Ставлення та очікування румунів, пов’язані із соціальною державою

Протягом 15 років після вступу до ЄС, став помітним економічний прогрес Румунії: середня чиста зарплата зросла в 3,5 рази, темпи зростання економіки були одними з найшвидших у Європі, а щодо валового внутрішнього продукту зростання з останніх років ...

Christine Leșcu, 22.06.2022, 06:09

Протягом 15 років після вступу до ЄС, став помітним
економічний прогрес Румунії: середня чиста
зарплата зросла в 3,5 рази, темпи зростання
економіки були одними з найшвидших у
Європі, а щодо валового внутрішнього
продукту
зростання з останніх років розміщує Румунію на першому місці серед країн Європейського Союзу.
Водночас статистика також показує, що
прірва між багатими та бідними
збільшується, зростає
кількість шкільного
відсіву та еміграція.

У
цих умовах Фонд
Фрідріха Еберта в Румунії
вирішив провести
соціологічне дослідження, щоб дізнатися,
що думають румуни про
участь держави.
Результатом було дослідження Прогресистські ставлення та цінності в
Румунії, про
мету якого детально
розповість соціолог
Кладіу Туфіш, один із співавторів:
Громадський простір сильно симпатизує
правій ідеології, а коли йдеться про
цінності, ми завжди говоримо про
лібералізм, ми говоримо про ринкову
економіку, про конкуренцію, про повагу
до приватної власності, про корупцію
та боротьбу з корупцією. Менше обговорюються
теми, які можуть бути цікавими для
більшості населення, що
живе від дня до дня, від однієї зарплати
до іншої. Саме з цього
зародилася ініціатива Фонду
Фрідріха Еберта. Від
спроби вимірити
певним чином,
чи певні цінності, які зазвичай асоціюються
з лівою ідеологією,
також зустрічаються серед громадськості.

Соціолог
Клауді Туфіш вважає, щоконцепція
«прогресист»
була не
дуже натхненним вибором. Він віддав би
перевагу вислову«ліве спрямування»,
враховуючи, що основні теми опитування,
як правило, знаходять
відбиток у політиках лівого спрямування.
Наприклад, соціальний захист, державне
фінансування освіти та охорони здоров’я,
втручання держави в
економіку для забезпечення справедливого
життя тощо. Серед запитань до
респондентів були йті, що стосувалися
прогресивного оподаткування
– актуальної теми в Румунії, де зараз
обговорюється тема відмови
від єдиної ставки
оподаткування. Соціолог
Клаудіу Туфіш:
Перше питання, яке спало на думку,
стосувалося надання
переваги виду оподаткування
та тих знаменитих
73%. Іншими словами, три чверті населення
вважають, що ті, хто має вищі доходи,
повинні платити вищі податки. Зараз,
звісно, дебати
про прогресивне оподаткування є складними
з економічної точки зору, тому що прогресивне
оподаткування, як правило, це
загальна концепція.
Реалізація цього принципу податкової
справедливості може набути різних
форм. І спосіб реалізації цього принципу
може мати дуже різні результати. (…) Або
таку інформацію ми не
змогли включити до опитування. Ми не
могли перевірити думку респондентів
щодо переваги різних моделей прогресивного
оподаткування. Знаємо лише те, що на
дуже загальному рівні населення вважає,
що ті, у кого більше грошей, повинні
оподатковуватись більше. Але попри це
питання прогресивного оподаткування,
є також питанням щодо різних способів,
якими держава повинна допомагати тим,
хто цього потребує. Прикладом є обмеження
державою орендної плати, тема, яка не
тільки обговорюється в Західній Європі,
але в деяких випадках реалізується на
практиці, наприклад, в Іспанії чи
Німеччині, де існують обмеження щодо
орендної плати. Ця тема ніколи серйозно
не обговорювалася в Румунії. (…) Щодо
обмеження орендної плати державою,
близько третина респондентів, або 34%, в
значній мірі вважають, що це має статися,
а ще майже 30% кажуть, що «значною мірою»
має статися. Якщо додати два відсотки,
то отримаємо близько 65% населення, які
вважають, що держава має обмежити розмір
орендної плати. Ще одне питання, яке
показує, що румуни вважають, що ті, у
кого більше число нерухомостей, повинні
платити вищий податок за це.

Однак
у відповідях учасників опитування також
є суперечності. Хоча більшість вважає,
що держава має збільшити соціальну
допомогу малозабезпеченим верствам
населення, багато хто виступає проти
збільшення державних витрат. Клаудіу
Туфіш пояснює:
Респонденти
вважають, що державні витрати мають
збільшуватися в таких сферах, як
скорочення бідності, допомога по
безробіттю, пенсії за віком, охорона
здоров’я, соціальний захист. Але щодо
цього потребуються більш детальні
дискусії, тому
що ми ставимо
загальні питання в межах
опитування. На такі
загальні запитання люди зазвичай
відповідають:
«Так, ми
повинні витрачати більше грошей аби скоротити бідність
або краще фінансувати освіту та охорону
здоров’я». Але коли
доходимо до наступного запитання,
чи вони згодні з
підвищенням
податків і зборів, або чи
вони вважаю, що повинні
особисто платити більше,
то тут ситуація трохи
змінюється.

З
огляду на високий ступінь загальності
питань, які охоплюють скоріше деякі
гуманістичні ідеали, що
ми
навряд чи можемо відкинути, виникнення
протиріччя цілком природно. Що було б,
якби ми знизили рівень узагальнення і
ставили б більш прикладні запитання?
Відповідає Клаудіу Туфіш:
Ми спостерігаємо за
тим, як підтримка пов’язана
з різними цінностями, і намагаємося
виявити сузір’я цінностей. Тому нас не
обов’язково цікавить частка тих, хто
підтримує певну ідею, а скоріше, ми
зацікавлені в тому, чи мають ті, хто
підтримує краще фінансування освіти,
однакову думку щодо охорони здоров’я
або чи вони
хочуть менших витрат на військову
систему. (…) Я
повертаюся до тих 73%, що відносяться до
ставки оподаткування.
Якби ми поставили запитання у сенсі «чи
згодні ви з тим, що ті, у кого більше 3000
леїв доходу,
платили би
на 50% більше податку», відповідь була б
явно іншою, тому що
3000 леїв – це відносно низька зарплата
для Румунії. Тож все змінюється залежно
від специфіки питання, від
чіткої ситуації, яку ми
ставимо перед респондентом.

Автори
дослідження прийшли
до висновку, що, незважаючи на такі
протиріччя, в Румунії існує масова
підтримка ідеї сильної соціальної
держави, яка впроваджує політики, що
створюють
більшу соціальну рівність.