Знову про усиновлення

У Румунії можуть бути усиновленими тільки 3500 неповнолітніх, які перебувають у дитячих будинках і прийомних сім'ях, тобто ті, які включені до так званої системи захисту дітей, що належить румунській державі.

Christine Leșcu, 06.04.2016, 04:01

У Румунії можуть бути усиновленими тільки 3500 неповнолітніх, які перебувають у дитячих будинках і прийомних сім’ях, тобто ті, які включені до так званої системи захисту дітей, що належить румунській державі. Решта до 58 000 живуть окремо від своїх сімей в тій же системі, але всі вони мають родичів. Чому потрапляють ці діти під опіку держави? Статистика дає нам одне з пояснень: 43% підлітків у притулках потрапляють тут через бідність. Для тих, у кого є родичі, влада розробляє індивідуальні плани для реінтеграції в розширені сім’ї.

Реінтеграція має місце, в набагато меншій кількості випадків, ніж хотілося б, і усиновлення – рішення для інших дітей – це занадто довгий процес, щоб мати високі шанси на успіх. Чинний закон про усиновлення, що вступив у силу з 2004 року, заснований на принципі робити все можливе, щоб неповнолітніх вирощували родичі, і дитина може бути усиновлена тільки після того, як її родичів шукали до четвертого ступеня, але вони відмовилися доглядати за нею.

Тривалий і нелегкий пошук родичів є лише однією з причин затримок усиновлення, що на жаль, часто навіть сприяє їх невдачі стверджує голова Національного департаменту із захисту прав дітей і усиновлення Габріела Коман: До системи захисту, діти, які походять із сімей потрапляють відносно легко. Потрапляють близько 5000 дітей за рік, до системи захисту, і ця цифра залишається відносно стабільною протягом останніх років. Вони перебувають в цій системі захисту, в середньому 6,5 років, що означає догляд за ними. Статистичні дані показують, що існує велика різниця між кількістю дітей, які підлягають усиновленню і тими, котрі усиновлюються, між сім’ями, котрі мають свідоцтво прийомної сім’ї, і числом дітей, які усиновлюються. Крім того, більшість сімей хочуть усиновити немовлят. 85% шукають дитину у віці до 6 років, що клінічно здорова, але ці діти знаходяться в системі, в набагато меншій кількості, ніж скільки б хотіли прийомні сім’ї.

Кілька разів змінений, закон про усиновлення недавно був переглянутий на рекомендації, представлені громадянським суспільством, а також бюро ЮНІСЕФ в Румунії, яке вітає ці зміни в особі свого представника в Бухаресті Санді Бланше: Як визнає влада Румунії сьогодні процес усиновлення здійснюється занадто повільно. У середньому триває 15 місяців. З переглядом закону, передбачається, що цей період значно скоротиться. Ми також вітаємо введення відпустки, що надається одному з батьків, які усиновлюють, яка триватиме максимум один рік. Відповідний батько буде отримувати допомогу в розмірі 1700 леїв на місяць (380 євро). І, нарешті, я хотіла б підкреслити, що ми повинні бути дуже обережні, коли мова йде про досягнення деяких цілей. Мета скорочення періоду усиновлення не означає, що всі усиновлення повинні бути завершені в певному часовому горизонті. Це не основна мета. Головна мета полягає в тому, щоб ситуація дитини змінилась, і їй знайшли підходящу сім’ю.

Інші зміни закону передбачають скорочення періоду пошуку родичів до четвертого ступеня від одного року до шести місяців та інтеграція до розширеної сім’ї. Крім того, дворічний термін, встановлений для усиновлення дитини буде видалений. Отриманий за рішенням суду, статус буде дійсний з наступного року до згоди на усиновлення або до досягнення дитиною 14-річного віку. Після цього віку, дитина може висловитись про своє власне усиновлення. Також збільшується термін дії сертифіката прийомної сім’ї від одного року до двох років. Крім того, негаразди та випробування, які зазнають потенційні батьки є іншою драматичною стороною усиновлень в Румунії, як ми дізнаємося від Ніколети Крістя-Брунель, румунка, яка живе у Франції і репатрійована, щоб усиновити дитину, але спроба зазнала невдачі.

Ніколета Крістя-Брунель: Те, що відбувається в системі захисту неповнолітніх в Румунії є геноцидом. Ми маємо в системі близько 60 тисяч дітей, які не можуть рости в сім’ї просто тому, що більшість з них ніколи не будуть усиновлені. Це дуже смутно, і так боляче … Я, як людина, хотіла всиновити дитину, но не могла поїхати до дитячих будинків, щоб побачити тих дітей, тому що я хотіла б взяти їх всіх додому , Цього не сталося, не тільки тому, що я не могла б виростити 60000 дітей, а й тому, що мені не дали право усиновити хоча б одну дитину. Проте, я зробила все, що могла. Я почала деякі демарші унаслідок яких мені вдалось здобути сертифікат для усиновлення дитини. Лише тільки. Весь процес, за допомогою якого я намагалась усиновити дитину в Румунії завершився отримання цього сертифікату. Цей папір пролежав у моєму кабінеті, і я протягом одного року чекала телефону, щоб мені повідомили, що я можу прийти побачити дитину. Але я такого телефона не отримала. Не було знайдено жодної дитини для мене, враховуючи, що в Румунії покидають в середньому чотирьох новонароджених в день, у пологових будинках.

Між часом Ніколета Крістя-Брунел народила дівчинку через штучне запліднення і заснувала Асоціація SOS Безпліддя Асоціація бореться за права сімей, які хочуть мати дітей через усиновлення або через запліднення. Знаючи добре румунську бюрократію, вона із стриманням сприймає внесення змін до закону про усиновлення. Ніколета Крістя-Брунель:Я вважаю, що ці зміни є добрими, особливо, стосовно відпустки для батьків, які усиновлюють дітей. Більшість усиновлених дітей мали більше двох років, і, хоча це важко повірити, батьки не мали один день відпустки. Береш дитину від патронажного працівника і залишаєш її неньці або бабусі, щоб можна піти на роботу. Не враховується період адаптації. Інші зміни хороші, але я хочу бачити, як вони реалізовуються. На папері виглядає все дуже добре. На папері пише, що судові рішення, приймаються протягом 10 днів, але в дійсності це не відбувається.

Нещодавно прийняті Палатою депутатів, внесенні зміни до Закону про усиновлення очікують підписання Президентом Румунії та опублікування в Офіційному віснику, щоб вступити в силу.