як підкреслила Габріела Дреган, директор Європейського інституту в
Румунії: Ми маємо справу з групою, яка відчуває себе дискримінованою. І це
не безпідставне сприйняття. Ми подивились Eurobarometer,
проведений ЄС у червні 2015 року за участю 28 000 європейських громадян. Одне
із запитань було:Ви думаєте, що
дискримінація за ознакою етнічного походження широко поширена? 64%
респондентів сказали, що дуже поширене. Запитання про етнічне походження
стосувалось як ромської, так і інших етнічних громад. Інше запитання, однак,
здавалося, ще більш цікавим: Скільки з них відчували б себе абсолютно
незручно або комфортно, якщо їхні діти мали б зв’язок з особами іншої
національності, 34% заявили, що почували б себе дуже некомфортно, якщо
їхні діти мали б стосунки з циганськими дітьми. Це найвищий відсоток
висловлений у цьому сенсі європейськими громадянами. В дійсності, таке сприйняття
цієї громади існує, і безперечно воно вмотивоване деякими реальними елементами.

Прагнучи
уникнути дискримінації, але й поганого економічного становища, багато циган
їдуть в Європу в пошуках кращих умов життя. Деякі з них їдуть до Норвегії, де їх
супроводжували співробітники Фонду Євроцентрика. Їх дослідження
було спрямоване на циганські жінки з трьох громад Горжанського повіту. З ними
розмовляли як у Румунії, так і в Норвегії, куди вони прибули після поневірянь
по Європі, як ми дізнаємося від одного з авторів дослідження Лівіу Янку: У цьому дослідженні ми спостерігали дуже цікаві аспекти про зміну
міграції циган з півдня на північ, в залежності від соціально-економічного
розвитку Європи. Якщо у 2000-их роках, вони працювали, наприклад, сільськогосподарськими
робітниками в Португалії, після економічної кризи вони змінили своє призначення
і прибули до скандинавських країн. Тут нинішні правила виключають їх з ринку
праці, таким чином, вони будучи змушені жебракувати. Є і винятки, багато з них
хочуть працювати, але нормативні бар’єри, незнання мови та інші перешкоди
такого роду не заохочують їх у цьому напрямку.

Крім
дискримінації, убогості і браку освіти, циганські жінки також стикаються з
низкою проблем, специфічних для них, як зізнається Крістіна Тенасе, член
ромської громади і керівник програми в рамках Фонду Врятуйте дітей: Насправді, взагалі, жінка не рівна чоловіку, але залежно від громади
ромів нерівність є більшою або меншою. Наприклад, не може сидіти за столом
разом з чоловіком, коли їдять, не допускається йти поруч з чоловіком, він йде
перед дружиною.

Міграція
здається трохи змінює статус жінок, не обов’язково поліпшує його, але, скоріше,
доповнює його новими завданнями. Лівіу Янку: Щодо жінок, цільова група даного дослідження, ми виявили, що міграція
викликає специфічні зміни в їхньому статусі Сімейна атмосфера краща,
враховуючи, що кошти, отримані від імміграції більші. Крім того, імміграція є
дією, яка включає в себе ризики, з ними більше радяться, ніж раніше. Коли
чоловіки не можуть виконувати свою традиційну роль, щоб забезпечити сімейний
дохід – хворі або пішли, хто знає курда – жінки змушені відмовитися від
соціальних обмежень специфічних їхнім громадам і взяти свою долю у свої руки:
принести дохід доглядати за хворими родичами і втручатись в процес міграції.

Результати дослідження
можуть бути розтлумачені і по-іншому, як підкреслила Габрієла Дреган: Було поставлено 26
запитань, багато з яких пов’язані з їх статусом: що вони роблять в Норвегії, як
заробляють гроші. Запитання, які могли
виявити або ні зміну статусу жінок були наступними: Що-небудь змінилося у
вашій родині, відколи ви прибули в Норвегію? Що змінилося? Хто приймає рішення
у вашій родині? На перше запитання, більше половини відповіли
так. У цьому випадку, слід побачити, що саме змінилося. Доходи були
дещо вище. Це призводить до іншої сімейної атмосфери. На запитання змінилось
що-небудь щодо прийняття рішень, 70% респондентів сказали нічого. Все
змінюється важко. Культурні моделі не змінюються протягом короткого часу, але
протягом тривалих періодів часу, або зовсім не змінюються. Культурні традиції
не легко змінити, вкрай складно. Підсумок дослідження був дуже цікавим, але з
моєї точки зору, зміни не видно.

Аби
дійсно змінити менталітет потрібно, щоб досвід міграції доповнити освітою,
вважає Христина Тенасе: Освіта дуже
важлива. Якщо в інших країнах роми увійшли в контакт з тамтешнім мажоритарним
населенням, є можливість, щоб вони самі змінилися залежно від культури в яку
вони інтегруються. Наприклад, і ми взяли багато речей від мажоритарного
населення. Тому асоціація Врятуйте дітей приділяє велику увагу
освіті і розвиває проекти з підготовки вчителів ромів і неромів, щоб культура і
традиції циган були відомі, аби батьки були залучені до шкільних заходів дітей,
щоб одні вчилися від інших.

Крім
проведення соціологічного дослідження, проект Позитивні аспекти
міграції включив і організацію двох фестивалів ромських умільців у
Норвегії.