8 жовтня 2024 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Міхай Пелін і Христина Штірбець, 08.10.2024, 09:47
ЗАХІД – У вівторок у Палаті депутатів румунського парламенту відбувся захід, присвячений пам’яті жертв трагічного теракту, що відбувся в Ізраїлі 7 жовтня 2023 року. У ньому взяли участь представники посольств, акредитованих в Бухаресті, високопосадовці, дипломати, жертви та постраждалі від нападу ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. Учасники заходу рішуче засудили агресію ХАМАС проти держави Ізраїль і закликали до звільнення заручників у секторі Газа. Посол Ізраїлю в Бухаресті Ліор Бен Дор заявив, що теракт від 7 жовтня був найбільшою трагедією з часів Голокосту. Ізраїльські представники подякували румунській владі за беззастережні жести солідарності і дружби. У понеділок, через рік після нападів ХАМАС на Ізраїль, румунський уряд підтвердив своє рішуче засудження цих нападів і закликав до негайного і безумовного звільнення всіх заручників, які все ще утримуються в полоні терористичної організації.
ЗАКОНОПРОЄКТ – Палата депутатів Румунії прийняла у вівторок законопроєкт, який передбачає, що підбурювання до проституції або сприяння проституції або отримання фінансової вигоди від проституції одним або кількома неповнолітніми каратиметься позбавленням волі на строк від 7 до 15 років і забороною мати певні права. За вчинення цього злочину особою, яка раніше вчинила злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, злочин щодо дитячої порнографії, злочин щодо торгівлі людьми, злочин щодо торгівлі неповнолітніми або сутенерство, передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Таким чином, проєкт вносить зміни та доповнення до Кримінального кодексу в частині криміналізації торгівлі людьми та сутенерства. Згідно з прийнятим законодавством, злочином експлуатації людини буде також вважатися примушування її до вчинення дій, передбачених кримінальним законодавством. Палата депутатів є органом, що приймає кінцеве рішення.
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – Пріоритети державної політики щодо захисту культурної спадщини на рівні ЄС, мандат наступної Європейської Комісії та на рівні Румунії обговорювали провідні європейські експерти, високопосадовці Європи та Румунії, які зібралися в Бухаресті 6-8 жовтня на Європейському саміті з питань культурної спадщини. Захід був організований мережею Europa Nostra під патронатом Президента Румунії та за підтримки Європейської Комісії, Міністерства культури та Генеральної мерії Бухареста. У вівторок дослідники, політики, митці, історики та провідні діячі громадянського суспільства і спільноти європейської спадщини зібралися на заході «Агора європейської політики спадщини» – «Дотримання принципів якості у збереженні спадщини». Дискусії були зосереджені на концепції якості у відновленні та збереженні культурної спадщини, а також на пріоритетах майбутнього порядку денного Європейської Комісії. Учасники проаналізували зв’язок між основними політиками ЄС, такими як Європейський зелений пакт і Новий європейський Баухаус, та ключовими документами у сфері збереження спадщини, такими як Європейські принципи якості та Давоська система якості Baukultur.
ШЕНГЕН – Європейський комісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон виступає за приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з наземними кордонами до кінця року. У понеділок вона заявила в Європейському парламенті в Страсбурзі, що саме з таким меседжем вона виступить на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ у Люксембурзі в четвер. Заява була зроблена під час дебатів в Європарламенті щодо відновлення прикордонного контролю деякими країнами Шенгенської зони та впливу цих рішень на зону вільного пересування. Ілва Йоханссон підкреслила, що це має бути тимчасовим заходом і крайнім заходом.
НОБЕЛЬ – Нобелівську премію з фізики за 2024 рік присуджено американському досліднику Джону Хопфілду та канадцю Джеффрі Хінтону за відкриття та винаходи, пов’язані з машинним навчанням за допомогою штучних нейронних мереж, – йдеться у повідомленні Стокгольмського Нобелівського комітету. У 2023 році Нобелівську премію з фізики присуджено дослідникам П’єру Агостіні, Ференцу Краушу та Анне Л’Юйє за експериментальні методи, які генерують аттосекундні світлові імпульси для вивчення динаміки електронів у речовині. Премії будуть вручені переможцям на спеціальній церемонії 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля, винахідника динаміту. Цього року премії в кожній категорії передбачають грошову винагороду в розмірі 11 мільйонів шведських крон (трохи більше 1 мільйона доларів).
