ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Радіофлешмоб до Дня Незалежності України

Всесвітня Служба Радіо Румунія долучилася до «Глобального радіофлешмобу» для відзначення Дня Незалежності України.

прапор України
прапор України

, 24.08.2025, 08:38

Щороку 24 серпня відзначають головне державне свято України — День Незалежності. Саме цього дня 1991 року Верховна рада ухвалила Акт про незалежність України, який проголошував вихід країни зі складу Радянського союзу та заснування суверенної держави. Це рішення отримало підтвердження на всенародному референдумі 1 грудня 1991 року. Відтоді 24 серпня стало офіційним державним святом, що символізує свободу, територіальну єдність і політичну автономію України. Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ України 28 січня 1992-го. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкують щороку 23 серпня. 24 серпня 2025 року Україна святкує 34-ту річницю незалежності – четвертий рік поспіль під загрозою повномасштабної війни. До Дня Незалежності України, цього року вперше Суспільне Радіо України запросило радіостанції з усього світу взяти участь у глобальному радіофлешмобі, щоб вшанувати незалежність України та універсальні цінності, які вона представляє.

RadioRomaniaInternational · Радіофлешмоб до Дня Незалежності України

Європейська мовна спілка (European Broadcasting Union – EBU) відгукнулася на заклик та організує у неділю, 24 серпня, глобальний радіофлешмобом для відзначення Дня Незалежності України. Всесвітня Служба Радіо Румунія, як й інші радіостанції румунського суспільного радіо, вирішила долучитись до цієї ініціативи, транслюючи дві відомі українські пісні: «Чорнії брови, карії очі» та «Ой не світи, місяченьку» у дусі солідарності з Україною, її народом та їхньою відданістю демократії та свободі.

На підтримку цієї ініціативи, два загальнонаціональні радіоканали «Радіо Промінь» та «Радіо Культура» Суспільного створили плейлист із дев’яти українських музичних композицій, що охоплюють широкий спектр жанрів – від сучасної поп- та рок-музики до класичної та традиційної.

«Чорнії брови, карії очі» – одна з найвідоміших українських пісень, яка давно вкоренилася в музичній ідентичності нації. Хоча її часто плутають із народною піснею, романс має в своїй основі текст поезії «До карих очей» відомого перекладача, фольклориста, педагога, одного з кращих знавців української мови і літератури — Костянтина Даниловича Думитрашка (1814–1886).

Його вірш «До карих очей», написаний у 1854 році, миттєво завоював популярність і став частиною традиції живої пісні. Музику до пісні написав український поет, композитор, перекладач Денис Бонковський (1816-1881), а пізніше оркестрову версію створив український композитор, піаніст, хормейстер, редактор Федір Наденко. Сьогодні ця пісня звучить як данина поваги живій культурі, яка вижила, незважаючи на багаторічне гноблення з боку Російської імперії.

Отож, запрошуємо вас послухати пісню «Чорнії брови, карії очі», записану в липні 1999 року за участю відомого українського оперного тенора Михайла Дидика в супроводі Симфонічного оркестру Українського Радіо, під керівництвом Ігоря Палкіна.

 

Чорніï брови, каріï очі,

Темні, як нічка, ясні, как день!

Ой, очі, очі, очі дівочі,

Де ж ви навчились зводить людей?

Вас i немає, а ви мов тута,

Світите в душу, як дві зорі.

Чи в вас улита якась отрута,

Чи, може, справді ви знахарі?

Чорніï брови — стрічки шовкові,

Все б тільки вами я любувавсь.

Каріï очі, очі дівочі,

Все б тільки я дивився на вас!

Чорніï брови, каріï очі!

Страшно дивиться під час на вас:

Не будеш спати нi вдень, нi вночі,

Все будеш думать, очі, про вас.

 

«Ой не світи, місяченьку» – українська народна пісня в обробці Святослава Литвиненка. Українців часто називають народом співаків. За даними фольклористів, було записано від 200.000 до 500.000 українських народних пісень. Ці пісні — не просто мелодії, це голоси поколінь, які часто співали, коли не мали права вільно висловлюватися. Протягом століть, навіть не маючи держави чи армії, українці зберігали свою ідентичність завдяки пісням. Любовна пісня в українському фольклорі не менш сильна, ніж пісня про свободу. Особливо в XIX столітті ліричні романси стали свідченням ніжності та чутливості українського духу. Сьогодні такі пісні залишаються живим виразом національної пам’яті – і стійкої культурної душі.

Пісню «Ой не світи, місяченьку» виконує Людмила Монастирська, посол української культури, одна з найпопулярніших оперних зірок України, яка виконувала головні партії в Ла Скала в Мілані, Королівській опері Ковент-Гарден у Лондоні та Метрополітен-опері в Нью-Йорку. У 2022 році, незабаром після початку масштабної війни проти України, Людмила Монастирська привернула міжнародну увагу, коли замінила російську сопрано в опері Пуччіні «Турандот» у Метрополітен-опера. Вона завершила виступ, показавши український прапор — стриманий, але сильний жест, який резонував у всьому світі як символ свободи, гідності та незламного духу своєї батьківщини. Пісня була записана в 2012 році.

 

Ой не світи, місяченьку,

Не світи нікому,

Тільки світи миленькому,

Як іде додому.

Світи йому ранесенько

Та й розганяй хмари,

А як же він іншу має,

То й зайди за хмари.

Світив місяць, світив ясний,

Та й зайшов за тини,

А я, бідна, гірко плачу:

Зрадив мене милий!

“Або ж мене вірно люби,

Або ж навік лиши,

Або ж мої чорні брови

На папері спиши!”

“Писав же я чотири дні

І чотири ночі,

Та не можу ісписати

Твої карі очі!”

“Писав же ти на папері –

Пиши на китайці,

Як не змалюєш ти звечора,

То я умру вранці!”

 

фото: Mediamodifier / pixabay.com
Актуальні теми Понеділок, 13 Жовтня 2025

Аналіз Fitch щодо Румунії

Коаліційний уряд у Бухаресті з нетерпінням чекає на будь-яку оцінку або сигнал...

Аналіз Fitch щодо Румунії
Міністр фінансів підписав контракт на фінансування автомагістралі Сібіу-Пітешть (джерело фото: https://www.facebook.com/mfpromania)
Актуальні теми П’ятниця, 10 Жовтня 2025

ЄІБ профінансує автомагістраль Пітешть-Сібіу

Європейський інвестиційний банк фінансує будівництво автомагістралі А1...

ЄІБ профінансує автомагістраль Пітешть-Сібіу
Фото: gov-ro
Актуальні теми Четвер, 09 Жовтня 2025

Європейський комісар з питань сільського господарства в Бухаресті

Прем’єр-міністр Румунії Іліє Боложан у середу зустрівся з Крістофом Гансеном,...

Європейський комісар з питань сільського господарства в Бухаресті
зливи foto: Jeremy Bishop/ Unsplash
Актуальні теми Середа, 08 Жовтня 2025

Червоний код у низці регіонів Румунії

Часто задушливий у перші години дня, рух у Бухаресті в середу вранці був незвично...

Червоний код у низці регіонів Румунії
Актуальні теми Вівторок, 07 Жовтня 2025

Румунія та цифрове повноліття

Румунія є однією з перших європейських країн, яка зробила рішучий крок у...

Румунія та цифрове повноліття
Актуальні теми Понеділок, 06 Жовтня 2025

Негода в Румунії

З настанням жовтня Румунія зазнала хвилі холодів і рясних дощів. Метеорологи та...

Негода в Румунії
Актуальні теми П’ятниця, 03 Жовтня 2025

Оборонні законопроєкти

Румунська влада роками працювала над оновленням законодавства про посилення...

Оборонні законопроєкти
Актуальні теми Середа, 01 Жовтня 2025

Румунія – великі подвійні дефіцити

Румунія близька до досягнення цільового показника бюджетного дефіциту на...

Румунія – великі подвійні дефіцити

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company